Держпідтримка АПК на 2021 рік становитиме 4,7 млрд грн

Уряд спрощує вимоги до імпорту та переміщення с.-г. продукції рослинного походження

Мінагрополітики та Уряд для забезпечення продовольчої безпеки держави працює над спрощенням умов ведення бізнесу в період воєнного стану.

«Для спрощення фітосанітарних заходів при імпорті сільськогосподарської продукції рослинного походження та створення безперебійного постачання такої продукції на період воєнного стану, Уряд спростив вимоги до імпорту та переміщення сільськогосподарської продукції рослинного походження, у тому числі насіння, в умовах воєнного стану», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 від 01 квітня 2022 року «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану», яка діятиме на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.

Постановою передбачено:

1. Запровадження принципу екстериторіальності для реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби.

Відтепер суб'єкт господарювання за його вибором має право:

• звертатися та отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у будь-якому територіальному органі Держпродспоживслужби;
• звертатися щодо проведення фітосанітарної експертизи(аналізів) до будь-якої фітосанітарної лабораторії Держпродспоживслужби.

2. Спрощення фітосанітарного контролю імпорту товарів, які належать до груп 07- 12 згідно з УКТ ЗЕД, шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи(аналізів).

Як виняток, повноцінний фітосанітарний контроль здійснюється, якщо:

• фітосанітарні сертифікати(фітосанітарні сертифікати на реекспорт) відсутні або недійсні;
• вантаж не відповідає інформації, зазначеній у фітосанітарному сертифікаті(фітосанітарному сертифікаті на реекспорт);
• під час інспектування виявлено зараження(його ознаки) чи пошкодження регульованими шкідливими організмами.

3. Скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу(палети, піддони, коробки пакувальні, ящики тощо), з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження.
4. Скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованих об'єктів регулювання, у т. ч. насіння, у супроводі карантинного сертифіката.
5. Видача карантинного сертифікат виключно на вимогу особи.

Як альтернатива з метою контролю пропонується ведення особами обліку об'єктів регулювання та надання інформації за запитом Держпродспоживслужби (на частіше одного разу на місяць).

Прийняті зміни сприятимуть спрощенню імпорту сільськогосподарської продукції рослинного походження та дерегуляції переміщення насіння територією України, що матиме позитивний вплив на забезпечення продовольчої безпеки держави.

minagro.gov.ua

Нова Угода про ЗВТ між Україною і Британією (після виходу країни з ЄС) буде вибудувана на основі умов вже діючої Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Таку думку виловила Ольга Трофімцева, громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.

«Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками і змінами перенесуть в новий договір. Що ж стосується тарифної частини, тут не варто очікувати багато нового. Слід пам’ятати, що при владі Сполученого Королівства консерватори, тому не варто чекати повної торговельної лібералізації, а швидше за все аграрна торгівля між країнами буде лімітована тарифними квотами та імпортними тарифами», — вважає Ольга Трофімцева.

Варто зазначити, що Україна знаходиться в списку пріоритетних країн, з якими в першу чергу будуть підписані нові торговельні угоди після виходу Британії з ЄС.

«З 2018 року між Україною та Британією проходять неформальні консультації щодо підписання нової угоди. Варто не забувати, що після виходу Британії з ЄС необхідно буде перепідписати торговельні угоди з СОТ і всіма її учасниками, країнами ЄС, G20, країнами Співдружності націй, до якого входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати, в цілому нараховуючи 53 країни», — додає Трофімцева.

Фахівці прогнозують, що після виходу Британії з ЄС обсяги тарифних квот, прописані за умовами ПВЗВТ, для українських підприємців, які експортують в ЄС, залишаться без змін.

«На додаток до цього, ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей буде залежати в тому числі і від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельне співробітництво між країнами», — переконана Ольга Трофімцева.

На думку політика, подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та більш глибоку економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС.

«Українські компанії мають отримати такі ж права і обов’язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль», — підкреслила Трофімцева.

agravery.com

Україна за перший квартал 2021 р. імпортувала сільськогосподарських живих тварин на $ 17,9, що на 22% більше, ніж в аналогічний період минулого року.

«Вагомою категорією імпорту, яка показала найбільший приріст є ВРХ, а саме чистопородні племінні тварини — нетелі. Так, за січень-березень 2021 року імпорт нетелей склав $ 1,25 млн, що в 5,6 рази перевищує показник минулого року», — відзначають аналітики.

Українські виробники надають перевагу європейським країнам для постачання нетелей, а саме: Чехія — $ 1,05 млн і Данія — $ 214,4 тис.

Експерти нагадали, що державна підтримка розвитку тваринництва на 2021 рік передбачає відшкодування до 80% вартості (без ПДВ), але не більше ніж 50,4 тис. грн за одну голову племінної телиці, нетелі. Прогнозні результати програми передбачають фінансування 5,8 тис. голів нетелів та корів.

milkua.info

У період 2015−2017 років 1 грн інвестицій в основний і оборотний капітал аграрних підприємств України принесла в середньому в рік 0,295 грн приросту прибутку до оподаткування. Тобто в даний час окупність інвестицій становить 3,4 року.

Про це повідомив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кисіль.

За його словами, більшість національних інвесторів усвідомлюють привабливість аграрного виробництва України. Це підтверджують позитивні тенденції динаміки капітальних інвестицій.

«Навіть в умовах війни, економічної нестабільності та інших негативних чинників обсяги капітальних інвестицій в аграрну сферу за останні три роки в порівнянні з 2014 роком збільшилися на 81%», — підкреслив учений.

Однак, за його даними, в 2018 році високі темпи приросту капітальних інвестицій зменшились.

«Це пов'язано з тим, що в умовах підвищених ризиків національні інвестори віддають перевагу коротким інвестиціям в приріст оборотного капіталу, які більше капітальних. Їх розмір у розрахунку на 1 грн капітальних інвестицій за останні три роки становить 2,64 грн. Короткі інвестиції дають швидкий ефект, але не створюють бази для майбутнього розвитку, що є значною проблемою стратегічного характеру», — застеріг Микола Кисіль.

При цьому уявлення іноземних інвесторів про окупність вкладень їх капіталу в аграрному секторі України є здебільшого песимістичними. Не випадково накопичений в виробництво продукції сільського лісового та рибного господарства капітал нерезидентів на кінець 2017 року склав лише $621,2 млн, з яких 43% надійшли з офшорів, додав учений.

«Не дивлячись на значні ризики високий рівень ефективності інвестицій повинен мотивувати інвесторів на їх здійснення. Інвесторам слід розуміти, що вкладення ними капіталу в аграрні проекти зараз і надалі є вигідною справою. У перспективі їх доцільно поєднувати з інвестиціями в переробку аграрної продукції», — вважає експерт.

Він вважає, що цьому сприятиме зменшення інвестиційних ризиків в зв'язку з очікуваним в найближчі роки припиненням активної фази зовнішньої військової агресії на Сході і Півдні України, посиленням протидії корупції та аграрному рейдерству, захистом прав інвесторів та іншими позитивними наслідками реформування вітчизняної економіки.

milkua.info