Невивезене з України зерно допоможе відродженню тваринництва

26-квіт-2022

Для України нині важливо наростити обсяги м’ясного напряму тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби та дрібного скотарства: кіз, овець.

Таку думку висловив засновник ПФ «Богдан і К» Богдан Тимофійчук у коментарі «Голосу України»

Він зазначив, що блокада портів ускладнює реалізацію зерна, а в Західній Україні немає таких потужностей для зберігання сільгосппродукції, як в інших областях. 

На думку фермера, можна переробляти кукурудзу на біоетанол на спиртових заводах, яких на заході України досить багато. Крім того, варто розвивати тваринництво. 

Богдан Тимофійчук повідомив, що його підприємство торік придбало 300 вівцематок. Окотилися успішно, отара майже подвоїлася. У господарстві будують для них тимчасові польові ферми.

«Нарощування поголів’я овець та кіз важливе ще й тим, що частина вирощеного зерна в нинішніх умовах може бути фуражним, тобто не для експорту, і піде на корм тваринам, — акцентує він. — Як резервний варіант — потрібно відроджувати тваринництво, яке за минулі десятиліття майже знищили. А це ще й органіка, замінник складних мінеральних комплексних добрив, які нині мають фантастичну ціну».

Звісно, з ВРХ складніше, тут важлива вагома державна підтримка. А от розведення свійської птиці цілком доступне дрібним фермерам та, звісно, в одноосібних господарствах, вважає Богдан Тимофійчук.

agroportal.ua

Більше новин
Відбулося засідання членів Наглядової ради швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»
29-жовт-2020

28 жовтня 2020 року у рамках роботи швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» відбулося засідання членів Наглядової ради програми. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку

У заході взяли участь заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, менеджер програм, Федеральний департамент з економічних питань, освіти та досліджень, Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) Барбара Єггін, а також заступник директора Швейцарського бюро співробітництва, Посольство Швейцарії в Україні Віктор Шуткевич.

На початку зустрічі місцевий Керівник Програми Ігор Кравченко наголосив про те, що стратегічним завданням Програми є розвиток потенціалу органічного та молочного секторів, як зміцнення сталого розвитку. Зокрема він зазначив про подальшу готовність обмінюватися досвідом та активно співпрацювати з українською стороною для забезпечення довготривалого впливу та можливості ефективного розвитку українських секторів після закінчення дії Програми.

У свою чергу т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко відзначила, що підтримка з боку швейцарсько-української Програми є дуже важливою для всіх зацікавлених сторін (бізнес, державні інспектори та асоціації). Вона наголосила, що завдяки активному впровадженню компонентів Програми відбувається постійний розвиток органічного та молочного секторів в України та удосконалення національних процедур і процесів.

У ході зустрічі членам Наглядової ради були представлені презентації щодо результатів діяльності компонентів Програми. Окрім того, учасники засідання обговорили та затвердили результати роботи Програми за перший рік (серпень 2019 - липень 2020), також для учасників заходу була представлена презентація плану діяльності Програми на період 01.01.2021 - 30.06.21.

Детальніше
На Херсонщині виробляють мармурову яловичину
28-трав-2019

У селі Тавричанка, що на Херсонщині, знаходиться Державне підприємство Дослідне господарство «Асканійське», яке займається вирощуванням худоби для виробництва мармурової яловичини. Це м'ясо вважається одним із найдорожчих делікатесів у світі.

У господарстві утримують шість сотень голів південної м’ясної породи великої рогатої худоби, яку в народі називають «зебу».

Справжні зебу родом із Індійського субконтиненту. У них небагато спільних рис із українськими тваринами, чи не єдина — це габарити. Ці бики досягають гігантських розмірів — до півтори тонни. Зебу на асканійський манер поєднала в собі аж 14 порід «родичів» з Європи, США, Канади — країн, які спеціалізуються на вирощуванні копитних гігантів.

В Україні південну м’ясну породу великої рогатої худоби збережено виключно завдяки ДП ДГ «Асканійське».

Кормова база дитинчат зебу має свої особливості. На відмінну від домашніх телят зебу аж до семи місяців залишається поряд із матір'ю, харчується її молоком. Потім тварина, яка живе у степу переводиться на трави — природні корми.

Мармурове м'ясо не жорстке і особливе на смак, а на вигляд — як мармур. Його замовляють декілька найелітніших ресторанів на Херсонщині. Делікатес, особливо у вигляді стейків, цінують їхні відвідувачі-гурмани.

