Поросята на розхват: українці скуповують мініпігів

Новий вид ультрарафінованої пальмової макухи, ймовірно, дозволить кормовій індустрії Малайзії в найближчі роки знизити залежність від імпортних компонентів, відзначають представники виробника інноваційного продукту.

Основним компонентом комбікормів для тварин в Малайзії є кукурудза, причому вона переважно імпортується з-за кордону. Так, в 2015 році Малайзія імпортувала її з Аргентини і Бразилії на 415 млн доларів і 321 млн доларів відповідно.

На думку учасників ринку, обсяг імпорту продовжить рости при відсутності альтернативи для використання в комбікормах. Разом з тим ультрарафінована макуха, яка недавно була представлена ринку, може здійснити справжню революцію, оскільки вона в три рази дешевше соєвого борошна, при цьому пропонує високий рівень поживної цінності.

Feed Navigator

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Про це повідомляє «Урядовий портал» (повна версія за посиланням).

Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій країні: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти.

Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».

За вісім місяців м’ясопереробні підприємства України випустили на 3,8% більше м’яса свиней ніж у січні-серпні 2020-го. При цьому приріст виробництва свинини за сім місяців був помітнішим — перевищував 8%, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

За даними Держстату за січень-серпень 2021-го м’ясопереробна галузь випустила 211,6 тис. т охолодженої, мороженої свинини та сушених, копчених чи солених виробів з неї. Це на 7,8 тис. т чи 3,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляють аналітики АСУ. 

«Місяцем раніше фіксували більший приріст випуску свинини — понад 8%, тоді як у першому кварталі та за підсумками чотирьох місяців 2021-го різниця сягала 12-14%. У липні та серпні обсяги переробки свинини лише незначно — на 0,5-1% — перевищували доробок відповідних місяців 2020-го. Тож такого відхилення було недостатньо, щоб забезпечити значний «відрив» від торішніх результатів. Отже, нині спостерігаємо уповільнення темпів приросту переробки свинини», — відзначають в Асоціації.

В АСУ звертають увагу і на зменшення перехідних залишків свинини на початку осені.«Обсяги перехідних залишків свинини у станом на кінець серпня менші ніж місяцем раніше, зокрема через скорочення запасів охолодженої свинини на складах — 2,2 тис. т проти майже 3 тис. т у кінці липня. Це стало одним з чинників підтримки для внутрішніх цін закупівлі живця свиней забійних кондицій на рубежі сезонів», — вважають в аналітичному відділі профільної асоціації.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ.

У 2020 році Уряд направив вже 670,4 млн грн на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

22 червня Мінекономіки затвердило новий розподіл коштів у розмірі 104,5 млн грн сільгоспвиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва у грудні 2019 року та січні-травні 2020 року.

Кошти отримають 1 017 аграрія, які за вказаний період придбали 1 684 одиниць сільгосптехніки та обладнання на загальну суму 501,7 млн грн.

Попередньо у поточному році Уряд вже виділив кошти у сумі в 565,9 млн грн для погашення заборгованості перед аграріями за жовтень-листопад 2019 року.

Таким чином, загальна сума профінансованої компенсації на сьогодні склала 670,4 млн грн.