Птахівництво залишилося головним споживачем комбікормів в світі

За даними Державної митної служби України за 10 місяців 2020-го до України надійшло 18,18 тис. т свинини з країн ЄС. Це становить 91% обсягу річних експортних квот по свинині для постачальників з Євросоюзу, зазначають аналітики Асоціації «Свинарі України».

«У рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, поставки свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) в межах 20 тис. т не обкладаються ввізним митом. Таким чином, до кінця року вітчизняні імпортери зможуть закупити ще 1,82 тис. т свинини без сплати мита. Враховуючи динаміку імпорту останніх місяців, оператори ринку вважають, що квоти на поставки свинини з ЄС вичерпаються ще до кінця листопада. При цьому, варто відзначити, що за «нульовою»  ставкою імпортного мита можна завезти не увесь асортимент, а лише окремі підпозиції: відповідно до умов Угоди, половина квотованих об’ємів поширюється на усі товарні позиції, а додаткові 10 тис. т —на охолоджені та морожені свинячі півтуші, необвалені частини (лопатку, грудинку, передній край, їх відруби та інші частини на кістці). Тож за завезення охолодженої продукції, що не входить до цього переліку та після вичерпання квот обійдеться вітчизняним імпортерам м’ясної сировини на 12% дорожче, а мороженої свинини — на 10%» — роз’яснюють в Асоціації.

«Найактивнішими з європейських трейдерів на ринку України упродовж 2020-го були данські та польські експортери, які сумарно поставили 12,6 тис. т свинини чи майже 53% завезеного до України м’яса свиней. На долю інших європейських країн — Нідерландів, Німеччини, Іспанії, Франції, Литви — припало менше 24% сукупного імпорту за період» — додають аналітики АСУ.

pigua.info

Виробництво кормових добавок продовжує залишатися заручником пандемії Covid-19, відзначається в доповіді швейцарської торгової платформи Kemiex.

За даними аналітиків, багато компаній сьогодні займають вичікувальну позицію. Незважаючи на низькі ціни, значна частина клієнтів воліє притримати закупівлі.

На тлі нестабільного попиту на ринку зростає кількість угод по злиттю і поглинанню, а також реструктуризації бізнесу. Зокрема, зміцнення підприємств сьогодні спостерігається в Європі і Китаї. Не виключено, що в найближчому майбутньому ця тенденція може стати глобальною.

За матеріалами FeedNavigator

В Україні триває реалізація проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків протимікробної резистентності (АМР)». За підсумками дослідження вдасться оцінити реальну ситуацію щодо застосування антибіотиків у тваринництві та покращити систему контролю їх використання.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

«Наразі триває відбір зразків харчових продуктів тваринного походження та опитування респондентів щодо застосування протимікробних препаратів. Загалом, заплановано відбір 350 зразків та дослідження їх на вміст залишків антибіотиків. Також до дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України», — розповідає Олександр Рєвнівцев, координатор проєкту з проведення опитування.

Уже необхідні дані надали Головні управління Держпродспоживслужби з 12 областей України. Окрім того, до кінця року планується зібрати та опрацювати близько ста анкет від респондентів щодо застосування протимікробних засобів.

«Тож, вже „під ялинку“ можна буде робити перші висновки щодо обізнаності вітчизняних виробників та фахівців ветеринарної медицини щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю», — додав Рєвнівцев.

Підкреслимо, що у вересні в Україні стартувало наймасштабніше дослідження щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві. Окрім ФАО та Асоціації «Свинарі України», до виконання проєкту залучені представники Держпродспоживслужби, наукової спільноти, фермери, ветеринари та спеціалісти з питань кормовиробництва.

Таким чином, реалізація проєкту дозволить:

оцінити реальну ситуацію щодо використання антибіотиків у тваринництві;

дослідити рівень обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю;

покращити нормативно-правову базу та політику щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві;

покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;

дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Введений на період дії воєнного часу податок у 2% з обороту можуть залишити і після закінчення війни.

Про це в інтерв’ю УНН розповів голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетмацев.

«Ми хочемо подивитися на цифри, наслідки. За нашими підрахунками, бюджет втратив від цієї системи 280 млн у квітні. Це не багато. І це податок має каскадний ефект. Тобто, якщо ПДВ ти платиш за товар один раз, то цей податок накручується щоразу при кожному наступному перепродажі. Відповідно, надходження внаслідок цього можуть зрости. Поки що висновки робити рано. Від цього податку може постраждати перекупник, але виробникам він подобається – це важливо. Він простий в обліку, дуже зрозумілий, і виробник від нього виграє. Нам важливий виробник, і тому ми аналізуватимемо, не робитимемо різких рухів – система працює», – розповів нардеп.

Він зазначив, що наразі на «2%» перейшли вже 200 тисяч суб’єктів господарської діяльності. Але Гетманцев не виключає і відтік тих, хто вирішив користуватися цією системою оподаткування.

«У нас кілька відкриттів є у зв’язку із цими двома відсотками. Дуже багато хто з другої групи єдиного податку перейшли на два відсотки. Тобто, люди готові платити більше, але працювати по білому. Тут ми зробимо висновки, адже під час війни тіньова економіка зросла. (…) Те, що стосується 2%, то багатьох спокусила можливість безмитного ввезення товарів, але цього не буде: ми його приберемо, оскільки це шкодить товаровиробнику — платнику ПДВ усередині країни», – зазначив голова фінансового комітету.

milkua.info