Поголів'я ВРХ в Україні скоротилося

У 2020 року на частку м'ясного птахівництва припало 28% всіх комбікормів, вироблених в світі, або 334 млн т, підрахували експерти з Alltech. Для свинарства було вироблено 24% всіх комбікормів, або 286 млн т, для яєчної галузі - 14% (160 млн т), молочної - 11% (128 млн т), і для виробництва яловичини - 10% (116 млн т). На частку аквакультури довелося 4% (49 млн т) всіх вироблених комбікормів, повідомили в Alltech.

За матеріалами Feed Navigator

Українські сільгоспвиробники станом на 24 березня 2022 р. посіяли 150 тис. га ярих культур.

Основні культури, які зараз засіваються, — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукровий буряк, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Вже бачимо, що на Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, незважаючи ні на що, під українськими прапорами посівна розпочалася», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Він додав, що з огляду на ситуацію в країні, очікується зменшення площ посівів високомаржинальних культур, а саме соняшнику та кукурудзи, натомість збільшаться площі посівів простіших у виробництві культур, але важливих з погляду продовольчої безпеки. Насамперед це посіви гороху, ячменю та вівса. 

«Ці культури раніше були нішевими, але вони простіші з погляду технології, тим не менш, є важливими для харчування людей. Тому буде такий зсув від експортоорієнтованих культур до культур продовольчих, для внутрішнього споживання», — зауважив перший заступник міністра. 

Також Тарас Висоцький наголосив, що через повномасштабне вторгнення площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що негативно відобразиться на продовольчій безпеці країн, які імпортували українську аграрну продукцію. Це приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

agroportal.ua

Позитивне зростання очікується у другій половині 2022 року. Якщо зниження цін на біржові молочні товари в найближчі квартали призведе до зниження цін на сире молоко, відновлення його виробництва буде незначне. Про це пише партнер проектів Інфагро Максим Фастєєв у телеграм-каналі «ТвійМолочнийЗануда» з посиланням на останній звіт Rabobank.

Допоки виробництво молока знаходиться в стані сповільнення, яке триває щонайменше чотири квартали поспіль — з третього кварталу 2021 року по другий квартал 2022 року. Відновлення росту виробництва молока обмежують структурні проблеми.

«Рекордно високі витрати на корм і проблеми, пов’язані з погодою, вже деякий час впливають на прибуток молочних фермерів у регіонах Великої сімки. Світове поголів'я скоротилося або стикається з перешкодами для зростання, що ускладнює відновлення виробництва молока після поточного спаду», — підкреслює експерт.

Максим Фастєєв також звертає увагу на зниження попиту на молочні продукти в більшості регіонів — в багатих і бідних країнах, оскільки споживачів вражає глобальна хвиля інфляції, яку не спостерігали з 1970-х років: «Хоча споживачі розвинених країн зазвичай більш стійкі до вищих цін, цього разу вплив на вартість енергоносіїв є серйозним і призводить до зміни поведінки споживачів. Внутрішнє споживання молочних продуктів у США за березень скоротилося на 1,3% порівняно з попереднім роком. Деякі країни, як-от Великобританія, через зниження купівельної спроможності вже впроваджують заходи щодо захисту малозабезпечених сімей за допомогою одноразових платежів та знижок на рахунки за електроенергію».

Очікування щодо послаблення попиту створює сценарій для помірного зниження цін на молочні продукти у другій половині 2022 року.

Надлишок пропозиції в Китаї знижує імпорт молочної продукції, що впливає на світовий попит на молочні продукти.

«Потужне зростання внутрішньої пропозиції молока в першому кварталі 2022 року на 8% у річному вимірі та високі запаси, що перенеслися з торішнього сильного імпорту, стикаються зі слабким попитом через карантин, пов’язаний з Covid. Це створює ідеальні умови для скорочення китайського імпорту молочної продукції. Поки він знизився лише на 4% у перерахунку на рідке молоко», — додає Максим Фастєєв.

milkUa.Info

Для України нині важливо наростити обсяги м’ясного напряму тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби та дрібного скотарства: кіз, овець.

Таку думку висловив засновник ПФ «Богдан і К» Богдан Тимофійчук у коментарі «Голосу України». 

Він зазначив, що блокада портів ускладнює реалізацію зерна, а в Західній Україні немає таких потужностей для зберігання сільгосппродукції, як в інших областях. 

На думку фермера, можна переробляти кукурудзу на біоетанол на спиртових заводах, яких на заході України досить багато. Крім того, варто розвивати тваринництво. 

Богдан Тимофійчук повідомив, що його підприємство торік придбало 300 вівцематок. Окотилися успішно, отара майже подвоїлася. У господарстві будують для них тимчасові польові ферми.

«Нарощування поголів’я овець та кіз важливе ще й тим, що частина вирощеного зерна в нинішніх умовах може бути фуражним, тобто не для експорту, і піде на корм тваринам, — акцентує він. — Як резервний варіант — потрібно відроджувати тваринництво, яке за минулі десятиліття майже знищили. А це ще й органіка, замінник складних мінеральних комплексних добрив, які нині мають фантастичну ціну».

Звісно, з ВРХ складніше, тут важлива вагома державна підтримка. А от розведення свійської птиці цілком доступне дрібним фермерам та, звісно, в одноосібних господарствах, вважає Богдан Тимофійчук.

agroportal.ua