Компетентні органи України та Польщі напрацюють шляхи боротьби з АЧС

Станом на 1 вересня в Україні налічують 1 млн 655,2 тис. корів, що на 5,9% менше, ніж у 2020-му. Із них 425,2 тис. корів утримували в промисловому секторі, а 1 млн 230 тис. голів — в господарствах населення.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Позитивна динаміка на промислових господарствах зберігається вже декілька місяців поспіль. І в річній динаміці, за підсумками 8 місяців 2021-го проти 2020-го, їх чисельність навіть зросла на 500 голів, а це середня за розміром ферма.

Найбільший приріст відмічали в Херсонській (+14%; 6,5 тис.), Тернопільській (+7,9%; 13,6 тис.), Івано-Франківській (+7,5%; 4,3 тис.), Київській (+6,8%; 33,2 тис.) та Волинській (+5,1%; 18,7 тис. голів) областях.

На практиці ці цифри також підтвердженні. Впродовж року низка господарств запускали нові та модернізовані молочні комплекси або їх частини, деякі мають бути добудовані до кінця року. Нові молочні ферми європейського зразка планують відкривати й у 2022-му. Тому, якщо не виникне ніяких форс-мажорів, галузь буде і далі набирати обертів.

«На жаль, такі позитивні зрушення поки не дають особливих змін в обсягах виробленого молока, оскільки в господарствах присадибного сектору спостерігається протилежна ситуація: за вісім місяців цього року чисельність корів тут скоротилася на 7,9% — до 1 млн 230 тис.», — зауважує аналітик АВМ Яна Лінецька.

Так, у тій же Херсонській області, де триває нарощування промислового стада корів, у присадибному секторі було відзначено найбільше просідання поголів'я — мінус 16,2%, до 37,9 тис. голів. Також, на понад 15% скоротили утримання корів господарства населення Запорізької області — 30,3 тис. корів.

1. Ринок продуктів з козячого молока дуже перспективний і виходити в нього потрібно вже зараз.

Козівництво — одна з найбільш інвестиційно привабливих ніш в світі. В майбутньому буде йти процес збільшення ферм, де розводять кіз і овець, зростатимуть обсяги виробництва як за рахунок того, що зростає населення в світі, так і за рахунок того, що до активних споживачів приєднуються азіатські країни.

Сьогодні в світі виробництвом козячого молока займаються два типи країн — найбідніші і гурмани. Це видно з переліку найбільших виробників: Індія, Судан, Бангладеш, Пакистан, тільки потім Франція. Але тут важливо розуміти, що в найбідніших країнах майже всі козяче молоко виробляється в ОПГ, а в Європі — потрапляє в переробку і стає сиром.

Дуже привабливим здається експертам ринок дитячого харчування — сухі суміші на основі козячого молока. Ще одне дуже привабливе і перспективне спрямування — продаж худоби.

2. Три складових успіху.

Секрет ефективності ферми в чотирьох складових: хороша генетика, правильний раціон, повна автоматизація і грамотний менеджмент.

Козяче молоко дорожче коров'ячого, тому воно швидше за все не стане шкільним харчуванням або масовим продуктом для всіх верств населення.

3. Управління козами відрізняється від управління коровами.

Кози — це не корови. Кози швидкі. Кози більш чутливі: їх ні в якому разі, ні за яких обставин не можна бити. З ними потрібно говорити, вони повинні вас любити, знати ваш голос. Вони реагують на найменші зміни і помилки персоналу, а значить за всім потрібно дуже ретельно стежити.

Якщо вам здається, що ви з чимось можете впоратися самі, ви помиляєтеся — потрібно завжди запрошувати фахівців.

Найпростіше працювати своєю сім'єю. Навряд чи ви зможете знайти соратників, які так само сильно будуть горіти вашою справою, їм не вистачає пристрасті, любові.

4. Автоматизація вирішує проблему людського фактора і дорогої робочої сили.

Майбутнє тваринництва — за інтелектуальними системами управління.

Автоматизувати потрібно все — від годування, доїння до охолодження молока. Це дуже сильно впливає на рентабельність: знижує кількість помилок, дозволяє уникнути проблеми дефіциту кадрів. Роботи не хочуть у відпустку, не йдуть в декрет, не втомлюються і не можуть бути не в настрої. Аналіз великих масивів даних дозволить вкрай ретельно стежити за всіма тваринами навіть найменшому колективу.

5. Годування в козівництві грає не менш, а іноді і більш важливу роль, ніж в традиційному молочному скотарстві.

Корми — болюча тема для будь-якого тваринника. Худобу продуктивну завезти може кожен, а ось правильно годувати — це мистецтво.

Важливо пам'ятати, що кіз утримувати не дешевше, ніж корів. При цьому у них різні системи поїдання: коза не їсть повільно і поспіль, кози швидкі, і переварюють їжу вони теж швидше.

В ідеалі має бути три окремих будівлі: для малюків, для тварин-підлітків і для дорослих кіз. У кожної тварини повинно бути своє місце для харчування. Голова повинна бути трохи піднята вгору, коли вони харчуються. Вода повинна бути доступна завжди, з 2-го тижня життя тварини. Потрібно думати про вітаміни, мінерали, думати про білкок.

Для корму підходять злакові, сорго, ТЕФ, конюшина, люцерна. Але не можна, щоб вони довго були на полі, якість за ці зайві дні падає. Козам потрібні волокна в кормі, не менше 40%. Чотирьох прийомів їжі досить, не перегодовуйте тварин — їм потрібно іноді відпочивати від жування. Цикл пережовування 60−90 секунд, стежте за кожною козою!

6. Кози дуже чутливі до захворювань, паразитів і навіть вакцинації.

Запорука еффектіновсті козівництва — в здоровому стаді, вільному від усіх захворювань. Головне — строгий контроль гігієни і, якщо це необхідно, обмеження всіх зовнішніх закупівель худоби. Потрібно стежити за повітрям, чистою соломою. Кози дуже чутливі до чистоти. Дуже важлива чистота. Дуже-дуже-дуже важлива чистота.

Кози лякають тваринників, так як хвороб, які їм загрожують, багато, і треба бути висококласним професіоналом в цій області. Ветеринар повинен відвідувати ферму не менше разу на 2 місяці.

Не забувайте про вакцинацію тварин! Пам'ятайте, що кози більше, ніж корови чутливі до вакцинації. Реакції бувають різні, вузлики від уколів можуть зникати кілька місяців.

Треба спостерігати за очима, за тілом тварини, щоб не було занадто худим або товстими. Якщо послід виглядає як оливки, то це погана ознака.

7. Генетика — це база успішної ферми.

Важлива генетика тварин — це запорука успіху. Чи не намагайтеся купити кого дешевше! При покупці можна провести аналізи тварини на хвороби, обов'язково потрібно витримувати нових тварин на карантині не менше 15 днів і вакцинувати.

Є дві технології козівництва: система, коли відбирають кращих особин жіночої статі, і система, коли відбирають кращих чоловічих особин. У першому випадку кози містяться кілька окотів — до 5 років, у другому застосовують пролонговану лактацію, а потім їх більше не запліднюють, забивають після критичного падіння надоїв.

Недоліки пролонгованої лактації: менше доходів від продажу чоловічих особин на відгодівлю і жіночих особин на розведення, проблеми ожиріння і псевдовагітності.

Переваги: ​​більше грошей завдяки більш високим удоям, більше молока взимку, скорочення витрат, падіння вибракування маточного поголів'я, відсутність витрат на вирощування молодняка, економія на обладнанні.

milknews

Голландський виробник кормів Nutreco оголосив про інвестування в стартап ENOUGH - компанію, що розвиває великомасштабне стійке виробництво протеїну за допомогою грибкової ферментації.

ENOUGH виробляє мікопротеїн під брендом ABUNDA, ферментуючи гриби, з використанням відновлюваної сировини.

ENOUGH анонсував плани будівництва заводу, який спочатку буде виробляти 10 000 тонн мікопротеїну в рік. До 2032 року компанія планує виробити більше 1 млн тонн такого продукту.

За матеріалами Feed Navigator

15 листопада у селі Коросне Перемишлянського району Львівської області відкрили фермерське господарство, що займається вирощуванням кіз та реалізацією козиного молока «Коза-Дереза».

Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА.

На 32 га, що використовує господарство, розташовані пасовища, іще 2 га — відведені під заготівлю кормів. Усього сьогодні в господарстві утримують 132 кози, з них 95 козематок.

Підприємство реалізовує отримане козине молоко на ринках Львова.

«Львівська облдержадміністрація разом із Львівською облрадою розробили і прийняли дві програми, одна з них стосується конкурентоспроможної економіки, друга — агропромислового комплексу. Вона передбачає пільгові кредити для фермерських господарств до 500 тис. грн під мінімальний відсоток», — повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

Відтак, у 2016 р. господарство отримало фінансову підтримку у вигляді пільгового кредиту на реалізацію бізнес-плану в розмірі 500 тис. грн з обласного бюджету відповідно до Комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва на селі у 2016−2020 рр.

За ці кошти закупили поголів'я племінних кіз, доїльне обладнання та будівельні матеріали для реконструкції приміщення. Відповідно, господарство провело реконструкцію приміщення для утримання 300 голів кіз, на сьогодні закуповують племінне поголів'я кіз.

Також на території ферми облаштували сироварню. За словами її керівника, Ярослава Сірака, продукцію уже постачають на ринки Львова, а також експериментують та виготовляють різноманітні види як м’яких, так і твердих сирів, використовуючи досвід європейських країн.

В майбутньому господарство планує розбудовувати сироварню та окультурити територію для екотуризму з оглядом кіз на фермі та дегустацією сиру.

milkua.info