ТОП-10 агропродукції, яка принесла Україні найбільше валютної виручки

Група вчених із Туреччини організувала дослідження, щоб зрозуміти, чи може порошок із соснової хвої служити джерелом антиоксидантів для птиці, а також впливати на показники зростання та якість м'яса.

У цьому дослідженні 210-денних курчат-бройлерів Ross-308 розділили на п'ять експериментальних груп, які отримували різну кількість хвойного борошна у складі комбікормів. Протягом 42 днів годівлі не спостерігалося значних відмінностей між експериментальними групами щодо приросту живої маси, споживання корму та коефіцієнта конверсії корму.

Включення хвойного борошна призвело до зниження рівня малонового діальдегіду, що є показником її підвищеної антиоксидантної активності. З огляду на це вчені зробили висновок, що хвоя може використовуватися в комбікормах з метою покращення антиоксидантного статусу тварин та окисної стабільності м'яса.

За матеріалами All About Feed

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Мінагрополітики запустило Інтерактивний звіт за ринком купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Про те, як він функціонує та які параметри включає, розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

«Сьогодні ринок землі — це живий організм, який змінюється щодня. Відбувається постійна динаміка щодо зміни середньої ціни за 1 га с.-г. землі. ТОП лідерів серед регіонів за кількістю угод також нестабільний: між областями триває постійна конкуренція. Тому земельний моніторинг актуалізується щодня. І ми повністю відкриваємо суспільству всі дані про земельні відносини в режимі реального часу. Така система вже давно представлена на сайті Держгеокадастру. Тепер у дещо модифікованому вигляді вона є і на сайті Мінагрополітики», — розповів Тарас Дзьоба.

За його словами, Інтерактивний звіт із узагальненими відомостями на сайті Мінагрополітики включає:

інформацію про загальну кількість угод, площі ділянок, їх загальну вартість та медіанну ціну за 1 га;

загальну площу ділянок за кожною з областей, а також загальну вартість земельних ділянок та їх середню ціну;

динаміку купівлі-продажу за останні три місяці - по днях, а також окремо за кожним регіоном, із вказівкою кількості ділянок, площі, вартості;

аналіз показників за розміром земельної ділянки та цільовим призначенням (загальна вартість, середня ціна, кількість ділянок, їх загальна площа).

«Завдяки цим даним можна, зокрема, побачити, наскільки варіативна ціна, і як вона відрізняється в тих чи інших територіальних громадах», — зазначив заступник Міністра.

Він підкреслив, що сьогодні на динаміку ринку землі впливають насамперед його учасники. Держава зробила основне — надала їм право володіти, користуватися, розпоряджатися землею як власністю. Далі справа за людьми: користуватися цим правом чи нехтувати ним.

«Ми очікуємо на зростання кількості середніх і малих сільгосвиробників, сектору переробки і т.п. Створення доданої вартості на селі, а також в аграрному секторі загалом. Уже цьогоріч аграрний сектор показує найбільший відсоток росту у порівнянні з іншими галузями економіки — 8%. І, якщо українці у повній мірі розумітимуть, як використовувати на свою користь переваги ринку землі, ця цифра тільки зростатиме», — резюмував Тарас Дзьоба.

minagro.gov.ua

Grain Alliance (ТОВ «Баришівська зернова компанія») має намір створити кормову базу для отримання органічного молока.

Про це розповів Богдан Черемха, перший заступник генерального директора підприємства, повідомляє прес—служба компанії.

Він повідомив, що в компанії під органічне землеробство була виділена площа 1600 га на базі кормового сівозміни. У структурі посівної площі це культури кормової групи — люцерна, силосна кукурудза, однорічні кормові трави, органічна соя, полби.

«Компанія «Органік стандарт» сертифікувала 50% полів органічної сівозміни компанії, які відповідають вимогам європейських стандартів у вирощуванні органічних культур. У 2018—2019 році 50% посівних площ залишаються в перехідному періоді, а повний цикл завершиться 100% сертифікацією полів в 2019 році », — сказав Черемха.

Він зазначив, що за ці роки рівень урожайності полби склав в межах 31—45,0 ц/га. У 2016 році середня врожайність була 44,1 ц/га, в 2017 році — 30,9 ц/га.

«В органічній сівозміні ми спельту вирощуємо вже третій рік в межах 226—470 га. Її попередником є багаторічні трави трирічного використання. Під посіви полби вносяться органічні добрива. Вирощене зерно полби з високим вмістом білка до 20—21%, з вмістом клейковини 38—42%, зі збалансованим вмістом незамінних амінокислот. Спельту успішно закуповує Європа», — сказав заступник гендиректора.

Також він поділився перспективами розвитку органічного землеробства.

«Під цю програму виділяються окремі складські приміщення, окрема техніка, яка використовується тільки в технології вирощування органічних культур. У перспективі ми плануємо створити органічну кормову базу для отримання органічного молока», — сказав Черемха.

milkua.info