Правильне годування худоби дозволить краще лікувати стеатоз

1 вересня у Полтавській області на території сільськогосподарського підприємства ФГ «Плехів-Агро» (с. Плехів, Оржицький р-н) зафіксували падіж 48 свиней. Про це повідомила Держпродспоживслужба.

Дослідження проб у ДНІДЛВСЕ* (м. Київ) підтвердило діагноз — африканська чума свиней.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

PigUA.info

Україна зацікавлена в розвитку співпраці з Латвією в контексті розробленого проекту Програми двостороннього співробітництва Україна-Латвія в області АПК на 2017-2018 рр.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики. 

Зокрема, йдеться про адаптацію українського законодавства до норм ЄС, підтримку реформ, співпрацю в рибній галузі, ветеринарії та фітосанітарії, земельні відносини, науково-дослідне співробітництво та розвиток сільських територій.

Питання двосторонньої співпраці обговорили 21 липня, під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом. 

«Україна — важливий гравець у системі забезпечення світової продовольчої безпеки, тому ми всебічно вивчаємо міжнародний досвід з розвитку сільського господарства та запровадження відповідних реформ. Досвід Латвії є важливим для нас, зокрема у питаннях розвитку фермерства та кооперації, земельних відносин, заходах запобігання АЧС», — зазначив Максим Мартинюк.

Перший заступник проінформував учасників зустрічі про хід реформ в Україні та основні пріоритети і показники розвитку українського АПК. У тому числі йшлося про реформування системи державної підтримки сільського господарства, завершення земельної реформи, розвиток органічного ринку, здійснення санітарних та фітосанітарних заходів.

У свою чергу Міністр сільського господарства Латвійської Республіки Яніс Дуклавс запевнив, що латвійська сторона готова всіляко сприяти активізації співпраці у пріорітетних напрямах АПК. Він детально зупинився на латвійському досвіді у створенні кооперативів, у питаннях боротьби з АЧС, веденні лісового та рибного господарства.

Також сторонами було обговорено можливість залучити спеціального радника уряду Латвії для консультативної допомоги щодо реалізації Програми двостороннього співробітництва.

pigua.info

11 березня віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, голова української частини Комісії по співробітництву між урядами України та КНР Ольга Стефанішина та Посол КНР в Україні Фань Сяньжун обговорили розвиток торгівлі та реалізацію спільних проектів.

Про це передає прес-служба «Урядового порталу».

Зазначимо, що співрозмовники розглянули стан виконання рішень 4-го засідання Комісії по співробітництву між урядами України та КНР. Крім того, учасники зустрічі обговорили напрямки збільшення взаємного товарообігу та інвестиційного співробітництва.

«Україна є однією з найбільших країн Європи та своєрідним „містком між Заходом та Сходом, Північчю та Півднем“. Це створює значні торговельні можливості для світових виробників розвивати свої потужності саме в Україні. Ми також зацікавлені підтримувати динаміку торгівлі з Китаєм, відкривати нові товарні ринки КНР та продовжувати діалог щодо реалізації інвестиційних проектів», — повідомила Стефанішина.

Так, українська сторона поінформувала представників КНР про хід консультацій з бізнесом щодо їхньої зацікавленості у розвитку окремих напрямів торгівлі з Китаєм та пріоритетних галузей інвестиційного співробітництва. Серед пріоритетних напрямів інвестицій сторони бачать:

• сільське господарство (розвиток індустріальних парків з аграрним уклоном, виробництво і постачання сої, вирощування крупного рогатого скоту);
• екологічні проекти (переробка вторинної сировини);
• розвиток інфраструктури (контейнерних залізничних перевезень, портової та аеропортної інфраструктури, виробництво електроавтобусів, проекти «смартсіті»).

Ольга Стефанішина та Фань Сяньжун домовилися прискорити розробку дорожньої карти реалізації «Програми співпраці України та КНР в Ініціативі спільного будівництва „Економічного поясу шовкового шляху“ та „Морського шовкового шляху 21 ст.“» (скорочено «Програма «Пояс та Шлях»). Відповідна програма була підписана на 4-му засіданні Комісії та надає можливість українському бізнесу у співробітництві з китайськими партнерами отримувати адміністративну підтримку з КНР та доступ до фінансування проектів у пріоритетних напрямках.

За січень-квітень 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився майже на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав $2,8 млрд.

При цьому аграрний експорт до країн ЄС за цей час зріс на $145 млн порівняно з 2017 роком та становив $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Рада відмітити стабільне зростання двосторонньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом. На сьогодні вже повністю вичерпані основні імпортні тарифні квоти ЄС на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, пшеницю та борошно», — підкреслила заступник Міністра.

За словами Ольги Трофімцевої, найбільшим попитом у європейських споживачів користуються на сьогодні такі українські продукти як зернові злаки, їх експорт до ЄС за даний період склав $749,5 млн, олії — $370,9 млн, насіння олійних культур — $194,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості — $177,2 млн, м'ясо і харчові субпродукти свійської птиці — $76,4 млн.

Заступник Міністра додала, що майже у повному обсязі залишаються невикористаними імпортні тарифні квоти на наступні продукти: часник (494,9 тонн), овес (3476,9 тонн), цукор (18 121,35 тонн), інший цукор (12 720 тонн), гриби (500 тонн), продукція з обробленого молока (1992 тонн), цукрові сиропи (2000 тонн) та інші.

«Відмічу, що ще не повністю використані додаткові квоти за принципом «перший прийшов — перший обслуговуєшся» на такі товари як: виноградний сік, овес, мед, ячмінна крупа, оброблені томати. Також не вичерпано додаткові квоти за принципом «ліцензування» на ячмінь та ячмінне борошно, яйця, альбуміни та молоко», — розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, загальний український аграрний та харчовий експорт до усіх країн світу за 4 місяця 2018 року cклав майже $6 млрд. А найвагомішу частку в товарній структурі експорту займають зернові культури — 37%, рослинні олії — 26,1% та насіння олійних культур — 9%.

minagro