Проблема мікотоксинів стає все більш актуальною для птахівництва

07-черв-2017

Перехід виробників м'яса птиці і яєць в Канаді на годывлю, що не включає в себе використання антибіотиків, серйозно підвищує ступінь загрози, яку представляє собою мікотоксини, переконані представники компанії Alltech.

За словами фахівців, при переході на комбікорми без антибіотиків виробники більшою мірою стурбовані такими речами, як некротичний ентерит або кокцидіоз, оскільки спалаху цих захворювань чреваті великою смертністю серед поголів'я птиці, і серйозними грошовими, втратами, які видно відразу.

Разом з тим, мікотоксини на цьому тлі можуть залишатися проблемою, яка випадає з поля зору виробників. Однак навіть на тлі більш страшних загроз, вона може вносити свою лепту, погіршуючи виробничі показники виробництва і обмежуючи, тим самим, рентабельність, стверджують аналітики компанії.

 

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Головне управління Держпродспоживслужби в Києві започаткувало онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР
08-лип-2020

Аудитори Головного управління Держпродспоживслужби в Києві  щоп’ятниці проводять на офіційній сторінці відомства у мережі facebook онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР.

«HACCP покликана зробити харчову продукцію безпечною для споживача, таку ж саму мету ставимо перед собою і ми. Саме тому запровадили безкоштовну онлайн-школу, в рамках якої наші фахівці відповідатимуть на практичні запитання слухачів», — зауважив керівник ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Олег Рубан.

Перший блок школи HACCP відбувся 3 липня. Провели його заступники начальника Управління безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Роман Матвійчук та Юрій Миркєєв.

«Школа викликала неабиякий інтерес, до нас доєдналися слухачі з усіх куточків України, тому будемо продовжувати почате. Нині запит від аудиторії зробити акцент на необхідній документації, нюансах, на які звертають увагу аудитори», — зазначив Роман Матвійчук.

Школа HACCP стане в нагоді підприємцям, технологам, а також людям, задіяним в організації процесів виробництва і контролю продуктів харчування.

«Якщо аудитор і організатор виробництва розмовляють однією мовою, у виграші усі, і в першу чергу — споживач, оскільки отримує безпечний продукт. Під час школи ми поговоримо про переваги системи, перелік документів, процедури впроваджены на виробництві, і ресурси, необхідні для роботи системи», — зауважив Юрій Миркєєв.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві запрошує переглянути відео онлайн-школи в прямому ефірі щоп’ятниці на офіційній сторінці відомства у мережі facebook. Усі відео доступні до перегляду і після прямої трансляції.

Моніторингові візити дотримання профілактичних і протиепідемічних заходів суб'єктами, які здійснюють господарську діяльність у Києві, свідчать, що система HACCP не впроваджена на кожному другому об'єкті. Хоч цього вимагає закон.

Нагадаємо, HACCP — система аналізу ризиків, що опирається на критичні контрольні точки. Завдяки її впровадженню, як власник підприємства, так і контролер отримує інструмент прозорої ідентифікації, оцінки і управління небезпечними чинниками, які можуть вплинути на харчову продукцію.

Офіційний сайт Держпродспоживслужби

Детальніше
Цьогоріч Україна повністю втратила дві породи свиней
31-жовт-2018

На сьогоднішній день в свинарстві надзвичайно велика кількість проблем. Поголів’я свиней в Україні дуже стрімко знизилось. Якщо два роки тому в Україні було близько 8 млн свиней, то зараз — 6 млн. А деякі породи свиней взагалі втрачаються через спалахи африканської чуми свиней. Про це повідомив член-кореспондент НААН України Інститут свинарства і АПВ НААНУ Микола Березовський під час конференції в аграрному університеті «Сучасні аспекти технологій виробництва і переробки продукції тваринництва».

«Ми повинні про наші проблеми говорити, не мовчати, а ще краще діяти. Свинарство в європейських країнах розвивається надзвичайно великими темпами. А щодо поголів’я свиней в Україні — хвалитись нічим. Воно дуже сильно знизилось», – пояснює Березовський.

За його словами, у 2010 році в Україні було більше 90 племінних заводів — сьогодні вже залишилось десь 48. Тобто, відбулось їх зменшення майже наполовину. В тому числі, кількість племрепродукторів зменшилась в декілька разів — їх залишилось одиниці по областям. Причиною цього явища він називає втрату споживача племінної продукції.

«У нас було раніше 650 спецгоспів з виробництва свинини — це був величезний масив господарств, які споживали продукцію наших племінних заводів. На превеликий жаль, їх сьогодні немає. Залишились одиниці», — говорить експерт.

Крім того, Березовський повідомив, що цього року в Україні було повністю втрачено дві породи свиней.

«На сьогоднішній день я б сказав сталась трагедія з нашою першою вітчизняною породою — миргородська, яку «з’їла» АЧС буквально десь три місяці тому назад. І сьогодні дуже важко знайти і поповнити стада. Раніше зникли племінні репродуктори. І велика чорна порода. Також було в нас два господарства в Донецькій області і Полтавській області. Їх ліквідували. В Полтавській області також була чума, і всі свині загинули. Більше нема цієї породи», — повідомив Микола Березовський.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Національна академія аграрних наук України втратила всі свої 4 свиногосподарства через АЧС. Для довідки — ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів» — єдине підприємство в Україні, що спеціалізувалося на розведенні породи свиней Миргородська чорноряба. У господарстві було зосереджено 100% генетичного потенціалу породи (6 ліній кнурів, 12 родин свиноматок).

PigUA.info за матеріалами agro-yug.com.ua

Детальніше
Фермери зможуть отримати кредити під держгарантії на купівлю землі
15-лип-2021

Кабінет Міністрів на засіданні 14 липня схвалив проект постанови, якою уможливив надання кредитів під держгарантії малим фермерам на придбання землі сільськогосподарського призначення. Про це повідомляє прес-служба Мінфіну, посилаючись на проєкт постанови уряду.

У Міністерстві фінансів очікують, що це дозволить надати підтримку малим фермерам у рамках реалізації земельної реформи. 

Реалізація документу дозволяє визначити механізми надання державних гарантій на портфельній основі, а також встановити вимоги до відбору банків, які матимуть право отримувати такі гарантії. 

Також затверджуються вимоги до позичальників та зобов’язань, за якими банки-кредитори можуть отримати забезпечення у вигляді державних гарантій. «Укрексімбанк» визначається агентом гаранта, до функцій якого, зокрема, належить перевірка правильності отриманих від банків-кредиторів документів і розрахунків.

Детальніше
Експорт до ЄС — втриматися та наростити
02-лист-2022

За вісім місяців 2022 року, з яких шість у стані у війни, молочний сектор України спромігся експортувати до країн ЄС 16,5 тис. тонн молочних продуктів загальною вартістю 88,5 млн євро. Якщо відрахувати об’єми відвантаженого казеїну для технічних та індустріальних потреб, то решта близько 10 тис. тонн припадає на товарні позиції для харчових цілей.  Сире молоко, яке йде на виробництво такої продукції, без виключень має відповідати визначеним у регламентах гігієнічним вимогам ЄС.

Таку думку в телеграм-каналі UA-82.5 висловлює Ірина Висоцька, координаторка компоненту «Молочний сектор», Quality FOOD Trade Program («Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»).

В українській молочній рутині прийнято ототожнювати таке сире молоко від корів з ґатунком «Екстра». То чи вистачить Україні «Екстри», щоб і далі тримати чи за можливості навіть розширити свої експортні позиції на Заході? Безумовно. Якщо взяти до уваги довоєнну статистику 2021 року, то виробникам сирого молока майже вдалося наблизитися до мільйонної позначки у тоннах молока, що за оцінками переробників відповідає ґатунку «Екстра».

У перші вісім місяців 2022 року до ЄС експортовано молочної продукції в перерахунку на еквівалент молока на рівні 100 тис. тонн. Очевидно з простих калькуляцій, що потенціал для зростання існує. Показовою є та кількість виробничих потужностей, що були ухвалені на право експорту до ЄС, зокрема у 2022 році, а на дату публікації вже становила сорок.

Втім, варто зауважити, що ще за результатами останнього аудиту Генерального Директорату Європейської Комісії DG SANTE у 2021 році у своєму звіті надало оцінку реалізації процедури включення потужностей до списку експортерів до ЄС як такої, що «не повністю відповідала вимогам ЄС, а отже, підриває надійність гарантій того, що лише потужності, які відповідають вимогам ЄС затверджуються та утримуються у списках експортерів до ЄС». У звіті європейських аудиторів неодноразово були посилання на вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2017/625 про офіційний контроль, зокрема щодо спроможності компетентного органу третьої країни забезпечити, щоб включені потужності були об'єктом регулярного та ефективного контролю.

Тому тісна співпраця виробників-експортерів з Держпродспоживслужбою, особливо в умовах воєнного стану (заборони на перевірки), дуже вітається аби підтримувати статус надійного постачальника молочних продуктів до ЄС. В розроблених спільно з компетентним органом України рекомендаціях періодичність такого контролю має бути щонайменше двічі на рік. Ознайомитися з іншими порадами для охочих потрапити та залишитися в списках експортерів до ЄС можна тут.

Повертаючись до звіту DG SANTE, хочеться зауважити на ще одному важливому моменті - це нотифікація через портал RASFF, яка була ініційована державою-членом ЄС у 2020 році і стосувалася виявлення у молочній сироватці хлорамфеніколу (забороненого до застосування в Україні!).

Розробка зазначених в наказі процедур контролю залишків ветеринарних препаратів та інших інгібіторів — це величезна робота кожного окремого оператора ринку молока та молочних продуктів в Україні. Приміром, в ЄС є багатолітньою нормою для членських бізнес-об'єднань розробляти такі уніфіковані моніторингові програми та галузеві стандарти, спираючись на мінімальні вимоги законодавства щодо максимально допустимих рівнів забруднювачів чи частоти контролю, ба більше, навіть перевищуючи їх.

Маю надію, що в близькому майбутньому українська молочна галузь також прийде до схожих практик, щоб забезпечити належне функціонування всієї системи контролю, а саме: приватного, що здійснюється операторами ринку молока та молочних продуктів чи їхніми об'єднаннями, та державного — відповідно до повноважень компетентного органу.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок