Чому дешевшає свинина в ЄС?

Багатьох пересічних українців дивує відсутність закономірності між статистикою скорочення кількості корів у країні і значним виробництвом молочних продуктів, Зокрема, станом на 2018-тий поголів'я скоротилося майже на 43% порівняно із 2009 роком.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ) молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Впродовж останніх 10−20 років молочне скотарство, зокрема промислове, не стояло на місці. Багато коштів було інвестовано у його розвиток: у технології, управління, обладнання і т. інше. Тому вдалося досягнути таких результатів: у 2009 році середня продуктивність 1 корови в Україні складала 3945 кг/рік, тобто це 12 л/добу. У 2018 році — 6054 кг/рік на корову, це 28 л/добу», — зазначає Ганна Лавренюк.

На сьогодні сучасні генотипи дають можливість давати більшу кількість молока, завдяки роботі з генетичним потенціалом, яка велася впродовж років.
Також господарства приділяють особливу увагу заготівлі кормів, а також складанню раціонів для тварин. Адже у радянські часи існувала проблема, коли корів годували за залишковим принципом, а також згодовували неякісний, абияк заготовлений силос, сінаж. Тут приходить розуміння того чому корова, яка потенційно готова була давати 30л/добу — давала лише половину.

«Якщо говорити про обсяг виробництва за даними Держстатистики, то на сьогодні близько 70% всього молока належить присадибними господарствами, але якщо говорити про переробку, то тут ситуація абсолютно протилежна. Оскільки на переробку було поставлено 4,18 тонн молока і 78% з усього цього молока — це те, яке отримане від промислових професійних молочно-товарних ферм. Саме вони гарантують здоров’я своїх тварин, прослідковуваність, якість та безпечність», — роз’яснює Ганна Лавренюк.

Нагадаємо, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», заборона прийому молока ІІ ґатунку почне діяти з 2020 року.

MilkUa.info

АЧС за останнє десятиріччя стала однією з найактуальніших проблем в АПК. Утім найбільший негативний вплив цієї епізоотії став відчутним із серпня 2018-го, коли перші спалахи хвороби зафіксували у Китаї. У 2019-му спостерігається подальша ескалація поширення вірусу АЧС, вплив якої стане відчутним не лише для виробників, перевізників та переробників свинини але й кінцевих її споживачів. Наслідки поширення АЧС у січні-серпні 2019-го року для глобального ринку свинини підсумували аналітики Асоціації «Свинарі України» у вигляді наглядної інфографіки.

Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) з 2016-го року і дотепер — вірус АЧС поширився на 54 країни світу. Наразі вільними від хвороби залишаються американські континенти та Австралія. Хоч перші випадки захворювання і виявили в Африці, однак, найбільші втрати вона заподіяла в країнах Азії. Так, Міністерство сільського господарства Китаю заявило про скорочення поголів’я свинини понад 32,2% в липні у порівнянні із відповідним періодом минулого року. А у В’єтнамі, де перший випадок хвороби виявили вже в лютому 2019-го, в ході ерадикації ліквідували вже понад 4,5 млн свиней.

Сукупні втрати поголів’я свиней, за вісім місяців 2019-го в країнах в цілому перевищують 130 млн гол., що складає 17% від сукупної кількості цих тварин в світі. Такі величезні втрати еквівалентні 19 млн т. свинини забійної маси або ж – середньорічному споживанню свинини для понад 1 млрд людей*.

*середньорічне споживання свинини в світі, за даними OECD-FAO Agricultural Outlook 2019-2028, становить 15,9 кг забійної маси.

pigua.info

У Раді зареєстрували законопроект №10371 Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства» (щодо підтримки власників великої рогатої худоби). 

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Згідно із пояснювальною запискою, метою прийняття цього законопроекту є збереження галузі молочного та м’ясного тваринництва України.

Законопроектом пропонується внести до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» наступні доповнення:

Розмір дотації не може бути меншим за еквівалент 300 Євро в національній валюті України з розрахунку на одну голову об’єкта дотації.

Дотація виплачується юридичним особам – суб’єктам господарювання та фізичним особам, які є власниками корів щороку не пізніше 1 липня за наявності підтверджуючих документів, — йдеться у законопроекті.

Дотація за молодняк, який народився у господарствах фізичних осіб, надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка у розмірі:

у період утримання молодняка віком від одного до п’яти  місяців – не менше 50 Євро в еквіваленті в національній валюті України за голову;

у період утримання молодняка віком від п’яти до дев’яти  місяців — не менше 100 Євро в еквіваленті в національній валюті України за голову;

у період утримання молодняка віком від дев’яти до тринадцяти місяців — не менше 200 Євро в еквіваленті в національній валюті України за голову.

Наразі цей законопроект опрацьовується в комітеті.

Про це поінформували у Fb-групі загального доступу «Вет Інфо Портал».

«У нас в Астраханській області вже є випадки захворювання нодулярним дерматитом. Однак, хворіють уже провакциновані у минулому році та перехворівші на ЗВД тварини» — зазначила Ірина Євпаторійська, авторка повідомлення.

Слід підкреслити, що офіційні джерела РФ не інформують про спалахи даної хвороби.

Свою позицію стосовно виниклої ситуації пояснив Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар АВМ: «Якщо РФ не повідомлятиме про спалахи ЗВД, то про швидкість наближення вірусу до кордонів України ми просто не дізнаємося».

За словами FAO Артема Скрипника, Росія — ендемічна по ЗВД країна.

«Тобто, вони не зобов'язані звітувати по кожному спалаху перед Міжнародним епізоотичним бюро (МЕБ), а можуть зробити ретроспективний репорт за півроку чи ж за рік. Так і буде продовжуватися, принаймні поки це питання Україна не підніме через МЕБ FAO — по нотифікації хоча б в сусідніх з Україною областях. Але знаючи реальність, на формальну організацію цього процесу піде рік. І це за умови, що РФ взагалі захоче співпрацювати», — підкреслив Артем Скрипник.

Milkua.info за матеріалами прес-служби Асоціації виробників молока