Україна утримається в ТОП-15 світових виробників курятини - аналітики

Саміт лідерів ЄС, який проходить у Брюсселі, прийняв рішення про надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Сьогодні, 23 червня, глави держав та урядів країн-членів Європейського Союзу на саміті у Брюсселі прийняли рішення щодо надання Україні статуус кандидата на членство ЄС.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель повідомляє, що ухвалено рішення про надання Україні статусу кандитату до членів Європейського Союзу.

«Є угода. Європейська Рада щойно прийняла рішення про надання Україні та Молдові статусу кандидата у члени ЄС. Історичний момент.

Сьогоднішній день знаменує собою вирішальний крок на вашому шляху до ЄС. Вітання президенту України Зеленському та Молдови Майє Санду та народам України та Молдови. Наше майбутнє разом», — написав Мішель на своїй сторінці у твіттері.

У Східній Європі (зокрема, Україні та Росії) циркулює «африканка» генотипу ІІ. Це підтверджують дані міжнародних експертів — Клауса Депнера, Аго Пертеля, Вітторіо Губерті, оприлюднені у жовтні 2016-го (джерело: www.asf.vet.ua).

Чим він відрізняється від генотипу І? І, який вплив це може мати на алгоритм протидії АЧС — пояснив Володимир Поліщук, національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог.

«Встановлено, що із 22 секвенованих, на сьогодні, фрагментів гену p72 Арбовірусу АЧС — Генотип І циркулював в Європі, Південній Америці, Карибському басейні і Західній Африці. Генотип ІІ — в східній і південній частині Африки. Генотип VIII — обмежився чотирма країнами Східної Африки.

Висококонтагіозні (надзвичайно заразні) генотипи вірусу африканської чуми свиней характеризуються високим ступенем заразності та майже 100% смертністю свиней (в Україні реєстрували спалахи у 1982 року в Одеській та Миколаївській областях). Так, якщо збудник АЧС потрапляв у господарство вранці, то вже до вечора всі свині в приміщенні перезаражувалися, за кілька діб мали клінічний прояв і майже всі гинули», — повідомив експерт.

Генотип ІІ — менш контагіозний і проявляється дещо інакше. Низька заразність збудника, за словами пана Поліщука, є підставою для зміни у підходах протидії АЧС в Україні:

«Сьогодні в Україні при боротьбі з АЧС застосовують метод „стемпінг-аут“. Тобто, всіх сприйнятливих тварин (навіть якщо вони здорові) в зоні захисту (радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км) за інструкцією забивають і спалюють.

При низькій чи середній ступені контагіозності збудника рекомендовані інші підходи — знищуються лише хворі тварини, а умовно-здорові підлягають щоденному нагляду упродовж інкубаційного періоду. Якщо, за цей час, збудник себе не проявив, це означає, що тварини здорові і потреба їх знищення відпадає».

Детальніше про особливості протидії інфекціям з різним ступенем контагіозності, підстави для зменшення тиску на бізнес і послаблення соціальної напруги пов’язаної з АЧС в Україні Володимир Поліщук розповість в рамках свого виступу під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня 2017-го у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ.

Про це заявила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна під час онлайн-вебінару «Програми підтримки бізнесу під час військових дій».

«Зокрема, це грантові програми єРобота, які діють з липня, програма релокації підприємств з небезпечних територій, кредитування бізнесу під 5-7-9%, з наступного року запустимо ще кілька активних програм зайнятості, що стимулюватимуть роботодавців брати на роботу деякі категорії людей», — розповіла Тетяна Бережна.

За її словами, грантові програми користуються серед підприємців значним попитом. Особливо програма мікрогрантів, за якою можна отримати від держави грант до 250 тис грн на започаткування чи розширення власної справи.

me.gov.ua

Мінекономіки завершило підготовку і оприлюднило для громадського обговорення євроінтеграційний проєкт наказу, яким буде встановлено Порядок і спеціальні вимоги до маркування харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Мова йде про маркування, яке застосовується у країнах-членах ЄС до таких продуктів, як різні види м’яса, м’ясні субпродукти, оливкова олія та мед.

Зокрема, маркування окремих видів м’яса повинно буде містити назву країни народження тварин, назву країни, в якій відбувалося вирощування (відгодівля) тварин і назву країни забою тварини. Маркування меду повинно містити назву країни, в якій було зібрано мед, або назви одразу декількох країн, якщо це суміш меду.

“Інформація про країну походження або місце походження окремих харчових продуктів дозволить не вводити споживача в оману. Запровадження спеціальних вимог до маркування надасть споживачам більше інформації про харчові продукти для здійснення більш свідомого вибору. Крім того, це зменшить ризики недобросовісної конкуренції на ринку», - прокоментував заступник Міністра Сергій Глущенко.

З проєктом наказу можна ознайомитись за посиланням.

Передбачається, що проект наказу буде введено в дію через три роки з дня його офіційного опублікування.