Учасники робочої групи з реформи сфери безпечності харчових продуктів обговорили зміни до законодавства України

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України провели практичний вебінар для аграріїв щодо реєстрації та участі у програмі підтримки — отримання засобів тимчасового зберігання зерна (рукавів).

Фахівці надали покрокову інструкцію, детальну дорожню карту — як правильно зареєструватись та подати заявку. У вебінарі взяли участь понад 220 аграріїв з різних регіонів України.

Нагадаємо, ФАО та Мінагрополітики нададуть 30 000 поліетиленових зернових рукавів. Засоби зберігання зможуть отримати агровиробники: юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ФОП), які обробляють землі на території України, окрім тимчасово окупованих. Кількість рукавів розраховується відповідно до оброблюваної площі.

Подання заяв на участь у програмі здійснюється за допомогою Державного аграрного реєстру (https://www.dar.gov.ua/).

Основні вимоги до учасників програми:

• площа землі в офіційній обробці(у власності чи оренді) від 100 до 10 000 га;
• використання отриманих рукавів виключно для зберігання власно вирощеної продукції;
• розташування оброблювальних земель на підконтрольних уряду територіях України;
• самостійний вивіз рукавів зі складів у своїй області, або у сусідній області(з Дніпропетровської — для сільгоспвиробників з Донецької, Луганської чи Запорізької області, забирати з Миколаївської — для сільгоспвиробників з Херсонської області).

До участі у програмі заохочуються зокрема малі та середні агровиробники.

Прийом заявок триває до 9 жовтня. Після обробки та аналізу всіх отриманих заявок, учасники програми отримають підтвердження про надання допомоги через ДАР, а також будуть повідомлені про адресу складу для самостійного транспортування рукавів на територію аграрного господарства.

Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176−11#Text

З додатковими запитаннями чи відгуками можна звертатися:

• Продовольча та сільськогосподарська організація ООН(ФАО) — з питань участі у програмі підтримки: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943; UA-Feedback@fao.org
• З технічних питань щодо реєстрації через систему ДАР: +38 044 339 9215; support@dar.gov.ua

minagro.gov.ua

Перехід виробників м'яса птиці і яєць в Канаді на годывлю, що не включає в себе використання антибіотиків, серйозно підвищує ступінь загрози, яку представляє собою мікотоксини, переконані представники компанії Alltech.

За словами фахівців, при переході на комбікорми без антибіотиків виробники більшою мірою стурбовані такими речами, як некротичний ентерит або кокцидіоз, оскільки спалаху цих захворювань чреваті великою смертністю серед поголів'я птиці, і серйозними грошовими, втратами, які видно відразу.

Разом з тим, мікотоксини на цьому тлі можуть залишатися проблемою, яка випадає з поля зору виробників. Однак навіть на тлі більш страшних загроз, вона може вносити свою лепту, погіршуючи виробничі показники виробництва і обмежуючи, тим самим, рентабельність, стверджують аналітики компанії.

За матеріалами Feed Navigator

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com

Україна повністю забезпечена продовольчим зерном на рік наперед.

Про це ідеться у зверненні Мінагрополітики до суб’єктів зернового ринку.

У зверненні сказано, що відповідно до прогнозного балансу попиту та пропозиції на 2021/2022 маркетинговий рік виробництво зерна, за попередніми даними Держстату, складає 85,7 млн т (у тому числі  пшениці 30,1 млн т). Внутрішнє споживання – 19 млн т (у тому числі пшениці 7 млн т буде повністю забезпечено за рахунок власного урожаю).

Станом на 1 березня 2022 року за оперативними даними Державної митної служби України зернових експортовано 43 млн т (в тому числі пшениці — 18 млн т (з неї продовольчої — 12,1 млн т та фуражної — 5,9 млн т). Отже, залишків продовольчої пшениці в обсязі 3,7 млн т, що складає майже річне споживання на продовольчі цілі, цілком достатньо для забезпечення продовольчої безпеки країни, — сказано у зверненні Мінагро.

Поряд з цим, до Мінагрополітики надходить інформація щодо недобросовісного відношення деяких суб’єктів ринку зерна один до одного.

Наводимо інші деталі зі звернення Мінагрополітики до зернотрейдерів:
Міністерство звертається до всіх суб’єктів зернового ринку — виробників, зберігачів, переробників, експортерів та виробників хліба, зберігати спокій, проявляти взаємопорозуміння та взаємоповагу, суворо дотримуватися умов ведення бізнесу та етичної поведінки у цей складний для всіх час.

Мінагрополітики вважає що випадки недобросовісного відношення були поодинокі і більше не повторяться.

milkua.info