Події аграрного фронту (22.04.2022 - 28.04.2022)

29-квіт-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Верховна Рада 21 квітня підтримала законопроєкт щодо продовження воєнного стану в Україні до 25 травня 2022 року.

Незважаючи на військові дії та загрози, в нашій державі триває посівна. Вінницька, Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 70% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно.

Аграрії Сумщини не припиняють тримати оборону на аграрному фронті. За словами Сергія Жамардія, очільника агропідприємства «АГРОПАРТНЕРИ2009», господарство має в обробітку 1,9 тис. га і є ризик мінувань. На полях, які стояли під російськими загарбниками, залишилися сліди БМП. Цьогоріч планують посіяти 800 га кукурудзи та 400 га соняшника, трохи сої ще хочемо. Але на посівну треба добрива, і чимало, а з цим виникла неочікувана проблема.

З перших дній війни картопля увійшла у перелік самих затребуваних продуктів для гуманітарної допомоги. Враховуючи, що 80−90% картоплі з року в рік вирощується в домогосподарствах, тож важливо забезпечити їх якісним насіннєвим матеріалом. В умовах воєнного стану складно замовити і вчасно отримати насіннєвий матеріал. За сумісної ініціативи благодійного фонду SaveUA, Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО, 20 тонн насіннєвої картоплі голандської селекції отримали домогосподарства Уманщини, ще 20 тонн будуть спрямовані на Чернігівщину та Сумщину. Згідно очікувань, врожайність зросте мінімум на 20%. Картоплю надала «Агріко Україна».

Експерти вважають, що у 2022 році Україна може зіткнутися з дефіцитом овочів. Через розв’язану росією війну Україна недоотримає 71% врожаю баклажанів, 68% помідорів, 58% перцю, 46% цибулі, 45% огірків, 39% кабачків, 38% моркви, 38% часнику, 36% картоплі, 35% буряку та 32% капусти.

Незважаючи на логістичні складнощі, компанія «Сади Дніпра» UApple експортувала до Швеції 60 тонн високоякісних українських яблук.

Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну органічний ринок зазнав ті ж самі проблеми, що й весь вітчизняний агросектор. Окрім окупації нових територій, знищення підприємств від бомбардувань та грабежу росіянами, виробники органіки втратили головне — покупця. За темпами росту сертифікованих органічних земель Україна входила до топ-10 в країнах Європи, але це було до великої війни. Сьогодні третина органічних підприємств не працюють, решта — на межі існування.

ЄС має намір вжити безпрецедентних за своїм масштабом заходів з лібералізації торгівлі: надання Україні нульових тарифів, нульових квот на доступ до ринку ЄС. Ці заходи напряму допоможуть українським виробникам та експортерам. Також Велика Британія скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно угоди про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 року.

В умовах заблокованих портів всі учасники ринку намагаються наростити експорт агропродукції. Концерн Deutsche Bahn та логістична компанія DB Cargo за підтримки уряду Німеччини планують перенаправити експорт зернових із України залізницею. «Аскет Шиппінг» переміщує виробничі потужності на Захід України та планує організовувати експортну логістику зернових з України через порти Дунаю та країн ЄС. Україна та Польща створять спільне логістичне підприємство, покликане кардинально збільшити об'єм залізничних перевезень українського експорту до ЄС та на світові ринки через Європу. Також Латвія може допомогти Україні з експортом зернових через латвійські порти.

Агресія рф сьогодні спрямована не лише проти України, росія перетворюється на продовольчого терориста, який перевозить українські агропідприємства на свої території та тримає в заручниках десятки країн, що є залежними від експорту зерна з України. У Всеукраїнській Аграрній Раді вважають, що покращити ситуацію з експортом могли б гуманітарні конвої.

Крім того, рашисти не покидають ідеї вивезти зерно із тимчасово окупованих областей України. Жителі тимчасово окупованої території А Р Крим повідомляють, що останнім часом вони помітили збільшення кількості вантажних потягів, на вагонах яких написано «зерно». ТОТ А Р Крим своїх запасів зернових для вивезення в такій кількості не має. Агресор, вочевидь, має намір вивезти українське зерно. Очевидці з А Р Крим повідомляють, що на півострові розпочався продаж овочів, вивезених з тимчасово окупованої території Херсонщини.

Однією із ключових проблем для аграріїв для проведення весняно-польових робіт залишається залучення фінансових ресурсів. За державними гарантіями на портфельній основі сільгоспвиробникам банками видано 1393 кредитів на 3,7 млрд грн. За минулий тиждень у межах державної програми «Доступні кредити 5−7-9%» видано 776 пільгових кредитів на загальну суму 3,15 млрд грн.

agravery.com

Більше новин
Логістика зерна в біг-бегах доступніша, але менш ефективна
15-серп-2022

Експорт аграрної продукції з України через сухопутні кордони, попри деблокаду морських портів, залишається більш привабливим.

Про це повідомляють аналітики Spike Brokers у Telegram.

Як зазначається, наразі спостерігається перший попит з боку покупців у напрямі глибоководних портів України. Навіть обмежений попит із низькими цінами в Одесі дасть ринку в Україні логістичну альтернативу та зменшить перезавантаженість кордонів.

Аналітики зауважують, що автомобільна логістика має перевагу в порівнянні із залізничною через швидкість доставки.

«Незважаючи на різницю у вартості із залізничними перевезеннями, продавці все ж більше використовують самоскиди/тентовані авто для здійснення поставок. Логістика в бегах хоч і доступніша, але менш ефективна. У середньому розвантаження авто з бегами становить від 1 до 3 годин за розвантаження самоскида за 15 хвилин», — додають у Spike Brokers.

agroportal.ua

Детальніше
ФАО закупить для українських аграріїв рукави та модульні зерносховища
01-серп-2022

Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) оголосила міжнародний тендер на закупівлю потужностей для зберігання зерна та вирішення поточного дефіциту сховищ в Україні з метою надання аграріям необхідного обладнання для зберігання зерна протягом 2022-2023 рр.

Тендер оголошено у межах проєктів, фінансованих урядами Канади та Японії, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України. 

Зазначається, що ФАО працює над впровадженням Стратегії з підтримки зберігання зерна, метою якої є забезпечення потужностей для зберігання 4,07 млн т зерна, або приблизно 25% від розрахункового дефіциту зерносховищ.

«ФАО розпочала масштабний процес закупівель, спрямований на виробників та постачальників на глобальному, регіональному та національному рівнях. Очікується, що більшість запропонованих технологій буде передано на обласний рівень до початку-середини жовтня, коли потреби у зберіганні врожаю досягнуть піку», — говориться у повідомленні.

Технології, які будуть закуплені у межах тендеру, включають:

  • рукави для зберігання зерна, навантажувачі та розвантажувачі зерна;
  • модульні зерносховища з тентовим покриттям та місткістю від 300 до 1000 т (для пшениці).

Щоб взяти участь у цьому тендері, постачальникам пропонується подати заявку через Глобальний ринок ООН, обравши тендери:

  • 2022-30 Запрошення до участі в тендері (ITB) на закупівлю рукавів для зберігання зерна, навантажувачів та розвантажувачів зерна для України.
  • 2022-31 Запрошення до участі в тендері (ITB) на закупівлю модульних зерносховищ із тентовим покриттям та місткістю до 1000 т (для пшениці) для України.

Постачальники повинні бути зареєстровані (https://www.ungm.org/Vendor/Registration). Детальні інструкції щодо того, як отримати доступ до тендерної документації та подати тендерну пропозицію, можна завантажити на сторінці управління тендерами UNGM (Tender Management page).

Подати тендерну пропозицію можна до 5 серпня 2022 року 14:00 за київським часом.

1 серпня 2022 року ФАО проведе онлайн-зустріч для потенційних постачальників, щоб представити детальну інформацію про вимоги до подання заявки, ознайомити з інструкціями щодо реєстрації в системі UNGM та надати відповіді на запитання.

Дата та час проведення: 1 серпня 2022 року о 15:00.

Посилання для участі у заході: https://fao.zoom.us/j/91795021039. Пароль: FAOUKRAINE.

agroportal.ua

Детальніше
Україна йде на поступки, приймаючи нові "курячі квоти" від ЄС
12-черв-2019

Україна йде на поступки, приймаючи пропозицію Європейської комісії щодо збільшення імпортних квот для української курятини до 70 тис. тонн в рік. Про це заявив керівник економічного відділу представництва України при Європейському Союзі (Брюссель) Назар Бобицький, передає УНН з посиланням на DW.

"Насправді - ми йдемо на поступки. Без цієї угоди українські експортери м'яса птиці можуть продовжувати експортувати певні категорії птиці в ЄС без будь-яких квот, відповідно до положень угоди про асоціацію", - говорить він.

Уточнюється, що нова угода перебуває в процесі підготовки. Потім документ має бути ратифікований українським і Європейським парламентом.

Повідомляється, що за останній рік Україна суттєво збільшила поставки курятини в ЄС. Але, попри це, країна як і раніше залишається третім за величиною експортером м'яса птиці європейцям, поступаючись Бразилії і Таїланду.

Джерело: УНН

Детальніше
На світових ринках ціни на зернові демонстрували зростання
14-вер-2017

Велику частину тижня ціни на зернові демонстрували зростання. Інвестори закривали короткі позиції після тривалого зниження пшениці і кукурудзи, що підтримувало покупки.

Про це повідомляється в огляді FOREX CLUB.

Динаміка цін відображала спекулятивні настрої в очікуванні прогнозів щодо нового врожаю і запасам зерна від Міністерства сільського господарства США.

На Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ грудневі контракти на пшеницю подорожчали на 0,8% до $ 437,75 за 100 буш, на кукурудзу знизилися на 0,2% до $ 356,75 за 100 буш, на сою підвищилися на 1,8% до $ 962 за 100 буш.

«Ринок може бути волатильним, але близькість цін до багатомісячних мінімумів буде утримувати від подальшого падіння. При цьому будь-яка інформація про зниження пропозиції або підвищенні споживання націлить на зростання», - прогнозує старший аналітик FOREX CLUB Андрій Шевчишин.

Грудневі ф'ючерси можуть скласти:

на пшеницю - $ 430-445 за 100 буш;

на кукурудзу - $ 335-370 за 100 буш;

на сою - $ 920-985 за 100 буш.

Нагадаємо, що світове виробництво зернових в 2017/18 МР складе 2,049 млрд т, що на 11 млн т більше липневого прогнозу.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок