Оптимальний раціон для сухостійних корів

18-жовт-2017

Дійні корови зазвичай продукують молоко приблизно 305 днів, вслід за цим іде 60-денний сухостійний період, під час якого корови готуються до отелення, воно і є початком відліку наступної лактації. Розробка і втілення успішної програми годівлі сухостійних корів — пріоритетне завдання виробників молока.

Організація плавного і успішного переходу від сухостою до лактації має надзвичайно важливе значення для здоров’я корів, тривалості її продуктивного життя і прибутковості ферми. Незважаючи на багаторічні дослідження, спеціалісти з годівлі, виробники і ветеринари все ще намагаються чітко визначити оптимальні раціони для сухостійних корів.

Надлишкове споживання енергії у сухостійний період веде до накопичення зайвого жиру, інсулінової нечутливості і потенційного погіршення метаболічних процесів, пов’язаних із продукуванням глюкози і жирового обміну. Надлишкове споживання енергії у сухостійний період асоціюється з такими розладами, як кетоз та синдром жирної печінки. Дослідження, проведені в Університеті штату Іллінойс та інших установах, показали, що помірне споживання енергії, згодовування раціонів із високим вмістом грубих кормів полегшують перехід до лактації після отелення.

Грубі корми слугують основою хорошого раціону для сухостійних корів; проте, на даний час мало досліджені джерела грубих кормів для сухостійних корів. Вважається, що грубий корм повинен мати невисоку енергетичну цінність, має бути смачним, хорошої якості і мати відповідний профіль мінералів.

Перед виробниками і спеціалістами з годівлі стоїть завдання скласти раціон із інгредієнтів, що є на фермі, і при цьому не перевищити потреби в енергії сухостійних корів. Грубі корми, що згодовуються дійним коровам, часто містять багато енергії, крохмалю і мінеральних речовин (калій), що не підходить коровам сухостійного періоду. Грубі корми із високим вмістом калію потрібно використовувати в обмеженій кількості, щоб мінімізувати ризик молочної лихоманки.

Не існує єдиного бездоганного грубого корму для сухостійних корів. Кукурудзяний силос — загально прийнятий недорогий інгредієнт, смачний, із помірним вмістом білка, низьким вмістом кальцію та калію, однак, сам по собі має високий вміст енергії та крохмалю, і має низький фактор наповнення рубця. Корови, яким згодовують раціон із високим вмістом кукурудзяного силосу, споживають багато енергії, стають жирними і можуть страждати від метаболічних розладів після отелення.

Менш енергетичні грубі корми такі, як солома пшениці, трав’яне сіно, силос сорго і стебла кукурудзи можна використати, щоб «розбавити» енергетичну цінність раціону. Корови, які споживають раціон із високим вмістом грубих кормів, що містить приблизно 50% НДК (нейтрально детергентної клітковини), наситяться до того, як зможуть спожити надлишкову енергію.

Ще один нюанс — об'ємисті грубі корми потрібно ретельно готувати до згодовування, щоб корови не мали можливості перебирати і поїдати більш смачні корми із раціону. Грубі корми варто нарізати, щоб фрагменти були довжиною менше 5 см, і ретельно перемішувати у кормо суміші, тоді корови поїдатимуть їх. Якщо корови можуть легко вибирати із кормо суміші більш смачні інгредієнти, само собою зрозуміло, що вони поїдатимуть не той раціон, який для них призначався — це може призвести до метаболічних розладів. До того ж, «розбавляючи» енергетичну поживність раціону об'ємистими грубими кормами такими, як, наприклад, солома пшениці, ми також сприяємо поліпшенню м’язового тонусу рубця, підтримуємо кормову поведінку і жування жуйки, які будуть ідентичні кормовій поведінці під час наступної лактації.

Дослідження, пов’язані із вивченням раціонів на основі соломи пшениці і грястиці збірної для сухостійних корів, нині проводяться в Навчально-дослідному центрі молочного скотарства Університету штату Мінесота.

milkua.info за матеріалами Hoard's

Більше новин
За рік прибутки у тваринництві зменшились на 2,9 млрд грн
02-лют-2021

Минулого року прибутковість аграрних підприємств України зросла майже на 48%, утім відбулося це за рахунок рослинництва. Прибутковість тваринництва у 2020 році, навпаки, – дещо знизилась, повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки». Збитків зазнали як виробники ВРХ та свинини, так і птахофабрики.

