Багатьох пересічних українців дивує відсутність закономірності між статистикою скорочення кількості корів у країні і значним виробництвом молочних продуктів, Зокрема, станом на 2018-тий поголів'я скоротилося майже на 43% порівняно із 2009 роком.
Про це розповіла Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ) молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.
«Впродовж останніх 10−20 років молочне скотарство, зокрема промислове, не стояло на місці. Багато коштів було інвестовано у його розвиток: у технології, управління, обладнання і т. інше. Тому вдалося досягнути таких результатів: у 2009 році середня продуктивність 1 корови в Україні складала 3945 кг/рік, тобто це 12 л/добу. У 2018 році — 6054 кг/рік на корову, це 28 л/добу», — зазначає Ганна Лавренюк.
На сьогодні сучасні генотипи дають можливість давати більшу кількість молока, завдяки роботі з генетичним потенціалом, яка велася впродовж років.
Також господарства приділяють особливу увагу заготівлі кормів, а також складанню раціонів для тварин. Адже у радянські часи існувала проблема, коли корів годували за залишковим принципом, а також згодовували неякісний, абияк заготовлений силос, сінаж. Тут приходить розуміння того чому корова, яка потенційно готова була давати 30л/добу — давала лише половину.
«Якщо говорити про обсяг виробництва за даними Держстатистики, то на сьогодні близько 70% всього молока належить присадибними господарствами, але якщо говорити про переробку, то тут ситуація абсолютно протилежна. Оскільки на переробку було поставлено 4,18 тонн молока і 78% з усього цього молока — це те, яке отримане від промислових професійних молочно-товарних ферм. Саме вони гарантують здоров’я своїх тварин, прослідковуваність, якість та безпечність», — роз’яснює Ганна Лавренюк.
Нагадаємо, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», заборона прийому молока ІІ ґатунку почне діяти з 2020 року.
