Перелік української сільгосптехніки для держпідтримки розширено на 320 нових одиниць

19-лют-2021

Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої компенсується з державного бюджету в рамках програми підтримки аграріїв за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

До переліку додано 320 нових найменувань техніки та обладнання, яких тепер налічується 14,8 тис. від 200 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 9.

«Ми продовжуємо розширювати інструменти підтримки національного виробника. Відтепер ще більше заводів-виробників української с/г техніки матимуть можливість краще реалізовувати свою продукцію, адже компенсація у 25% вартості є гарним стимулом для аграріїв купувати саме нашу техніку і обладнання», — наголосив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Слід додати, що до нових одиниць техніки додалися: посівний напівпричіпний комплекс Narmada для посіву за технологією Strip-Till, сівалки прямого посіву LUARA, агрегати та аплікатори для внесення рідких мінеральних добрив, обприскувачі, жниварки для збирання соняшнику, зерноочищувальні сепаратори, технологічне обладнання для комбікормових заводів та елеваторних комплексів, обладнання для систем крапельного зрошення, зерносушарки, вагове обладнання для зважування сільгосппродукції, напівпричепи, ґрунтообробна техніка, обладнання для утримання ВРХ та свиней тощо.

Більше новин
Рада ухвалила держбюджет на 2022 рік: сільки отримають аграрії
02-груд-2021

Верховна Рада Україна прийняла закон «Про державний бюджет України на 2022 рік» (№6000) у другому читанні та в цілому.

Таке рішення підтримали 268 народних депутатів, повідомляє кореспондент AgroPortal.ua.

Доопрацьований до другого читання законопроект передбачає доходи державного бюджету на 2022 рік (без трансфертів) у сумі 1 311,33 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду — 1 170,32 млрд грн та доходи спеціального фонду — 141,02 млрд грн.

Порівняно з першим читанням доходи держбюджету збільшено на 54,73 млрд грн, у тому числі по загальному фонду на 50,04 млрд грн та по спеціальному фонду — на 4,7 млрд грн. 

Згідно з проєктом, поданим до другого читання, за статтею «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» в документі передбачено 4,4 млрд, «Надання кредитів фермерським госодарствам» — 180 млн грн, «Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві» — 200 млн грн.

На статтю видатків «Реконструкція, модернізація та відновлення меліоративних систем» закладено 1 млрд грн.

Детальніше
Олена Ковальова: Сільський розвиток можливий через партнерство держави, бізнесу та громад
04-вер-2017

У межах реалізації Концепції розвитку сільських територій ведеться робота зі створення ефективного ланцюга державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку. Одним із механізмів цієї співпраці є впровадження сільськогосподарської кооперації та агрокластерів. Про це розповіла заступник аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв’ю одному із українських інтернет-видань.

«Про кооперативи говорять давно, проте система, яка утворилася сьогодні працює не достатньо ефективно. Із різних причин фермери і підприємці різного достатку не мають великого бажання створювати кооперативи. Проте виробники могли б згуртовуватися, щоб, наприклад, мати вплив на ціни, формуючи належні партії, за обсягом та якістю. Щоб успішні кооперативи створювалися по всій території України, Мінагрополітики опрацьовує найкращий міжнародний досвід та розробляє програми, які могли б ефективно реалізуватися в нашій державі», - зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника міністра, в питаннях впровадження сільськогосподарських кооперацій, Мінагрополітики тісно співпрацює з міжнародними організаціями, як ФАО і ЄБРР. Окрім того, міністерство спрямовує зусилля на впровадження механізмів розвитку агрокластерів.

«Кластерна модель сільського розвитку може бути економічною платформою сталого сільського розвитку. І навіть більше: у межах кластерів можуть співпрацювати не лише окремі підприємці, а й територіальні громади. Так на сьогодні по Україні налічується близько 400 об’єднаних територіальних громад. Життєздатність сільських громад залежить від самих жителів, які мають зрозуміти та усвідомити перспективність своєї місцевості, розвивати мотивацію в односельців щодо розвитку рідного села», - підкреслила Олена Ковальова.

У результаті проведеної роботи щодо вивчення та аналізу наявних ресурсів сільських місцевостей було визначено пілотні території у п’яти областях країни, де наразі розпочато впровадження агрокластерів як платформи сталого сільського розвитку, а саме: «Медвино» (Київська область), «Фрумушика-Нова» (Одеська область), «Курорт Коблево» (Миколаївська область), «Диканька цілий рік» (Полтавська область), «ГорбоГори» (Львівська область).

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Події аграрного фронту (22.04.2022 - 28.04.2022)
29-квіт-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Верховна Рада 21 квітня підтримала законопроєкт щодо продовження воєнного стану в Україні до 25 травня 2022 року.

Незважаючи на військові дії та загрози, в нашій державі триває посівна. Вінницька, Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 70% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно.

Аграрії Сумщини не припиняють тримати оборону на аграрному фронті. За словами Сергія Жамардія, очільника агропідприємства «АГРОПАРТНЕРИ2009», господарство має в обробітку 1,9 тис. га і є ризик мінувань. На полях, які стояли під російськими загарбниками, залишилися сліди БМП. Цьогоріч планують посіяти 800 га кукурудзи та 400 га соняшника, трохи сої ще хочемо. Але на посівну треба добрива, і чимало, а з цим виникла неочікувана проблема.

З перших дній війни картопля увійшла у перелік самих затребуваних продуктів для гуманітарної допомоги. Враховуючи, що 80−90% картоплі з року в рік вирощується в домогосподарствах, тож важливо забезпечити їх якісним насіннєвим матеріалом. В умовах воєнного стану складно замовити і вчасно отримати насіннєвий матеріал. За сумісної ініціативи благодійного фонду SaveUA, Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО, 20 тонн насіннєвої картоплі голандської селекції отримали домогосподарства Уманщини, ще 20 тонн будуть спрямовані на Чернігівщину та Сумщину. Згідно очікувань, врожайність зросте мінімум на 20%. Картоплю надала «Агріко Україна».

Експерти вважають, що у 2022 році Україна може зіткнутися з дефіцитом овочів. Через розв’язану росією війну Україна недоотримає 71% врожаю баклажанів, 68% помідорів, 58% перцю, 46% цибулі, 45% огірків, 39% кабачків, 38% моркви, 38% часнику, 36% картоплі, 35% буряку та 32% капусти.

Незважаючи на логістичні складнощі, компанія «Сади Дніпра» UApple експортувала до Швеції 60 тонн високоякісних українських яблук.

Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну органічний ринок зазнав ті ж самі проблеми, що й весь вітчизняний агросектор. Окрім окупації нових територій, знищення підприємств від бомбардувань та грабежу росіянами, виробники органіки втратили головне — покупця. За темпами росту сертифікованих органічних земель Україна входила до топ-10 в країнах Європи, але це було до великої війни. Сьогодні третина органічних підприємств не працюють, решта — на межі існування.

ЄС має намір вжити безпрецедентних за своїм масштабом заходів з лібералізації торгівлі: надання Україні нульових тарифів, нульових квот на доступ до ринку ЄС. Ці заходи напряму допоможуть українським виробникам та експортерам. Також Велика Британія скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно угоди про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 року.

В умовах заблокованих портів всі учасники ринку намагаються наростити експорт агропродукції. Концерн Deutsche Bahn та логістична компанія DB Cargo за підтримки уряду Німеччини планують перенаправити експорт зернових із України залізницею. «Аскет Шиппінг» переміщує виробничі потужності на Захід України та планує організовувати експортну логістику зернових з України через порти Дунаю та країн ЄС. Україна та Польща створять спільне логістичне підприємство, покликане кардинально збільшити об'єм залізничних перевезень українського експорту до ЄС та на світові ринки через Європу. Також Латвія може допомогти Україні з експортом зернових через латвійські порти.

Агресія рф сьогодні спрямована не лише проти України, росія перетворюється на продовольчого терориста, який перевозить українські агропідприємства на свої території та тримає в заручниках десятки країн, що є залежними від експорту зерна з України. У Всеукраїнській Аграрній Раді вважають, що покращити ситуацію з експортом могли б гуманітарні конвої.

Крім того, рашисти не покидають ідеї вивезти зерно із тимчасово окупованих областей України. Жителі тимчасово окупованої території А Р Крим повідомляють, що останнім часом вони помітили збільшення кількості вантажних потягів, на вагонах яких написано «зерно». ТОТ А Р Крим своїх запасів зернових для вивезення в такій кількості не має. Агресор, вочевидь, має намір вивезти українське зерно. Очевидці з А Р Крим повідомляють, що на півострові розпочався продаж овочів, вивезених з тимчасово окупованої території Херсонщини.

Однією із ключових проблем для аграріїв для проведення весняно-польових робіт залишається залучення фінансових ресурсів. За державними гарантіями на портфельній основі сільгоспвиробникам банками видано 1393 кредитів на 3,7 млрд грн. За минулий тиждень у межах державної програми «Доступні кредити 5−7-9%» видано 776 пільгових кредитів на загальну суму 3,15 млрд грн.

agravery.com

Детальніше
Українці відчують оновлення молочного стандарту
29-жовт-2019

Україні потрібно успішно завершити трансформацію свого ринку молока, яка проходить в даний час. В кінцевому результаті повинні вирости якісні показники українського молока і молочних продуктів, а значить, перед ними відкриються двері на найбільш платоспроможні ринки світу.

Поки ж поголів'я корів в Україні зменшується котрий рік поспіль. Правда, за оцінкою компанії Pro-Consulting, даний процес поки не призводить до зниження виробництва молока, оскільки малопродуктивні корови в господарствах замінюються значно більш продуктивними. Це дозволяє повністю забезпечувати внутрішній попит на молоко, про що свідчать результати аналізу ринку молока в Україні, який виконаний Pro-Consulting.

Разом з тим, очікується, що загальне доїння українських корів все-таки знизиться після повного вступу в силу нового молочного стандарту, за яким на ринку має залишитися тільки три сорти молока — екстра, вищий і перший. Виробники молока другого сорту втратять багато можливостей збуту своєї продукції, що, до речі, може привести до зростання тіньового ринку. За прогнозами, обсяг молочного виробництва в Україні до 2030 року впаде до 8,8 млн тонн з нинішніх 10 млн тонн. Одночасно повинен підвищиться професіоналізм виробників і, як результат, якість даного продукту і його похідних. Головними постачальниками молока на ринок стануть середні і великі господарства, на яких будуть дотримуватися всіх вимог щодо утримання корів, доїння і подальшого поводження з отриманим молоком.

Відчують оновлення молочного стандарту і кінцеві споживачі. Як свідчать результати аналізу ринку молочної продукції в Україні, в даний час велика кількість масла, сиру, кисломолочних продуктів в нашій країні не відповідають очікуваному рівню якості. З підвищенням вимог до сирого молока ситуація повинна змінитися в кращу сторону.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок