В Україні 10% молока використовується під фальсифікат

Загальна сума — понад 1,5 млрд грн (50 млн євро).  Програма фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу.

За умовами програми, безповоротну допомогу зможуть отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через Державний аграрний реєстр (dar.gov.ua).

Зареєстровані у ДАР фермерські господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції, що відповідають критеріям програми, зможуть отримати безповоротну допомогу в розмірі:

3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (але не більше 372 тис. грн);

5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача (але не більше 530 тис. грн).

«Малі сільгоспвиробники зможуть скористатися підтримкою Євросоюзу вже цієї осені. Прийом заявок відбувається онлайн через Державний аграрний реєстр. Процес прийняття рішень є простим і прозорим. Водночас Міністерство працює над розширенням програм підтримки в Державному аграрному реєстрі і закликає всіх сільгоспвиробників реєструватися в системі та слідкувати за оновленнями».

Детальніше тут https://bit.ly/3AOsCUq

Бойові дії в Україні ведуться в місцях, де має проходити посівна, тож її зрив призведе до негативних наслідків для всіх країн. Проте в Україні голоду не буде, оскільки є запаси минулорічного рекордного врожаю, який просто не може бути експортований. Страждатимуть ті країни, куди це зерно не доїде.

Про це AgroPortal.ua розповів економіст, інвестиційний банкір, заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса.

«Україна — один із найбільших експортерів агропродукції. Якщо ця продукція зникне з ринку, відбудеться зростання цін і дефіцит продовольства. Оскільки Європа здатна заплатити вищу ціну, то дефіциту там не буде. Найболючіший удар буде по Азії та Африці, Китаю. Якщо говоримо про зерно, то це країни Північної Африки, Туреччина, а кукурудза — це Азія, Китай», — зазначає Сергій Фурса. 

Він додає, що Україна є дуже важливим постачальником кукурудзи для Китаю. 

«Наразі Китай, хоч і підігрує рф політично, але зацікавлений у тому, щоб конфлікт закінчився швидше, бо інакше це загрожуватиме його продовольчій безпеці. Скільки вони ще можуть протриматися без нашої кукурудзи — неможливо визначити, але кожен день війни — це втрати для КНР», — говорить Сергій Фурса.

Експерт зазначає, що наразі економічні наслідки війни для України неможливо спрогнозувати. 

«Все залежить від того, коли закінчиться війна. Точно ми маємо втрати, руйнування інфраструктури. Будуть втрати через загиблих і біженців, але наразі порахувати це неможливо», — уточнює Сергій Фурса.

AgroPortal.ua

У минулому році виробництво охолодженої і замороженої яловичини скоротилося на 20% (до 61,8 тис. т).

Про це свідчать дані рейтингу на Latifundist.com.

В Україні яловичина користується меншим попитом, ніж курятина і свинина, і за підсумками останніх років не перевищує 5% від загального виробництва м'яса. У 2019 року структура реалізації м'яса в живій вазі була наступною: курятина — 69,5%, свинина — 22,9%, яловичина — 7,4%.

У ТОП-10 виробників яловичини в Україні в минулому році увійшли:

«Козятинський м'ясокомбінат» — частка на ринку 14%;

«Агро-Продукт» — 10%;

«Житомирський м'ясокомбінат» — 8%;

«Рачінмясопром» — 5%;

«Конотопм'ясо» — 4%;

«Пустомити м'ясо» (входить до складу групи Ukrlandfarming) — 3%;

«Гайсин-м'ясокомбінат» — 3%;

«ВКП «Вербівське" — 2%;

«Лубнимясо» — 2%;

«Янтас» — 2%.

У серпні індекс цін на зернові ФАО знизився на 1,4% порівняно з попереднім місяцем, але на 11% перевищив значення річної давності.

Індекс цін на зернові ФАО у серпні становив 145,2 пункту, що на 2,0 пункту (1,4%) нижче, ніж у липні, але все ще на 14,8 пункту (11,4%) вище значення серпня 2021 року .

У серпні міжнародні ціни на пшеницю знизилися на 5,1%, що стало третім поспіль місячним зниженням, зумовленим покращенням перспектив виробництва, особливо в Канаді, Сполучених Штатах Америки та Російської Федерації, та більш високою сезонною пропозицією у міру продовження збирання врожаю у північній півкулі, а також відновленням експорту з чорноморських портів України вперше за понад п'ять місяців перерви. Тим не менш, світові ціни на пшеницю залишилися на 10,6% вище за значення серпня минулого року.

Світові ціни на фуражне зерно в серпні трохи зросли (+0,2%) і в середньому на 12,4% перевищили свої значення рік тому. Світові ціни на кукурудзу трохи підвищилися, на 1,5%, в основному під впливом зниження перспектив виробництва в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки через спекотні та сухі умови, тоді як відновлення експорту з України запобігло подальшому зростанню цін. Світові ціни на ячмінь та сорго, навпаки, знизилися на 3,8% та 3,4% відповідно. Індекс цін на весь рис ФАО в серпні не змінився, оскільки невелике зниження котирувань сортів індики, що найбільш широко продаються, компенсувало незначне зростання цін в інших сегментах ринку рису.

pig333.com