Огляд молочного ринку за серпень від АВМ

У перспективі Мінагрополітики хоче створити платіжну агенцію, що дозволить створити прозору систему розподілу державних коштів.

Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета на комітетських слуханнях на тему: «Малі форми господарювання як основа сталого сільського розвитку в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», повідомляє прес-служба відомства.

«Наразі ми активно співпрацюємо з європейськими експертами щодо підтримки малих і середніх фермерських господарств. Одне із наших спільних напрацювань — це створення Державного аграрного реєстру України, а у перспективі - Платіжної агенції, що дозволить створити прозору систему розподілу державних коштів. Тобто державна підтримка стане ще доступнішою для малих сільгоспвиробників», — відзначив Віктор Шеремета.

Заступник міністра додав, що актуальним питанням є виведення фермерських господарств в окрему групу оподаткування, адже сьогодні як малі, так і великі форми господарювання перебувають у «4-й пільговій групі оподаткування».

Крім того, Віктор Шеремета наголосив на важливості прийняття законопроекту № 8236 про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерам, який сприятиме подальшому розвитку сільського господарства в Україні.

milkua.info

У Львові відбувається зустріч представників компетентних органів України та Польщі з питань ліквідації африканської чуми свиней на території обох держав.

Українську делегацію очолює Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа. До її складу також увійшли Головний ветеринарний лікар України, директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль, керівники ряду головних управінь Держпродспоживслужби в областях та представники облдержадміністрацій.

Польську делегацію очолює Віце-міністр Міністерства сільського господарства та розвитку села Республіки Польща Ева Лех, до її складу також увійшли: Головний ветеринарний лікар Республіки Польща Павел Нємчук, директор Державного інституту ветеринарії в Пулавах, професор Республіки Польща Кшистоф Нємчук.

Метою зустрічі є напрацювання шляхів та спільних зусиль у питаннях боротьби з АЧС на територіях України і Польщі, координація зусиль, у тому числі в частині депопуляції диких кабанів, зважаючи на спільний державний кордон, налагодження роботи щодо оперативного інформування сторін про епізоотичну ситуацію на території України та Польщі на державному рівні і на рівні воєводств та областей, обмін досвідом у питаннях забезпечення стабільного епізоотичного благополуччя країни тощо.

Крім того, сторони планують розглянути питання поглиблення співпраці щодо торгівлі агропромисловими продуктами харчування.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

Україна обіймає 63-е місце у рейтингу Глобального індексу продовольчої безпеки, передає УНН з посиланням на Global Food Security Index.

Сусідами України у рейтингу опинилися В'єтнам (62-е місце) і Марокко (64-е місце).

Найвищу позицію у рейтингу індексу обійняв Сінгапур, останню - Бурунді (113-е місце). Країнам ЄС, переважно, належать верхні позиції рейтингу.

При цьому наголошується, що загальний показник України піднявся на 1,8 бала. Водночас показник якості та безпеки продуктів харчування піднявся на 4 бали до 46-го місця. Показник доступності збільшився на 3,6 бала до 73-го місця.

Довідка: Індекс продовольчої безпеки (The Global Food Security Index) - це глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу за рівнем продовольчої безпеки.

Дослідження проводиться з 2012 року і наразі є найбільш повним комплексом показників стану продовольчої безпеки по різних країнах світу.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини у світі.

У глобальному рейтингу експортерів курятини цього року Україна обійняла 6-е місце, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна і зовсім опинилася у трійці основних постачальників.

Головними конкурентами України у ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН