Правки у законопроєкті №5600 суперечать одна одній і не дають жодних пільг птахівництву — Гетьманцев

02-груд-2021

Податковий закон №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу, виводить виробників птиці з четвертої спрощеної оподатковуваної групи. Усім виробникам, окрім курятини та яйця, надали бонус у вигляді п'ятирічного звільнення від податку на прибуток.

При цьому депутати в останній момент внесли виправлення, яке збільшує оподаткування для птахівників.

«Ця поправка не дає жодних пільг бізнесу, оскільки птахів вивели з четвертої оподатковуваної групи. Депутати, які подавали редагування, зрозуміли це вже після голосування, але було пізно», — каже народний депутат, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

При цьому Данило Гетьманцев підтвердив виданню Українські новини про існування законодавчої колізії та що птахівники виключені зі спрощенців та переведені на загальну систему оподаткування.

Forbes.ua зазначає, що для аграріїв залишилися всі норми, які передбачалися у версії закону до другого читання, незважаючи на те, що поправки щодо них ставили на голосування кілька разів. Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт запровадження мінімального податкового зобов'язання.

Власники чи користувачі земельної ділянки мають сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також повинні доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша від мінімального зобов'язання. З продажу сільськогосподарської продукції вони будуть зобов'язані сплачувати ПДФО, якщо дохід перевищує 72 тис. грн.

«До бюджету податок із сільськогосподарської галузі має принести додатково 10 млрд грн, а скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці — ще 1 млрд грн», — наголошується в матеріалі.

latifundist

Більше новин
Вчені шукають рішення проблеми мікотоксинів
16-серп-2021

На думку вчених, технології секвенування нового покоління в поєднанні з функціональним метагеномним аналізом і генною інженерією можуть прискорити розробку ферментів для контролю мікотоксинів в комбікормах.

Дослідники з Університету Джорджії в США, зокрема, вважають, що ферментні стратегії скорочення шкоди мікотоксинів на сьогоднішній день є найбільш багатообіцяючими. В останні десятиліття вони розвивалися досить повільно, так як роботи були обмежені слабкими технологіями.

Проте, наукові досягнення в галузі генетики дозволяють сподіватися, що нові продукти в області контролю мікотоксинів будуть розроблені вже в найближчі роки.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Імпорт генетичних ресурсів фермерам не по кишені
12-жовт-2018

Іноземні програми обміну генетичним матеріалом у тваринництві наразі є досить дорогими. Через це не всі українські фермери можуть взяти участь у таких програмах і покращити генетичний потенціал поголів'я тварин на своїх фермах.

Для того, щоб змінити таку ситуацію, держава, зокрема Мінагрополітики, має надавати фінансову підтримку українським тваринникам і здешевлювати участь у подібних генетичних проектах. Таку думку висловив засновник ФГ «Тетяна 2011» та власник козиної ферми «Zinka» Василь Цвик під час міжнародного науково-практичного форуму «Перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у вівчарстві та козівництві. Досвід Канади».

«Сьогоднішня зустріч дала можливість познайомитися з канадськими фахівцями і їх досвідом. Проте калькулятор показує, що такі генетичні програми добре „зайдуть“ у країнах, де є дотації та підтримка держави. А ми до таких, на жаль, себе віднести не можемо. Звісно, ми маємо рухатись у цьому напрямку. Сьогодні найбільша проблема при завезенні тварин на господарство — хвороби. Імпорт генетичного матеріалу — ефективне вирішення цієї проблеми, проте для українських господарств, наразі, надто дороге», — поділився думками Василь Цвик.

Фермер додав, що реалізація таких проектів можлива за умови, якщо до процесу приєднаються асоціації. Загалом, на думку Василя Цвика, той, хто першим розпочне рухатись у цьому перспективному напрямку, той і отримає з нього найбільший зиск.

kurkul

Детальніше
Моніторинг цін на молоко за першу половину жовтня
17-жовт-2017

У першій половині жовтня продовжився висхідний ціновий тренд на молоко, проте максимальне значення здається вже скоро буде досягнуто. Про це повідомила аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Експортна торгівля вже не така активна, як раніше, а на внутрішній ринок великих надій покладати не варто. Проте, є гравці на ринку, які планують значні поставки сухого молока у листопаді, що може скласти підтримку цінам.

Тому, так як і очікували в АВМ, середня ціна на молоко досягне відмітки 10 грн, після чого можлива стабілізація.

Вже є перші результати статистики по виробництву молока. За підсумками трьох кварталів цього року в Україні виробили 8,1 млн т молока, що на 0,9% менше, ніж торік. Зокрема у вересні було вироблено 936,8 тис. т., що на 1,2% менше, ніж у вересні минулого року.

Загальна чисельність ВРХ станом на 1 жовтня налічує 4,1 млн, що на 0,4% менше, ніж торік. Поголів'я корів склало 2,1 млн (-1,9%).

Так, середньозважена ціна на молоко екстра ґатунку в першій половині жовтня склала 9,88 грн/кг з урахуванням ПДВ, що на 3,5% вище відповідного періоду минулого року.

Вищий ґатунок переробники купують в середньому по 9 грн (+8,7%), а перший по 8,26 грн/кг (+1,2%).

У той же час, ціни на полиці ростуть. Цьому слугує зростання цін на молоко, через сезонне скорочення виробництва молока та здешевлення гривні по відношенню до долара. Літр молока жирністю 3,2% коштує 26,09 грн, що на 1% вище ціни відповідного періоду вересня. Масло 82,5% жирності за аналогічний період подорожчало на 2,3% та коштує 193 грн/кг, а сир Російський на 1,5% — до 171,5 грн/кг.

Прес-служба АВМ

Детальніше
У вересні український молочний індекс зріс на 12,7%
06-жовт-2017

У вересні український молочний індекс (УМІ) зріс на 12,7%. При цьому 12% забезпечило зростання цін на молоко, і 0,7% — падіння ціни на кормовий раціон.

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу FАО Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

«Останні місяці дали фермерам-виробникам молока багато приводів для оптимізму. Але на горизонті з'явилися перші хмаринки», — пише він.

Так, зростання цін у вересні було значно нижчим, ніж в останні чотири роки. В середньому, в 2013–16 роках зростання цін в вересні до серпня складало 16,4%, а цього року — лише 12,7%.

«Це ще раз говорить про те, що молочний бізнес стає професійнішим, сезонні коливання затихають, ціни вирівнюються. Я беру на себе сміливість стверджувати, що аби не світове зростання цін на молочні жири, ми в цьому році взагалі мали нетипові цінові тенденції на внутрішньому ринку, дуже схожі на ті, що ми бачимо в розвинених молочних країнах», — говорить експерт.

Крім того, кумулятивна прибутковість виробництва молока в професійних господарствах в порівнянні з попереднім роком дещо знизилася порівняно з тим, якою вона була за підсумками серпня — зараз вона на 37,6% перевищує показники за перші три квартали 2016 року.

«Але поки що ситуація дуже приємна — в цьому році за перші дев'ять місяців професійні виробники молока заробили, в середньому, на 9,5% більше, ніж в середньому за останні 5 сезонів, за той же період», — пише Андрій Ярмак.

Він додає, що прибутковість переробки продовжує знижуватись, що непокоїть не тільки самих переробників, а й банки, у яких переробники беруть кредити. Споживання молокопродуктів падає дуже високими темпами.

«Отже, ми знову морально маємо готуватися до того, що світові ціни можуть раптово перестати нас підтримувати. Враховуючи вкрай поганий фінансовий стан більшості українських молочних експортерів, це досить тривожна тенденція», — підсумував експерт ФАО.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок