Оцінка ризиків поширення хвороб від диких свиней

12 серпня набув чинності наказ Мінагрополітики від 22 травня 2019 року № 264 «Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю» (зареєстрований в Мін'юсті 12 червня 2019 року за № 608/33 579).

У наказі чітко прописані процедури відбору зразків харчових продуктів, методи відбору зразків сухофруктів, горіхів та олійних рослин, молока та молочних продуктів, дитячих сумішей, зерен кави та розчинної кави, вина, соків та нектарів, алкогольних напоїв, харчових для дітей, олії рослинного походження тощо. Також окреслені методи відбору зразків для об'ємних партій та механізм підготовки зразків для визначення мікотоксинів у харчових продуктах та визначення оцінки партій чи її частини.

Методи розроблені з урахуванням вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 401/2006 від 23 лютого 2006 року, яким встановлюються методи відбору зразків та їх дослідження з метою здійснення офіційного контролю за рівнями мікотоксинів у харчових продуктах.

Реалізація наказу забезпечить виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Прийняття наказу дозволить впровадити єдині для державних ветеринарних інспекторів, акредитованих лабораторій та операторів ринку методи відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю, а також встановити прозорі та законодавчо обґрунтовані вимоги при відборі зразків для зазначених цілей.

Прес-служба Мінагрополітики

Жито заражене спорами спеціальних грибів, при додаванні їх в комбікорми для продуктивних тварин, зокрема свиней, дозволяє значно скоротити потребу в кормових антибіотиках, відзначають фахівці з Trouw Nutritional.

За їх словами, мова йде про вид грибів під назвою Agaricus subrufescens, відомому як сонячний гриб. Він застосовується в традиційній медицині для зміцнення здоров'я, в зокрема для посилення імунітету. За попередніми даними, він здатний надавати імуномодулюючі, антиоксидантні і пребіотичні властивості.

Ряд досліджень продемонстрували здатність гриба зв'язуватися з кишковою паличкою і сальмонелою і пригнічувати ріст їхньої популяції в кишечнику. В результаті, значно знижується потреба в застосуванні кормових антибіотиках, відзначають фахівці.

За матеріалами Feed Navigator

Агропромислова продукція у 2021 р. залишилася однією з ключових галузей у зовнішньоекономічній діяльності України. За цей рік було експортовано продукції агропромислового комплексу на загальну суму $27,3 млрд, що становить 41% загальноукраїнського експорту.

У порівнянні з попереднім роком даний показник зріс на 25%, говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.

Як зазначається, найбільший внесок у формування експортної виручки внесли вже традиційні для українського АПК: 

1. експорт олії соняшникової (23% експортної виручки в 2021 р.);
2. кукурудзи (22%); 
3. пшениці (19%); 
4. насіння ріпаку (6%); 
5. макухи соняшникової (6%); 
6. ячменю (5%); 
7. м’яса птиці (3%); 
8. соєвих бобів (2%); 
9. соєвої олії (1%);
10. хлібобулочних виробів (1%). 

«Через війну росії проти України у нас зараз тимчасово заблоковані всі морські порти, через які здійснювався експорт цієї продукції. Через це українські аграрії не мають змоги отримувати кошти для проведення весняної посівної кампанії, а країни-імпортери української продукції — забезпечувати своє населення якісним продуктами харчування. Через фізичну нестачу цих продуктів уже спостерігається стрімке зростання цін. Пшениця зросла в ціні на 25% — до 450 $/т, а соняшникова олія — на 33% — до 2 200 $/т», — наголосила аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції є Китай (16% експортної виручки), Індія (7%), Нідерланди (6%), Єгипет (6%), Туреччина (5%) та інші. 

«І саме цим країнам зараз необхідно додати тиску на росію щодо деблокади українських портів, оскільки це загрожує не лише зростанням цін, а й розповсюдженням голоду в країнах, які не зможуть закуповувати необхідний обсяг продукції», — пояснюють в УКАБ.

agroportal.ua

За вересень Україна експортувала загалом 6,9 млн т зернових та олійних культур, вийшовши на довоєнні показники. Зернові коридори працюють, вони довели свою ефективність, але Україні слід глибше інтегруватися у європейську логістичну систему, що стане додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу.

Про це заступник голови ВАР Денис Марчук розповів під час брифінгу на тему «Результати діяльності зернових коридорів» у Медіацентр Україна — Укрінформ.

«Портами Одеси у серпні ми експортували 1,7 млн т продукції, у вересні ця цифра складає 3,8 млн… Тобто сумарно всіма шляхами експортували майже 7 млн т. Це означає, що Україна вийшла на довоєнний період експорту. Поточна динаміка демонструє фактичне виконання Україною її зобов’язань. Як експортно орієнтована держава, ми показуємо усьому світу, що усі позиції, підписані у Стамбулі, працюють… Нам важливо, щоб продовжував працювати „зерновий коридор“ взимку, влітку та навесні», — наголосив Денис Марчук.

За його словами, Україна повинна надалі інтегруватися у європейську логістичну систему.

«Логістичне питання гостро стоїть перед агросектором. Минулого тижня в Брюсселі відбулося обговорення розширення логістичної співпраці України з ЄС, за участі міністра аграрної політики і продовольства Миколи Сольського. Адже незважаючи на функціонування „зернових“ коридорів, ми не полишаємо надію на співпрацю з нашими європейськими партнерами. Витрати на логістику становили 80−90% від вартості продукції, яку реалізовували аграрії, тому розглядаються можливості збільшення кількості „сухих“ перевалочних пунктів, на яких можна було б перевантажувати зернові. Ведуться перемовини щодо розширення залізничного сполучення. Потрібно збільшити кількість пропускних пунктів на західних кордонах. Одне з ключових питань — транспортування соняшникової олії, задумано масштабний проект. Якщо нам вдасться інтегруватися у європейську логістичну систему, то це буде додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу України».

uacouncil.org