Польща спростить контрольні процедури для імпорту та експорту агропродукції, зокрема свинини

13-трав-2022

Україна та Польща домовилися про спрощення контрольних процедур для імпорту та експорту аграрної продукції. Будуть усунені усунути бар‘єри у торгівлі продукцією тваринного походження, зокрема свинини. Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомила перша віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Польська сторона забезпечить роботу ветеринарних і санітарних служб у режимі 24/7. Для цього працівники відповідних служб будуть переведені на українсько-польський кордон. Також контрольні процедури буде спрощено. Зокрема лабораторні дослідження можна буде робити не на кордоні, а в місті призначення. Це значно скоротить час перетину кордону.

«Ми також домовилися усунути бар‘єри у торгівлі продукцією тваринного походження, зокрема свинини. Для України важливо забезпечити транзит свинини, яловичини та баранини до третіх країн через територію Польщі, що вимагає відповідних ветеринарних рішень. Ми також домовилися більш ефективно використовувати усі модальності для перевезень, зокрема контейнерні перевезення через польські порти», – додала Юлія Свириденко.

аgravery.com

Більше новин
В Мінекономіки представили принципи плану економічного відновлення України
02-трав-2022

Перша віце-прем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко під час міжнародної конференції «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства» представила принципи плану економічного відновлення України, над яким працюють уряд, Міністерство економіки, провідні експерти та бізнес-асоціації. Розробники цієї «дорожньої карти» готові залучати громадський сектор до формування документу.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.

«Післявоєнна відбудова України буде одним з наймасштабніших проектів з часів усім відомого плану Маршалла. Його реалізація стане справою усього цивілізованого світу, адже ми сьогодні боремося не лише за себе, але й за глобальну безпеку», — коментує Свириденко.

Так, в основу плану відновлення ляжуть такі принципи:

Повний доступ до ринків ЄС та Великої сімки. Це допоможе виробникам інтегруватися у світові торгові ланцюги та наростити експорт. Велика Британія та країни Євросоюзу уже оголосили про скасування імпортних мит на українські товари. Уряд очікує на аналогічні дії з боку урядів США, Японії, Канади.

Отримання статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС. Кандидатство надасть Україні доступ до структурних фондів Європейського Союзу, що буде суттєвою підтримкою.

Побудова економіки на принципах дерегуляції та лібералізації. По більшості ліцензій та дозволів вже схвалений декларативний принцип для бізнесу.

Налагодження логістичних маршрутів в західному напрямку. Уряд працює над розширенням їх пропускної здатності. Вже є перші результати — між Україною та Польщею підписаний відповідний меморандум.

Перехід від експорту сировини до переробки в тих галузях, які дають найбільшу експортну виручку. В сільському господарстві та в металургії завдяки переробці можна буде досягнути її значного зростання.

Розвиток вітчизняного ВПК. Йдеться не лише про закупівлю зброї, але й виробництво, в тому числі за рахунок трансферу військових технологій. Це дозволить налагодити виробництво максимально швидко у великому асортименті — від стрілецької зброї до засобів протиповітряної оборони. При цьому military-tech буде драйвером розвитку для цивільних секторів економіки.

Самодостатність в енергетиці досягатиметься збільшенням видобування власного газу та розвитком атомної енергетики. За 3−5 років цілком реально отримати енергетичну самостійність.

Кліматична модернізація. Створення нових об'єктів в різних галузях промисловості повинно враховувати принципи «зеленої економіки».

Локалізація не менше 60%. У відновленні України будуть задіяні українські компанії та виробники. Це дасть поштовх економіці, створить нові робочі місця, пожвавить підприємницьку активність.

«Для втілення в життя масштабних проектів нам потрібно розвивати партнерство з країнами Великої сімки та ЄС в режимі трансферу технологій і доступу до фінансових ресурсів. Одним із ключових підходів може стати надання державами гарантій своїм компаніям для інвестування в Україну», — зауважує міністерка.

За її словами, важливою передумовою є максимальне відновлення транспортної та соціальної інфраструктури України за 24 місяці. Переважна більшість українців, які виїхали за кордон, хочуть повернутися додому. І уряд працює над тим, щоб створити для цього умови.

milkua.info

Детальніше
Баланс зовнішньої торгівлі буде від’ємним кілька років
09-груд-2020

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

Детальніше
Очікується поліпшення операційної рентабельності виробництва молока
23-черв-2021

Стабілізація погоди нарешті дала приріст в обсягах пропозиції молока, ціни на зернові відкотилися, а зміцнення гривні знизило експортні апетити.

Всі перераховані фактори сприяли збереженню цінового балансу на ринку сировини в першій половині червня, тому і основні контракти як для сільгосппідприємств, так і для населення залишилися в колишніх діапазонах, повідомляє «Інфагро».

«Рівні цін молока сировини сільгосппідприємств в середині червня складають 10,00-11,90 грн/кг зі ставкою 14% ПДВ (9,00-10,40 без урахування ПДВ). Вартість молока, виробленого в господарствах населення залежно від регіону знаходиться в діапазоні 5,90-7,15 грн/кг без ПДВ, а середня ціна цієї категорії оцінюється в 6,50 грн/кг», - констатують в агентстві.

Молоко на споті в залежності від якості оцінюється без доставки від 11,5 до 12,5 грн/кг з ПДВ 20% (в середньому, близько 10,0 грн/кг без ПДВ), тобто прагне до цінового рівня молока сільськогосподарських підприємств вищої та екстра сортів.

«Ціни на зернові в Україні знижуються, тому в червні варто чекати поліпшення операційної рентабельності виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами. До кінця місяця очікуємо збереження стабільності на українському ринку молока сировини», - прогнозують експерти.

agroportal.ua

Детальніше
Поголів'я птиці на 1 жовтня - 233,77 млн голів
18-жовт-2017

Поголів'я птиці на 1 жовтня становить 233 773,6 тис голів проти 226 478,5 тис голів на 1 жовтня 2016 року поголів'я збільшилася на 3,2%.

Про це повідомила Державна служба статистики.

Поголів'я птиці в індивідуальних господарствах на 1 жовтня становить 119 867,4 тис голів проти 119 979,3 тис голів на 1 жовтня 2016.

Поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах на 1 жовтня становить 113 906,2 тис. Голів проти 106 499,2 тис. голів на 1 жовтня 2016.

Як повідомляла «Агро Перспектива», поголів'я птиці на 1 січня 2017 року складала 201 668 тис голів.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок