На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.
«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.
Нові вимоги харчового законодавства:
ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)
«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».
ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)
Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.
«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.
Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.
«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.
Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.
Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)
Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.
Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.
MilkUa.Info
