Експорт до ЄС — втриматися та наростити

02-лист-2022

За вісім місяців 2022 року, з яких шість у стані у війни, молочний сектор України спромігся експортувати до країн ЄС 16,5 тис. тонн молочних продуктів загальною вартістю 88,5 млн євро. Якщо відрахувати об’єми відвантаженого казеїну для технічних та індустріальних потреб, то решта близько 10 тис. тонн припадає на товарні позиції для харчових цілей.  Сире молоко, яке йде на виробництво такої продукції, без виключень має відповідати визначеним у регламентах гігієнічним вимогам ЄС.

Таку думку в телеграм-каналі UA-82.5 висловлює Ірина Висоцька, координаторка компоненту «Молочний сектор», Quality FOOD Trade Program («Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»).

В українській молочній рутині прийнято ототожнювати таке сире молоко від корів з ґатунком «Екстра». То чи вистачить Україні «Екстри», щоб і далі тримати чи за можливості навіть розширити свої експортні позиції на Заході? Безумовно. Якщо взяти до уваги довоєнну статистику 2021 року, то виробникам сирого молока майже вдалося наблизитися до мільйонної позначки у тоннах молока, що за оцінками переробників відповідає ґатунку «Екстра».

У перші вісім місяців 2022 року до ЄС експортовано молочної продукції в перерахунку на еквівалент молока на рівні 100 тис. тонн. Очевидно з простих калькуляцій, що потенціал для зростання існує. Показовою є та кількість виробничих потужностей, що були ухвалені на право експорту до ЄС, зокрема у 2022 році, а на дату публікації вже становила сорок.

Втім, варто зауважити, що ще за результатами останнього аудиту Генерального Директорату Європейської Комісії DG SANTE у 2021 році у своєму звіті надало оцінку реалізації процедури включення потужностей до списку експортерів до ЄС як такої, що «не повністю відповідала вимогам ЄС, а отже, підриває надійність гарантій того, що лише потужності, які відповідають вимогам ЄС затверджуються та утримуються у списках експортерів до ЄС». У звіті європейських аудиторів неодноразово були посилання на вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2017/625 про офіційний контроль, зокрема щодо спроможності компетентного органу третьої країни забезпечити, щоб включені потужності були об'єктом регулярного та ефективного контролю.

Тому тісна співпраця виробників-експортерів з Держпродспоживслужбою, особливо в умовах воєнного стану (заборони на перевірки), дуже вітається аби підтримувати статус надійного постачальника молочних продуктів до ЄС. В розроблених спільно з компетентним органом України рекомендаціях періодичність такого контролю має бути щонайменше двічі на рік. Ознайомитися з іншими порадами для охочих потрапити та залишитися в списках експортерів до ЄС можна тут.

Повертаючись до звіту DG SANTE, хочеться зауважити на ще одному важливому моменті - це нотифікація через портал RASFF, яка була ініційована державою-членом ЄС у 2020 році і стосувалася виявлення у молочній сироватці хлорамфеніколу (забороненого до застосування в Україні!).

Розробка зазначених в наказі процедур контролю залишків ветеринарних препаратів та інших інгібіторів — це величезна робота кожного окремого оператора ринку молока та молочних продуктів в Україні. Приміром, в ЄС є багатолітньою нормою для членських бізнес-об'єднань розробляти такі уніфіковані моніторингові програми та галузеві стандарти, спираючись на мінімальні вимоги законодавства щодо максимально допустимих рівнів забруднювачів чи частоти контролю, ба більше, навіть перевищуючи їх.

Маю надію, що в близькому майбутньому українська молочна галузь також прийде до схожих практик, щоб забезпечити належне функціонування всієї системи контролю, а саме: приватного, що здійснюється операторами ринку молока та молочних продуктів чи їхніми об'єднаннями, та державного — відповідно до повноважень компетентного органу.

Більше новин
Упав експорт продукції з доданою вартістю
29-січ-2019

За даними аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), експорт сировини у 2018 році зріс на 8,3% до 10,4 млрд дол. Натомість експорт продукції з доданою вартістю впав на 3,3% до 5,7 млрд дол.

Фахівці UFEB мають надію, що ситуація зміниться на краще вже у 2019 році. Перспективними, на їх погляд, є затребувані закордоном позиції, а це зокрема:

- соняшникова олія;

- м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (курятина);

- цукор (буряковий);

- вироби з шоколаду;

- хлібобулочні вироби.

Цьогоріч список можуть доповнити: вершкове масло, яблука, яйця, мед та соєва олія, кажуть в UFEB.

Нагадаємо, на сьогоднішній день Україна залишається сировинним придатком для інших країн, що вкрай негативно впливає на економіку.

