Про АЧС та варіанти боротьби з нею обговорили на ІХ міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство»

06-черв-2017

Коли ж ситуація з африканською чумою свиней стане в Україні контрольованою? Про це в рамках ІХ міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» подискутували Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН з питань ветеринарії; Артур Лоза, президент Асоціації «Свинарі України»; Василь Говгера, координатор Проекту «Державно-приватний протиепізоотичний фонд»; Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ  «Галичина-Захід». Модератором заходу була Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях.

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику.

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський.

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він.

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя.

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС.

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.

Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

Більше новин
Росіяни прагнуть зірвати посівну в Україні: б’ють по техніці
24-бер-2022

Російські окупанти нищать сільськогосподарську техніку і ставлять під загрозу початок посівної кампанії в окремих регіонах України.

Про це зазначається у повідомленні  Генштабу.

«Російські окупанти, в порушення норм міжнародного гуманітарного права, не припиняють вогнем артилерії, ударами ракет та авіації цілеспрямоване знищення інфраструктури міст, а хаотичне мінування місцевості та знищення сільськогосподарської техніки ставить під загрозу початок посівної кампанії в окремих регіонах України», — зазначають у відомстві.

У свою чергу генеральний директор FieldBI Євген Кугук наголошує, що аграріям негайно потрібно прикривати GPS тили, блокувати або обмежувати роботу систем Wialon та Cropwise operations, щоб унеможливити виток інформації щодо роботи сільськогосподарської техніки в період важливої посівної для країни.

У розмові з AgroPortal.ua аграрії підтверджують, що окупанти б’ють по скупченню техніки з включеними трекерами. Сільськогосподарські товаровиробники у регіонах, де проходять активні бойові дії у радіусі 5-6 км, радять відключати трекери від живлення, щоб убезпечитися.

agroportal.ua

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі в 2019-му році
10-січ-2020

У 2019-му році країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 13 921 вогнище особливо небезпечних хвороб тварин.

Вогнища африканської чуми свиней в минулому році реєстрували в 26 країнах світу: в Бельгії (501), Болгарії (219), Угорщині (1555), Латвії (361), Молдові (38), Польщі (2179), Румунії (2313), Сербії (18), Словаччині (23), Україні (53), а також в Китайській Народній Республіці (61), Східному Тиморі (100), В'єтнамі (2618), Гонконзі (3), Індонезії (392), Камбоджі (11), КНДР (1), Лаосі (141), Монголії (11), М'янмі (4), Південній Кореї (65) на Філіппінах (40), в Кот-д'Івуарі (3), Зімбабве (8), Кенії (4) і ПАР (20). Класичну чуму свиней реєстрували в Бразилії (30) і Японії (1510).

Високопатогенний грип птахів відзначали в Болгарії (6), Бутані (1), В'єтнамі (6), Данії (1), Єгипті (1), Ізраїлі (1), Індії (12), Іраку (1), Ірані (8), Камбоджі (1), Китаї (4), Кувейті (1), Мексиці (33), Намібії (5), Непалі (15), Нігерії (8), Пакистані (2), Тайвані (92) і в ПАР (10 ). Вогнища низькопатогенного грипу птахів відзначали у Великобританії (1), Данії (3), Домініканській Республіці (27), США (1), Тайвані (7), Франції (1), Чилі (4) і ПАР (1). Фіксували спалахи хвороби Ньюкасла в Болгарії (1), Гондурасі (1), Домініканській Республіці (4), Ізраїлі (14), Казахстані (1), Камбоджі (2), Мексиці (32), Румунії (1) і США (17) .

У 2019-му році офіційно зареєстрували 5 вогнищ ящуру в Китайській Народній Республіці, 3 вогнища в Південній Кореї, 21 осередок в М'янмі. Спалахи ящуру також реєстрували в Алжирі (171), Гвінеї-Біссау (6), Замбії (20), Зімбабве (53), Ізраїлі (5), Лівії (9), Малаві (3), Марокко (46), Мозамбіку (1 ), Намібії (7), Уганді (1), Тунісі (7), ПАР (19), Пакистані (3), Палестині (1) і на Коморських островах (1).

Про спалахи віспи овець і кіз повідомила ветеринарна служба Казахстану (2). Заразний вузликовий дерматит відзначили в Бангладеш (2), Ізраїлі (20), Палестині (1), Сирії (1), Китайській Народній Республіці (1) і в Індії (3). Чуму дрібних жуйних тварин офіційно підтвердили в Алжирі (79), Ізраїлі (7) і Лівії (1). Спалахи блютангу виявили в наступних країнах: Алжир (4), Бельгія (12), Німеччина (56), Греція (25), Кіпр (2), Швейцарія (53).

Африканську чуму коней виявили в Камеруні (2), Свазіленді (5) і Республіці Чад (2).

Вогнища губкообразной енцефалопатії ВРХ зареєстрували на території Бразилії (1), Іспанії (2) і Польщі (1). Осередок контагіозної плевропневмонії ВРХ зафіксували в Намібії (1). Лихоманку долини Ріфт за минулий період реєстрували в Кенії (2) і Судані (2).

Про осередки сказу повідомили ветеринарні служби Вірменії (2), Бангладеш (1), Лівану (4), Малайзії (217), М'янми (1) і Сеути (1).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в світі також зареєстрували випадки захворювання тварин на артрит/енцефаліт кіз, хворобу Ауєскі, хворобу Гамборо, близькосхідний респіраторний синдром, бруцельоз, вірусний артеріїт коней, вірусний гепатит качок, геморагічну хворобою кроликів, герпесвірусну інфекцію коней, на грип коней, західний енцефаломієліт коней, інфекційну анемію коней, контагіозний метрит коней, лейшманіоз, лихоманку Західного Нілу, Меди-Висна, міаз Старого Світу, мікоплазмоз, пироплазмоз коней, пуллороз птахів, репродуктивно-респіраторний синдром свиней, сап коней, на сибірку, скрепі, тиф птахів і туберкульоз великої рогатої худоби.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
АЧС в Україні: новий випадок у Дніпропетровській області
15-січ-2019

12 січня 2019 року на території Томаківського району Дніпропетровської області зареєстрували випадок африканської чуми свиней (АЧС).

Від хвороби постраждало особисте господарство громадянина в с. Топила.  

З метою ліквідації спалаху африканської чуми свиней 13 січня 2019 року відбулось засідання надзвичайної протиепізоотичної комісії Томаківської районної державної адміністрації. В ході засідання було вирішено:

оголосити спалах африканської чуми свиней в с. Топила;

затвердити план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання; 

визначити межі спалаху (неблагополучного пункту) африканської чуми свиней, зони захисту та зони спостереження;

встановити карантинні ветеринарно-поліцейські пости з дезбар’єрами на виїздах з с. Топила з попереджувальними знаками; 

організувати облік усього поголів'я свиней в зонах захисту та спостереження органами місцевого самоврядування;

заборонити мешканцям даних населених пунктів продаж, переміщення, вигульне (вільне) утримання та безконтрольний забій свиней.

PigUA.info за матеріалами tomak.dp.gov.ua

Детальніше
Влада може заборонити продаж домашнього м’яса
23-січ-2018

З 1 липня 2018 року Україна має відмовитися від закупівлі молочної сировини ІІ сорту, якою здебільшого є молоко від населення. Тим часом паралельно йдуть розмови і про те, що буде заборонено продавати не лише домашнє молоко, а й м’ясо.

Про це повідомив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, передає strana.ua.

«Відмова від використання з 1 липня 2018 року в переробці молока другого сорту, яке надходить переважно від приватних домогосподарств, викликає побоювання, що введуть заборону і на домашнє м’ясо. Ця тема обговорюється вже кілька років, але її постійно переносять як соціально гостру. Втім, цей момент все одно настане», — зазначив Денис Марчук.

Читайте також: Мінус 0,5 млн голів: в Україні поменшало свиней

Водночас він прогнозує, що заблокувати величезний ринок в один момент навряд чи можливо.

Адже люди не збираються відмовлятися від свого чи не єдиного заробітку і все ж будуть забивати худобу в домашніх умовах. Станом на 1 грудня 2017 року із 3,9 млн голів великої рогатої худоби 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах, а з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн, з 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн домашні«, — зазначає Денис Марчук.

Він також наголошує, що заборона продажу м’яса худоби подвірного забою — це не пряма вимога Європи в рамках асоціації з ЄС, як прийнято вважати. Насправді в самому тексті угоди ні обмежень для домашнього м’яса, ні конкретних термінів, в які повинна укластися наша країна, позбавляючись від «сумнівного» продукту, немає.

Заборонено інше — прийом худоби подвірного забою на промислову переробку. Це вже була вимога СОТ і вона запроваджена з 2010 року. Що ж до продажу такого м’яса на ринках, то вона мала набрати чинності у 2014 році, але була відкладена.

В законі «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» (був прийнятий ще в 1997 році, але в нього постійно вносилися правки), зазначено, що «з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, можуть використовуватися виключно для особистого споживання або реалізації на агропромисловому ринку в межах 50 км від місця забою». Причому це дозволяється лише за умови, що перед забоєм худоба підлягає обов’язковому державному контролю, як і саме м’ясо, призначене для продажу.

Однак у травні 2017 року народні депутати прийняли чергові правки до закону.

У статті 32, зокрема, сказано, що забороняється обіг м’яса без нанесених на частини туш знаків придатності. А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні і тільки якщо в результаті предзабійного і післязабійного огляду не виявилися причини, за якими м’ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною.

Ця норма буде введена не відразу: в перехідних положеннях до закону вказано, що вона вступить в силу через два роки з моменту опублікування — тобто з 2019 року.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок