Моніторинг цін на молоко за першу половину жовтня

Існує лише кілька порід молочних корів, які не мають рогів від природи. Наразі американські вчені займаються виведенням безрогого (комолого) голштина.

Рогаті тварини ненавмисно наражають на небезпеку інших тварин чи фермера. І лише деякі породи корів, такі як абердин-ангуська та герефордська, не мають рогів від природи. Тому, вчені з університету Каліфорнії (США) запропонували схрестити гени ангуса та голштина, щоб отримати безрогу (комолу) тварину, що в свою чергу зробить тваринництво безпечнішим.

Генетики з університету Каліфорнії (США), у ході своїх досліджень довели, що перенісши ген комолості від абердин-ангуської породи чорно-рябому голштину, можна отримати безрогих (комолих) телят. Адже, телята молочних порід і більшість телят м’ясних порід обов’язково проходять процедуру знероження, яка є досить травматичним досвідом. 

Виведення комолих корів полегшить процес розподілення тварин по загонам та вантажівкам для перевезення, заощадивши галузі мільйони доларів в рік.

Однак виникає ускладнення з приводу класифікації таких тварин, адже фактично вони генно модифіковані. А так як регуляторна політика ще не погодила можливість використання продукції від генно модифікованих тварин, відповідно, їх масове виведення не проходить досить швидко. 

Перших комолих телята, яких вивели методом in vitro, назвали Спотіфі і Бурі. Команда науковців з університету Каліфорнії, яка вивела цих телят, сподівається, що і їхні нащадки будуть мати ознаку комолості, навіть, якщо їх паруватимуть із рогатими коровами.

Якщо дослідження вдасться, то це дозволить скоротити десятиліття селекційної роботи з виведення безрогих корів.

Команда вчених каліфорнійського університету також сподівається удосконалити техніку генної модифікації тварин таким чином, щоб народжувались лише телята-бички та росли швидше за теличок.

Також науковці планують вивести корів менш схильних до захворювань на пневмонію, що дозволить скоротити використання антибіотиків.

MilkUa.Info за матеріалами DairyGlobal

Державна фіскальна служба за 2017 р. відшкодувала бізнесу 120 млрд грн ПДВ, що на 27,7% більше, ніж попереднього року. ТОП-300 компаній за сумою відшкодування отримали загалом повернення 45,1 млрд грн.

Понад три чверті з цієї суми припало на аграріїв та металургів.

Найбільше відшкодувань отримали компанії саме аграрної галузі. Орієнтовно 19,9 млрд грн відшкодували 90 юридичним особам. До лідерів входять компанії та таких фінансово-помислових груп: «Кернел», «АДМ Трейд», «Нібулон», «МХП», «Каргіл», ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України, «Оліар», «Віойл», «Укрпромінвест», «Астарта», «Укрлендфармінг» та інші.

Компанії аграрного сектору з ТОП-300 в середньому мають задовільний рівень фінансової стійкості, за даними індексу FinScore. Варто зазначити, що компаніям у 2017 р. в середньому повернули 98% від заявленої суми.

milkua.info за матеріалами youcontrol

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.

Група китайських дослідників встановила, що доступні на ринку комерційні партії рибокістного борошна, призначеної для використання в комбікормах, містили в цілому 132 гена резистентності до антибіотиків. Результати роботи були опубліковані в міжнародному журналі Environmental Science and Technology.

За словами дослідників, споживання тваринами такого роду продуктів потенційно може стати причиною розвитку в їх організмі резистентності до антибіотиків широкого спектра дії, таким як ванкоміцин. Згодом людина, вживаючи в їжу м'ясо-молочну продукцію від такої тварини, також може зіткнутися з проблемою резистентності.

Цікаво, що автори протестували кілька різних партій рибокістного борошна і прийшли до висновку, що показники резистентності можуть серйозно варіюватися. Так, в рибокістному борошні з Китаю в цілому було виявлено 95 унікальних генів резистентності, в той час як в такому ж продукті, імпортованому з Росії, всього 8 генів резистентності, відзначають фахівці.

Це перше в своєму роді дослідження, яке оцінює поширення генів резистентності в рибокістному борошні.

За матеріалами Feed Navigator