BusinessViews у своїй статті описує різницю в ціні між товаром з низькою і високою доданою вартістю - як різницю в ціні між купкою металу і iPhone.

“iPhone складається з більш ніж 30 елементів таблиці Менделєєва: алюмінію, карбону, міді, кремнію, золота і т. п. - їх здобувають по всьому світу. З цієї сировини створюють плати, деталі корпуса, дисплей. Розробляється дизайн, софт і операційна система. Це все збирається в телефон. Який рекламують на ТБ, в інтернеті, в журналах, в магазинах. А потім розвозять по країнам. Ось так і формується ціна "яблука", яка варіюється від 350 до 1000 доларів. Але сумарна вартість сировини для одного айфона ледь перевищує 1 долар”, - зазначає видання.

Тож, і виходить, що поки Україна поставляє сировину – заробляють на ній всі інші

Джерело: УНН

Детальніше
Переробники підвищують закупівельні ціни на продовольчу пшеницю
07-жовт-2022

В більшості регіонів України підвищуються ціни на продовольчу пшеницю протягом поточного тижня.  

Про це пише «‎АПК-Інформ».‎ 

За словами аналітиків, борошномели здебільшого продовжують підвищувати закупівельні ціни, відчуваючи складнощі із закупівлею пшениці, особливо 2 класу, що пояснювалось стримуванням продажу аграріями. 

«‎Вони в першу чергу намагались реалізувати зернову з більш низькими якісними показниками. Також підтримку цінам продовжують надавати висока конкуренція за зернову між переробниками та трейдерами, а також деяке занепокоєння стосовно перспектив майбутнього врожаю через вірогідність скорочення посівних площ під озиминою. Однак низькі темпи збуту борошна продовжували чинити значний тиск на ціни», — зауважили аналітики.‎ 

Уточнюється, що станом на 6 жовтня більшість переробників озвучують закупівельні ціни на пшеницю 2 і 3 класу в діапазонах 5600-6600 грн/т та 5500-6500 грн/т СРТ відповідно, що на 100-200 грн/т вище показників кінця минулого тижня. 

Однак, продовжують аналітики, варто зазначити, що поодинокі покупці, зокрема центрального та південного регіону, намагаючись залучити пропозиції багатотоннажних партій сировини, фіксували більш високі ціни попиту на рівні 7000-7200 грн/т СРТ.

Детальніше
Євросоюз визнав зонування щодо пташиного грипу
17-бер-2021

В Україні продовжують фіксувати спалахи високопатогенного пташиного грипу. Хоча спалахи захворювання виявляли лише серед диких птахів та в особистих селянських господарствах, а не на підприємствах, вони можуть бути загрозою для експорту м’яса птиці з України. У 2020 році ЄС та інші країни через вводили обмеження щодо імпорту курятини з України. Утім, схоже, в 2021 році цього вдасться уникнути, оскільки 17 березня Євросоюз визнав зонування щодо пташиного грипу в Україні, повідомляє Держпродспоживслужба.

«Визнання зонування дасть Україні змогу відновити торгівлю з ЄС продукцією птахівництва. Це відбудеться навіть з урахуванням того, що досі діють карантинні обмеження в зонах, де були випадки хвороби, і постачати безпечну продукцію з неінфікованих зон Це були непрості та тривалі перемовини, але нам це вдалося», – зазначає очільниця відомства Владислава Магалецька.

Рішення ЄС щодо зонування набуде чинності 20 березня.

Meat-Inform

Детальніше
Глобальні ціни на свинину в червні почали відновлюватися — ФАО
03-лип-2020

Останній звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) свідчить про те, що глобальні ціни на продовольчі товари вперше з початку року зросли.

Так, Індекс продовольчих цін ФАО, що відслідковує міжнародні ціни на продовольчі товари, у червні склав 93,2 пункту, що на 2,2 пункту (2,4%) більше, ніж у травні. Таким чином ціни зросли вперше з початку 2020-го року.

Індекс цін на м’ясо тим часом знизився до 95,2 пункту, тобто на 0,6%, порівняно з травневим і на 6,1 пункту або 6%, порівняно з червнем 2019-го. Міжнародні котирування на м’ясо птиці та ВРХ знизилися, через збільшення можливостей для експорту в основних країнах-виробниках, і не дивлячись навіть на великі замовлення з боку Китаю та країн Близького Сходу.

Ціни на свинину, навпаки, дещо відновилися, завдяки невеликому покращенню в Європі в очікуванні послаблення обмежувальних заходів, введених через COVID-19.

www.fao.org

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок