Огляд цін на свиней у ЄС: ринки стабільні, але нижче показників 2018-го

Імпорт курятини у першому півріччі 2021 р. склав 51 тис. т, що на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

У вартісному виразі імпорт курятини становить майже $22 млн. Найбільшими постачальниками стали країни ЄС: Польща, Угорщина, Німеччина.

Зазначається, що 97% імпорту м'яса птиці — це заморожені частини тушок і субпродукти, при цьому понад 73%  складають обвалені частини тушок, які є дуже низько вартісними продуктами. Так, середня ціна імпорту такого м'яса птиці склала лише 0,43 $/кг. Для прикладу, середня ціна експорту української курятини складає 1,47 $/кг.

В УКАБ підкреслили, що схожа ситуація спостерігається і з свининою. Імпорт м'яса свиней за перше півріччя 2021 року зріс на 36% до 12,6 тис. т. Імпорт в основному надходив з Данії, Польщі та Нідерландів, де на підтримку фермерів і, зокрема, тваринництва виділяються значні обсяги дотацій.

Натомість в Україні продовжується подальше скорочення поголів'я в птахівництві та виробництва м'яса птиці. За даними Держстату, поголів'я птиці свійської на підприємствах станом на 1 липня 2021 р. скоротилося на 5,8% та сягає 114 млн голів, виробництво м'яса птиці за перших шість місяців скоротилось на 5,4% та склало 583,6 тис. т у забійній масі.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, імпортозалежність по тваринницькій продукції зростає на фоні збитковості вітчизняного тваринництва та відсутності належної державної підтримки.

«В країнах ЄС виробництво та експорт має значні державні дотації та преференції. Що ж пропонує наш уряд — обкласти додатковими податками тваринницькі комплекси. Спочатку птахівництво, що вже відображено в сумнозвісному законопроекті №5600, і вже почали говорити про свинарство і ВРХ. Такі ініціативи однозначно призведуть до негативних наслідків в галузі, здорожчання тваринницької продукції для споживачів та подальшого росту імпорту в Україну», — зауважив Роман Сластьон.

Молочне козівництво буде розвиватися в усьому світі.

Таку думку висловив головний ветеринарний лікар групи компаній «Хунланд», керуючий директор консалтингової компанії «ФармСолюшн» Герт ван дер Хайден.

«У світі зростає населення і з ним зростання споживання продуктів харчування. Козяче молоко вважається більш корисним», — зазначив експерт, називаючи одним з факторів розвитку козівництва важливість продовольчої безпеки.

Найбільші виробники козячого молока в світі — Індія (26,4%), Бангладеш (12,5%), Судан (7,8%), Пакистан (4,2%), Франція (2,9%).

«В Європі ферми стають професійними, індустріальними», — зазначив Герт ван дер Хайден.

За його словами, в Європі на початку 2000-х козяче молоко займало 3,5% від загального обсягу молочного ринку, в 2016 році цифра досягла 12,9%.

«За останні 17 років у світі спостерігається 4-кратне зростання виробництва козячого молока. Середньорічний приріст — 27%. Цією стійкий і надійний тренд», — заявив експерт.

The DairyNews

Трійку лідерів за кількістю поголів'я ВРХ очолила Вінницька (304 тис. голів), Полтавська (264,5 тис. голів) і Львівська (249,1 тис. голів) області.

Відзначається, що поголів'я великої рогатої худоби в цих регіонах стабільно зменшується. Порівняно з минулим роком, на Вінниччині тварин стало менше на 2,7%, на Полтавщині — на 3%, на Львівщині — аж на 6,7%.

Натомість трьом іншим областям — Житомирській, Закарпатській і Луганській — вдалося не тільки зберегти поголів'я ВРХ, а й подекуди збільшити його.

Так, кількість худоби на Луганщині зросла аж на 11% порівняно з минулим роком: нині там налічують 59,6 тис. голів ВРХ, тоді як торік ця цифра складала 53,7 тис. Майже на 2% зросло поголів'я на Житомирщині — зараз там налічують 209,1 тис. голів. І незмінною залишилася кількість ВРХ на Закарпатті: там зараз вирощують 158,6 тис. голів ВРХ.

ukrstat

19 листопада відбулася зустріч робочої групи щодо реформи сфери безпечності харчових продуктів та кормів для обговорення низки змін до нормативно-правових актів у відповідній сфері.

До складу робочої групи ввійшли експерти Мінекономіки, МОЗу, Держпродспоживслужби, проектів технічної допомоги, профільних асоціацій та громадських організацій.

Робоча група працює над проєктом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів». Так, зміни буде внесено до Митного кодексу України, Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Усі зміни вносяться з урахуванням вимог законодавства ЄС, а також кращих світових практик у сфері безпечності харчових продуктів.

Прийняттям відповідного законопроєкту передбачається врегулювати вимоги щодо забезпечення належної простежуваності харчових продуктів, організаційні засади виробництва та обігу харчових добавок та новітніх харчових продуктів, використання тверджень про зниження ризиків захворювань, державного контролю на кордоні тощо. Також в українське нормативно-правове поле пропонується ввести поняття «фальсифікований харчовий продукт» та «харчове шахрайство».

За результатами підготовки проєкт Закону буде оприлюднений для обговорення на офіційному веб-сайті.

minagro.gov.ua