Уряд підтримав законопроект про дерегуляцію ведення бізнесу в Україні

28-квіт-2022

Уряд підтримав законопроект про дерегуляцію ведення бізнесу в Україні, яким пропонується на законодавчому рівні закріпити право на ведення господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану без оформлення дозволу, а шляхом подання декларації до відповідних органів влади. Зробити це буде можливо, незалежно від місцезнаходження та місця провадження діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до Закону такі декларації матимуть рівноцінний правовий статус з ліцензіями та дозволами, одержаним за звичайною процедурою у мирний час.

Декларацію можна подати через ЦНАП або онлайн – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, додаток або портал Дія.

Водночас дозволи чи ліцензії, дія яких завершується, автоматично продовжуватимуться на час воєнного стану та ще 3 місяці після його завершення. Також на післявоєнний час відтерміновується необхідність подання звітів та повідомлень, пов’язаних з дозвільними процедурами. 

Наразі в Україні уже переведено на декларативний принцип 48 дозволів, 19 ліцензій, близько 500 інших публічних послуг для бізнесу. Таким чином створюються максимально зручні умови для ведення бізнесу. Це допоможе підприємцям відновити роботу, що була призупинена через бойові дії, або ж розпочати нову власну справу там, де вони вважатимуть за доцільне.

me.gov.ua

Більше новин
В Україні запустили Єдиний експортний веб-портал
24-груд-2020

Офіс по просуванню експорту 23 грудня 2020 року на платформі Дія.Бізнес запустив в тестовому режимі Єдиний експортний веб-портал — онлайн-платформу для експортерів і компаній, зацікавлених в експорті.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Як зазначається, метою запуску Єдиного експортного веб-порталу є підвищення рівня національного експорту і надання підтримки підприємствам для виходу на нові ринки, а також іноземним компаніям, які зацікавлені в імпорті товарів і послуг з України та налагодженні партнерських відносин.

«Розвиток експорту, який сьогодні формує майже половину ВВП країни — в пріоритеті уряду України. Держава докладає максимум зусиль для впровадження фінансових та інформаційних інструментів підтримки експортерів для полегшення доступу українських товарів на зовнішні ринки. Запуск Єдиного експортного веб-порталу забезпечить виробників необхідними знаннями, полегшить пошук нових ринків збуту і встановлення ділових контактів для успішної експортної діяльності", — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

У той же час, заступник міністра — торговий представник Тарас Качка зазначив важливість цифрової трансформації і поширення знань з експорту через цифрові інструменти.

«В Україні щороку зростає кількість малих і середніх підприємств, які вимагають знань і консультацій щодо того, як розвивати свій експорт і просувати продукцію на нові ринки. З метою роз'яснення незручних бюрократичних процесів створено Єдиний експортний веб-портал. Унікальним на цьому веб-платформі є консолідація корисної інформації, в тому числі про те, як експортеру себе позиціонувати, яку стратегію вибрати і інше", — зазначив заступник міністра.

Він додав, що використання експортерами онлайн-платформи прискорить розвиток малих і середніх підприємств у всіх регіонах України. Також веб-портал дозволить виробникам більше використовувати інструменти електронної комерції, що є актуальним в умовах пандемії коронавіруса.

Детальніше
М’ясопереробка: нецінова проблематика
11-серп-2022

«Щось нове, щось старе, щось позичене» — десь так наразі можна описати нагальну проблематику м’ясопереробної галузі. Основні бар’єри роботи боєнь та м’ясокомбінатів виявляли аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями представників вітчизняних боєнь та м’ясокомбінатів наразі оператори стикаються із трьома ключовими проблемами:

—  брак обігових коштів через погіршення ситуації з поверненням дебіторської заборгованості (переважно при роботі з національними торгівельними мережами) та відсутність доступу до звичних кредитних інструментів;

—  складнощі з заготівлею сировини. Так, на тлі обмеженої внутрішньої пропозиції свинини конкуренція при закупівлі забійних тварин істотно посилилася, а високі логістичні витрати вимагають зменшення її радіусу;

—  перегляд курсу валют спричинив здороження імпортних «витратників» (пакування, спеції тощо) не тільки для операторів глибокої м’ясопереробки, а й для забійних підприємств, які потребують модернізацію/переобладнання чи заміну елементів окремих виробничих ліній.

Крім цього, ключовим фактором невизначеності для представників м’ясопереробної галузі є реакція кінцевого споживача на зміну роздрібних цін на м’ясо та м’ясопродукти, які поступово інтегруватимуть підвищення витрат на усіх ланках ланцюга доданої вартості. Переробники побоюються переорієнтації на дешевшу продукцію та подальшого зниження споживчої активності як в сегменті охолодженого м’яса, так і в сегменті ковбас та інших м’ясних виробів через послаблення платоспроможності населення. Наразі оцінки поточного перебігу реалізації та, відповідно, фактичної завантаженості забійних потужностей істотно варіюють залежно від регіону, розміру підприємства та його ринків збуту. Так, якщо потужні гравці ринку та менші оператори в центрах скупчення населення працюють відносно стабільно, то низка невеликих операторів менш густонаселених територій Центру та Півдня відзначають послаблення продажів та переходять в режим роботи «під замовлення».

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
Події аграрного фронту (01.04.2022 -07.04.2022)
08-квіт-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com

Детальніше
Через АЧС на Волині відстрілюватимуть диких кабанів
15-лют-2019

Через африканську чуму свиней  на Волині відстрілюватимуть диких кабанів. Таке рішення прийняли на засіданні державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ківерцівській райдержадміністрації та місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На території, яку орендує ГО ТМР «Горинь», минулого тижня виявили труп дикого кабана.

 

У Львівській регіональній державній лабораторії ветмедицини, куди відправили патматеріал для встановлення діагнозу, встановили, що причиною загибелі тварини є вірус африканської чуми свиней.

Через спалах цього захворювання було прийнято рішення про вжиття заходів із локалізації та ліквідації АЧС серед диких тварин на території ГО ТМР «Горинь». Водночас громадську організацію зобов’язали відстрілювати диких кабанів, щоб не допустити поширення хвороби.

PigUA.info за матеріалами volyn.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок