Аграріям хочуть створити платіжну агенцію для прозорого розподілу дотацій

Білорусь прийме додаткові заходи для обмеження ввезення свинини з регіонів України, Польщі та Латвії, де були зареєстровані нові випадки захворювання на африканську чуму свиней.

Як повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгосппроду Білорусі, вони розробляють додаткові заходи щодо недопущення ввезення на територію Білорусі з цих регіонів живих свиней, свинини і продуктів її переробки, шкіряної, рогокопитного і кишкової сировини, щетини, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин та іншої продукції.

У департаменті Мінсільгосппроду інформують про необхідність вжити додаткових заходів контролю щодо забезпечення біологічного захисту великих свинарських комплексів, свинарських ферм і господарств усіх форм власності.

PigUA.info за матеріалами agriculture.by

Вже декілька тижнів країна потерпає від обстрілів російським агресором об’єктів енергетичної інфраструктури. З 10 жовтня 30% українських електростанцій було зруйновано, що призвело до масових відключень електроенергії по всій країні. Таку думку висловив Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України.

Зважаючи на погрози російської влади продовжити атаки, український уряд закликав бізнес і населення економити енергію.

Однак, через знеструмлення у виробників та переробників продуктів харчування порушено основні виробничі процеси, а це прямий шлях до зростання цін і дефіциту товарів. 

Через специфіку виробництва молокозаводи опинилися в найважчому становищі і потребують підтримки безперебійного енергопостачання, оскільки молокопереробка є системним та беззупинним процесом виробництва.

Внаслідок відключення електроенергії без попередження, молокопереробні підприємства вже безповоротно  втратили значні об’єми як молочної сировини так і виготовленої продукції.

За умов, що склалися, переробні підприємства розглядають різні варіанти забезпечення своїх потужностей енергією, в тому числі закупівлю генераторів. Але такий крок невідворотньо відіб’ється на собівартості, що потягне за собою здорожчання молочних продуктів на полиці, чого допускати не можна.

На даний час, обленерго системно вимагають від молокопереробних підприємств скоротити споживання електроенергії до 50 %. Таке значне скорочення об’ємів використання електроенергії неминуче призведе до:

• зменшення об’ємів виробництва кінцевої продукції
• скорочення заробітних плат працівників
• зменшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів
• зменшення закупівель них цін на молоко-сировину
• дефіциту української молочної продукції на полицях торгівельних мереж
• зростання імпорту готової молочної продукції

Тому Спілка молочних підприємств України звертається до уряду з проханням підтримати енергетичне забезпечення молокозаводів. Адже якщо питання залишиться невирішеним, наслідки для галузі можуть виявитися руйнівними. Це означатиме, що молокозаводи будуть змушені припинити приймання молока, а виробники молока, не маючи збуту, будуть позбавлятися поголів’я.

milkua.info

В Україні на сьогодні не можна розрахувати інвестиції, тому на вищому державницькому рівні потрібно розробляти альтернативні механізми страхування політичних ризиків, щоб бізнес не боявся вкладати у переробку та продукцію з доданою вартістю.

Таку думку у ході круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін» висловила виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати Ема Турос, передає agroportal.ua.

За її словами, на часі основним завданням для урядовців має бути послідовність у відстоюванні інтересів країни, напрацювання механізмів та створення інституцій для залучення інвестицій, а не просто по світу просити гроші.

Бізнесу Ема Турос рекомендує змінити психологію «заграница нам поможет», бути готовими платити за якісний консалтинг та розраховувати на партнерство у довгу.

У свою чергу президент AgroGeneration Джон Шморгун констатував, що інвестори кілька років поспіль дисконтують Україну і війна на Сході не єдина причина.

«Непрозорість бізнес-клімату в Україні та незахищеність прав інвесторів — те, що має змінити нова влада в Україні. Ми публічна компанія, але якщо нема прозорості в країні, то публічність компанії нічого не дає», — додав він.

За словами Джона Шморгуна, інвестори покладають великі надії на парламентські вибори і очікують позитивних змін після них.

Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням. Про це у своєму виступі під час круглого столу «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення» розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Захід було організовано за підтримки Європейського Союзу та Світового банку. У зустрічі взяли участь представники уряду, парламенту, профільних асоціацій виробників сільськогосподарської продукції, об'єднань громад та міжнародні партнери, які обговорили нагальні потреби українського агросектору, а також перспективи надання підтримки агровиробникам у 2023 році.

За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення.

Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок.

Перше — робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору.

Друге — спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. Основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника.

Третє — спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах.

Четверте — реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. Розподіл підтримки відбувався лише онлайн, через Державний аграрний реєстр. За умовами програми, безповоротну допомогу могли отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів.

Микола Сольський відзначив і надану міжнародними партнерами допомогу в зберіганні збіжжя. Це програма з надання фермерам рукавів для зберігання зерна була реалізована спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за підтримки урядів Японії й Канади. У рамках програми, крім рукавів, аграрії можуть отримати комплект техніки для завантаження зерна.

Також Міністр розповів про роботу програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування. Микола Сольський зауважив, що за сприяння Світового банку на реалізацію зазначених програм наступного року вже передбачене фінансування.

Крім того, Міністр висловив сподівання щодо можливості реалізації масштабної програми кредитування аграріїв на наступний рік. Він зазначив, що спрощене кредитування надасть аграріям фінансову підтримку, необхідну для підготовки та проведення посівної. Наразі стосовно цього ведуться переговори.

Окремо Микола Сольський окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники.

ukragroconsult.com