Топ-3 регіони України з найбільшим поголів'ям ВРХ

В українському агробізнесі зростає інтерес до розвитку тваринництва, зокрема, серед великих аграрних компаній. Це пов’язано з тим, що галузь дає змогу продукувати додану вартість.

Про стан агросектора в Україні розповів Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) та засновник Фонду SAVEUA на конференції «Боротьба за існування українського тваринництва» в рамках провідної виставки тваринництва EuroTier 2022 у німецькому місті Ганновер.

«На сьогодні в Україні більш-менш виживають фермери, які мають підрозділ тваринництва. Війна всім довела, наскільки важливо виробляти продукцію з доданою вартістю. Таку змогу дає тваринництво, про це почали замислюватися вже і великі аграрні компанії», — зазначив очільник ВАР.

Щодо молочної галузі, то в Україні вже розроблена Дорожня карта, яка погоджена з учасниками ринка, Мінагрополітики та Президентом України, і це важливий крок уперед.

«Я прогнозую, що відродження українського тваринництва після війни буде надзвичайно бурхливим. Але нам потрібні європейські та американські технології переробки, а також розуміння, хто буде нашими партнерами. Україна активізує експорт молочної продукції, але немає жодного заводу, який би міг переробляти більше тисячі тонн молока. За цим майбутнє, і в нас шикарні молочні ферми. Вважаю, що українські молочні ферми сьогодні є найефективнішими у Європі, проте їм бракує ефективної переробки», — додав Андрій Дикун.

uacouncil.org

Експансія українських виробників на ринку м’яса птиці Євросоюзу та Брекзит можуть спровокувати коливання на ринку блоку, вважають міністри сільського господарства кількох країн. Пункт, що стосується охорони ринку м’яса ЄС, був цього тижня включений до порядку денного Європейської сільськогосподарської ради завдяки тиску з боку Польщі та Ірландії, які скаржаться на захоплення великої частки ринку українськими птахівниками та тарифи, що уряд Великої Британії запровадить у випадку “жорсткого” Брекзиту,

На прес-конференції, комісар ЄС з питань сільського господарства Філ Хоган запевнив чиновників про доступність відповідних ринкових заходів у разі будь-яких значних порушень рівноваги на ринку.

“У нас є великий досвід роботи з порушеннями, пов’язаними з розвитком ринку”, – заявив Хоган, який вважає, що тимчасовий тарифний план Великобританії не відповідає правилам СОТ.

Після Брекзиту м’ясна галузь Ірландії постраждає найбільше, оскільки експорт м’яса до великобританії охоплює 50% виробництва країни. Згідно з оцінкою, наданою Асоціацією ірландських фермерів, тиск на сектор складе 800 млн. євро.

Водночас, європейські компанії розглядають українських виробників птиці як серйозних конкурентів на ринку ЄС. Вони скаржаться на те, що Україна використовує угоду про вільну торгівлю (DCFTA) для експорту величезної кількості курки через більш широку безмитну категорію “інші частини курячих кісток”, а продукт, який продається на ринку, фактично є курячою грудкою.

Хоган оголосив, що ЄС готує поправки до угоди про вільну торгівлю з Україною з метою обмеження імпорту певних продуктів птиці.

Meat-Inform

15 липня відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, на якому Комітет рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому проект Закону Про внесення змін до прикінцевих положень Закону «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів (реєстр. № 3672 від 17.06.2020).

Про це повідомив у мережі Facebook Сергій Глущенко, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Це проект Закону, який дозволить на тимчасовій основі ввозити в Україну корми, які містять у собі добавки, що зареєстровані у Європейському Союзі.

Тим самим проект Закону дозволить розблокувати ситуацію, яка склалась внаслідок того, що Україна ще не перейшла від реєстрації кормів (яка існувала до початку цього року) до реєстрації кормових добавок (як це робиться у ЄС).

«Прийняте Комітетом рішення не є ідеальним. Але якщо обирати між загрозою виникнення дефіциту кормів на ринку України (відповідно і зростанням цін на них, недоотриманням доходів українськими аграрними підприємствами), та рішенням дозволити на тимчасовій основі ввозити корми, які містять добавки, дозволені до використання у ЄС, — то особисто я обираю друге», — йдеться у повідомленні Сергія Глущенко.

Він додав, що вважає позицію Комітету виваженою і прагматичною, оскільки йдеться про інтереси всього українського аграрного бізнесу. Також висловив сподівання, що Парламент також розуміє і усвідомлює важливість прийняття даного проекту Закону у найближчі дні.

milkua.info

Громадські асоціаціяї домоглися перегляду показників викидів парникових газів для сфери сільського господарства та встановлення їх на реалістичному рівні, що враховує інтереси аграріїв та тенденції до розвитку агросектору.  

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Експерти аналітичного центру ВАР «Розумна країна» взяли участь у громадському обговоренні проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення другого національно визначеного внеску України», що був розроблений Міндовкілля. Документ визначає показники викидів парникових газів до 2030 року у розрізі галузей економіки та перелік заходів, які плануються для впровадження в рамках політики держави щодо боротьби зі зміною клімату.

За посередництва Мінекономіки були проведені низка узгоджувальних нарад, на яких представники ВАР та інших галузевих асоціацій висловили такі основні недоліки цього документу:

в запропонованих Міндовкілля  розрахунках викидів парникових газів у сфері рослинництва планується оптимізувати (зменшити) внесення азотних добрив з метою зменшення викидів парникових газів. Це означає, що розрахунки Міндовікілля не  передбачають збільшення поточного рівня внесення азотних добрив, який на сьогодні (в середньому по країні такий рівень складає  80 кг/га діючої речовини) є значно нижчим, а ніж у європейських країнах. Фактично запропонований підхід Міндовкілля звужує потенціал аграріїв для підвищення родючості ґрунтів та збільшення врожайності;

заплановані організаційні заходи реалізації кліматичної політики в агарному секторі не є деталізованими та не передбачають надання державної підтримки на впровадження аграріями заходів із зменшення викидів парникових газів.

В результаті проведених нарад Міндовкілля переглянуло розрахунки викидів парникових газів у сфері рослинництва. Відомство передбачило збільшення кількості внесення азотних добрив на 25 % порівняно із існуючим рівнем, що створює умови аграріям для розвитку. Також визначило серед джерел фінансування заходів із реалізації проекту акту у сфері сільського господарства також кошти державної підтримки (цільові дотації, механізми здешевлення кредитів на впровадження заходів із зменшення викидів парникових газів).

Також було домовлено про необхідність подальшого опрацювання більш детального плану впровадження заходів із реалізації другого національно визначеного внеску України у сфері сільського господарства. Задля цього створена робоча група, до складу якої були включені представники ВАР.

milkua.info