Ще одна мета вирощування зебу, одна із головних — це розведення та реалізація племінного поголів'я. До військових подій на сході найактивнішими замовниками «зебу» були господарства Донеччини та Луганщини. Зараз рогаті гіганти користуються великим попитом на Одещині та Прикарпатті.

milkUa.Info за матеріалами newday.kherson.ua

Детальніше
Конкурентна війна ЄС та України: хто захистить національних виробників
10-трав-2019

Минуло всього три роки з часу дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині вільної зони торгівлі та переорієнтації України з ринку Росії на ринок ЄС, як європейці практично оголосили торговельну війну успішним національним виробникам. Йдеться про агросектор, який з кожним роком демонструє рекордне постачання української продукції на світові ринки, включаючи ЄС, тим самим дратуючи європейських фермерів. Дійшло до того, що останні обзавелися лобі в Європарламенті і прямим текстом стали погрожувати українцям блокадою. Зокрема, саме один з таких конфліктів днями описало міжнародне видання Politico, передає УНН.

Європейські фермери, а разом з ними і європарламентарі закликали Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) відмовитися від співпраці з найбільшим виробником курятини України — компанією “Миронівський хлібопродукт” (МХП) та не надавати їм черговий кредит на тій лише підставі, що українська компанія витіснила європейських виробників з їх же ринку і продовжує масштабувати свою присутність в ЄС.

Детально про конфлікт УНН розповідав раніше.

Тепер же агентство вирішило поцікавитися, хто в таких випадках має виступити “адвокатом” українських виробників, адже, Україна ще не в ЄС, тож серед європарламентарів українських представників немає і дискутувати нікому.

Виявляється, випадок з “МХП” не єдиний, жертвами атаки іноземних конкурентів і раніше були українські агрохолдинги. Але, на відміну від іноземців, на допомогу українським компаніям ніхто не квапиться прийти, і ті змушені боротися самотужки. Про це в коментарі УНН розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної політики Леонід Козаченко.

“Українські можновладці не розуміють своєї відповідальності за роботу бізнесу за кордоном. Колись агрохолдинг „Нібулон“ мав проблеми у Бразилії — не міг експортувати туди пшеницю. А Бразилія, як відомо, є одним із найбільших конкурентів України в цьому сегменті. Я телефонував у наше посольство, просив допомоги посприяти найбільшому трейдеру і експортеру продукції. На що посол мені заявив — не переймайтеся інтересами власника агрохолдингу, думайте про державу. Натомість, якщо виникають проблеми у будь-якої американської компанії в Україні, посол США іде до президента. І це не є корупцією, це є відстоюванням інтересів своєї держави”, — розповів Козаченко.

За його словами, жорстка боротьба за ринок курятини в ЄС є свідченням того, що Україна має потужний експортний потенціал, який конкуренти вже зараз намагаються штучно стримати.

“Приклад із курятиною є свідченням того, що ми не розуміємо, що підтримка нашого бізнесу — це не підтримка власника бізнесу, це підтримка нашої економіки і держави. Європа нас боїться. Наш АПК базується на індустріальному веденні сільськогосподарського виробництва, європейський — на маленьких сімейних фермерських господарствах. Вони не є конкурентами нашим середнім, я вже не кажу великим аграрним підприємствам, таким як МХП. До слова додам, що сьогодні 40% бюджету ЄС йде на дотації, щоб ці маленькі сімейні господарства були конкурентоспроможні. У нас практично немає дотацій для аграрного сектору, але він все одно умудряється розвивається”, — розповів нардеп.

Козаченко також підкреслив, що європейці примітили в “МХП” потужного конкурента ще п’ять років тому.

“Тоді в Україну приїхала єврокомісар та ветеринари. Вони здійснили візити на 10 українських підприємств, в тому числі — МХП. І єврокомісар заявила, що ЄС відстав від України у сфері птахівництва мінімум на 10, а то й 15 років. Європейці поїхали додому шоковані, зрозумівши, що як тільки вони нам відкриють двері — ми їх одразу запхнемо за пояс. Як після цього можна закривати очі на проблеми бізнесу, який створює робочі місця в Україні та приносить мільярди валютної виручки?”, — резюмував Козаченко.

Джерело: УНН

Детальніше
Учасники ринку: Інновації стануть вирішальними у відновленні агросектору після війни
27-черв-2022

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок