Щодо випадків АЧС в Полтавській області

Під час останнього засідання комісії Сейму з питань сільського господарства, заступник міністра сільського господарства Ева Лех обґрунтувала поправки до закону про охорону здоров’я тварин та боротьби з інфекційними хворобами. За її словами, якщо не зупинити поширення хвороби, то невдовзі всю Польщу охопить АЧС, а експорт продукції буде неможливим ні з малих, ні з великих господарств.

Документ забезпечує фінансування програми добровільної відмови від свинарства у господарствах, які не в змозі виконати посилені умови біобезпеки. Компенсація складає близько 35 євро за голову.

На засіданні представники фермерів різко розкритикували дії аграрного міністерства. Зокрема, їх хвилювали питання, чому «держава вважає, що проблема стосується тільки малих і середніх господарств», і чи не є політика влади спрямована на «удушення малого підприємництва».

Читайте також: Польща: Єврокомісія виділить 9,3 млн євро для компенсацій свинарям

Ева Лех, в свою чергу, заявила, що якщо господарство не спроможне виконати правила запобігання хвороби, то воно через деякий час має бути зачинене.

Тим часом у низці регіонів свинарі не просто критикують владу, а й переходять до активної протидії. Так, тиждень тому в Підляському воєводстві група фермерів завадила утилізаційній бригаді знищити 70 здорових свиней, незважаючи на те, що ветеринари приїхали з поліцією.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Міністерство економіки України виставило на обговорення проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Метою прийняття наказу є запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока», — йдеться в документі.

Затвердження проєкту наказу обумовлено:

• створенням юридичної колізії в частині одночасного дотримання дрібнотоварними виробниками неактуальних і надмірно деталізованих вимог до виробництва та обігу молока та гармонізованого рамкового законодавства, окремі норми яких суперечать між собою;
• зменшенням обсягу виробництва молока вищого та екстра ґатунків, як наслідок, зниження конкурентоспроможності молочних продуктів та спотворення конкурентного середовища на ринку молока;
• необхідністю виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції.
• Проєктом наказу пропонується затвердити гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, якими передбачено:
• визначення вимог до виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока, ведення та зберігання записів, а також затвердження актуалізованих типових форм журналів;
• створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та добросовісної конкуренції на ринку молока;
• адаптація вимог національного законодавства до вимог Європейського Союзу шляхом урахування вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 квітня 2004 року № 853/2004 «Про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження»;
• визнання такими, що втратили чинність: наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2002 року за № 336/6624 та наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 5 квітня 2002 року за № 337/6625.

«Реалізація проєкту наказу позитивно вплине на ринкове середовище: сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та забезпечить добросовісну конкуренцію для суб'єктів господарювання (дрібнотоварних виробників), водночас держава поліпшить іміджевий рейтинг країни-експортера молочних продуктів на міжнародному ринку», — переконують ініціатори наказу.

В Україні близько 10% молока використовується для виробництва фальсифікату.

Таку думку висловив голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України» Вадим Чагаровський, пише Latifundist.com.

Він зазначив, що найбільше фальсифікату припадає на вершкове масло і сир кисломолочний.

«У мене немає підстав говорити, що наша продукція гіршої якості, ніж в Європі. Інша справа, що у нас існує ринок фальсифікованої продукції. А ось як раз цього немає в ЄС. Ринок фальсифікованої продукції — це результат українського дефіциту і низької купівельної спроможності нашого споживача. Потрібно віддати належне великим національним мережам, там фальсифікату практично немає. В основному він присутній в регіональних мережах, роздробі, на базарі, на оптових ринках», — зазначив Вадим Чагаровський.

Експерт зазначає, що на українському молочному ринку не створені справедливі ринкові умови розподілу додаткової вартості.

«У нас монополія рітейлу, який тисне на переробника. На останнього йде тиск і з боку виробників молока, тому що є дефіцит сировини на ринку. Є монополія рітейлу, є монополія сировини, додаткову вартість же створюють переробники. Але вони ж найменше заробляють. Очевидно, необхідно домогтися справедливого розподілу доданої вартості», — повідомив Вадим Чагаровський.

Аналітичне агентство Index Mundi озвучило прогноз по темпах виробництва курятини провідними експортерами світу, передає УНН з посиланням на дані агентства.

Деталі

Уточнюється, що за підсумками 2021 року Україна виробить майже 1,4 млн тонн курячого м'яса, і займе 15 місце в рейтингу найбільших виробників продукту.

Додамо, що за прогнозами аналітиків перше місце в рейтингу займуть США з показником 20,3 млн тонн. Друге - Китай (15 млн тонн), третє - Бразилія (14,1 млн тонн).

Закриє топ-20 лідерів В'єтнам, який в 2021 році виробить 1,1 млн тонн курятини.

Джерело: УНН