«За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, прибутки сільськогосподарських підприємств у 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, тобто на 47,7% перевищать показнику 2019 року. Такий результат досягнуто виключно за рахунок зростання прибутків у рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому прибутки у тваринництві зменшились на 2,9 млрд грн. Найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства одержали на виробництві соняшнику – розрахунково 21,1 млрд грн, пшениці – 19,0 млрд грн, кукурудзи на зерно – 11,9 млрд грн, ріпаку – 6,6 млрд грн, а також молока – 3,8 млрд грн. Найбільші збитки підприємства галузі одержали на виробництві яєць – 4,9 млрд грн, а також вирощуванні: великої рогатої худоби – 1,4 млрд грн, свиней – 0,7 млрд грн, птиці – 0,35 млрд грн, цукрового буряка – 0,28 млрд грн, гороху – 0,25 млрд грн», – зазначив Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

Meat-Inform

Детальніше
Держпідтримка АПК на 2021 рік становитиме 4,7 млрд грн
30-груд-2020

Кабінет міністрів у Державному бюджеті на 2021 рік передбачив 4,7 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу, що на 700 млн грн більше, ніж у держбюджеті на 2020 рік. Про це свідчить інформація на сайті Міністерства фінансів.

Згідно з презентацією держбюджету 2021 р в наступному році держава буде фінансувати такі програми:

  • здешевлення покупки сільгосптехніки і устаткування;
  • здешевлення кредитів;
  • розвиток фермерських господарств;
  • розвиток тваринництва;
  • розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства;
  • продовження підтримки за рахунок програми «Доступні кредити 5-7-9%» (близько 60% кредитів в рамках програми);
  • підтримка і розвиток приватних меліоративних систем, крім того, надання державних гарантій для розвитку державних меліоративних систем.

Як вважають в Мінфіні, держдопомогу в 2021 р отримають понад 9 тис. підприємств агропромислового комплексу.

latifundist.com

Детальніше
Надання споживачам інформації про харчові продукти: вимоги ЄС та новації для України
09-лип-2018

У рамках гармонізації вітчизняного законодавства до норм ЄС до українського законодавства про якість та безпечність харчових продуктів будуть внесені значні зміни, які зокрема стосуються надання інформації споживачам згідно з вимогами Регламенту Європейського Парламенту і Ради «Про надання споживачам інформації про харчові продукти» № 1169/2011.

Це дозволить забезпечити високий рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів шляхом надання всієї необхідної інформації для здійснення споживачами свідомого вибору харчових продуктів та ввести відповідальність операторів ринку, що відповідають за інформацію про харчові продукти, за введення споживачів в оману.

ГО «Український центр європейської політики» підготувала дослідження на тему «Надання споживачам інформації про харчові продукти: вимоги ЄС та новації для України».

Авторами дослідження стали виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко, експерт Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Жанна Пастовенська та експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Майсрук.

consumer

Детальніше
Україна отримала конкурента на ринку зерна
09-серп-2022

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Доставляти зерно з Австралії дуже дорого, розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов «24 каналу».

За його словами, там отримали близько 30-32 млн т зерна, при цьому кількість населення країни — удвічі менша, ніж в Україні. Тож Австралія дійсно є великим експортером, однак доставляти зерно звідти дуже дорого.

Експерт пояснив, що доставка зерна, наприклад, з України до Африки буде коштувати близько 35-40 $/т, якщо з Австралії — удвічі, утричі дорожче.

«Відтак перед африканськими країнами постане питання: чи зможуть вони купувати пшеницю та кукурудзу за такі гроші? За словами експерта, якщо розвинуті країни Заходу ще зможуть витримати продовольчу інфляцію, яка вже зараз сягає 8-10%, то небагатим країнам Африки це не вдасться», — вважає він. 

Президент УЗА додає, що там можуть просто відмовитися від купівлі зерна, оскільки на це не буде грошей. Через це вихідці з цих країн можуть мігрувати, що викличе ще одну — міграційну та соціальну — кризу, адже 40-50 млн людей, які приїдуть жити до ЄС, — це надто великий тиск.

«Тому я впевнений, що міжнародне суспільство вмотивоване знайти шляхи експорту з України з нормальними цінами, а не лише альтернативні шляхи», — зазначив Горбачьов.

Він наголосив, що головна проблема у контексті продовольчої кризи — не відсутність продуктів, а їхня ціна. Адже виростити можна що завгодно і де завгодно, але споживачі не зможуть платити ту ціну, яку пропонує ринок. До прикладу, понад 10 років тому Саудівська Аравія також вирощувала пшеницю, але її вартість була втричі дорожча, ніж імпортної.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок