Нові нормативні акти в ЄС забезпечують безперебійну роботу комбікормової галузі в умовах пандемії

В Україні стартував сезон висхідного тренду цін на сире молоко. Не дивлячись на специфічні особливості поточного року, коли вперше спостерігалась відсутність низхідного циклу цін у весняно-літній період, висхідний тренд стартував без запізнень.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

У поточному році ціни продемонстрували неабияку стійкість у першому півріччі, а по факту — вони були стабільними сім місяців поспіль. Головна причина — ріст світових цін на зернові та олійні, а відтак суттєве здорожчання концентрованої складової кормового столу. Проблема виявилася глобальною, тому українська динаміка цін, по великому рахунку, нічим не здивувала. Мало того, не зважаючи на дефіцит сировини у переробці, український ринок продемонстрував стабільність протягом першої половини року, в той час коли ціни європейських виробників рухалися вгору.

На даний час ціни на зернові та олійні подешевшали, проте білкові компоненти залишаються дорогими, що неодмінно відображатиметься на собівартості виробництва молока, а відтак і в ціні на молоко-сировину.

«Разом з тим, ключовим драйвером майбутнього висхідного тренду буде дефіцит молока у переробників. Додасть також напруження вже підписаний та оприлюднений Закон України № 1600-ІХ, що передбачає повернення ставки ПДВ до 20% на молоко незбиране. Це потребуватиме додаткових оборотних коштів для виробників. Останні процедури підписання протоколів ще відбувалися без фіксації ПДВ, проте з боку переробки є бажання повернутися до старого формату узгодження цін з включенням цього податку в протоколи погодження цін», — зазначає Володимир Андрієць.

Асоціація виробників молока рекомендує молочно-товарним фермам продовжувати погоджувати ціни на молоко-сировину без врахування ПДВ. Нагадуємо, це — світова практика, оскільки ціна з врахуванням ПДВ не відображає реальну цінову динаміку на ринку.

Перша хвиля зростання цін супроводжувалася зростанням середньозваженої ціни на 19 коп. і досягла 9,95 грн/кг без ПДВ.

Найбільше подорожчало молоко екстаґатунку з середніми та великими партіями поставок — на 24 коп., до 10,45 грн/кг.

Вищий ґатунок здорожчав на 20 коп., до 10,01 грн/кг, перший — на 14 коп. — 9,40 грн/кг без ПДВ.

Середні ціни на великі та середні партії молока екстраґатунку по регіонах:

• північ та центр — 10,5 грн/кг,
• південь — 10,6 грн/кг,
• схід — 10,35 грн/кг,
• захід — 10,30 грн/кг.

Карантин через спалахи небезпечного вірусного захворювання — африканської чуми свиней — діє в 23-х населених пунктах в 13-и областях України.

Про це повідомляє прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

«Станом на 10-е квітня карантин продовжує діяти в 23-х неблагополучних пунктах з АЧС», — йдеться в повідомленні.

Найбільше таких пунктів зафіксовано в Донецькій (4), Запорізькій (3), Миколаївській, Херсонській, Хмельницькій, Київській і Вінницькій (по 2) областях. У місцях, де оголошено карантин, вводяться обмежувальні заходи, блокується переміщення свиней та продукції твари
нництва, вилучається худобу, проводиться дезінфекція. Карантин у населеному пункті оголошується на 40 днів. Якщо за цей час ветеринари не виявлять на його території нові спалахи, такий населений пункт вважається оздоровленим.

За даними Держпродспоживслужби, при проведенні заходів по ліквідації АЧС з 2012-го року ветеринари вилучили і знищили понад 127 тисяч голів свиней. Зокрема, з початку поточного року — понад 4,8 тисячі голів. Згідно з повідомленням, за останні 5 років вони оздоровили 189 з 212-и неблагополучних щодо АЧС пунктів. При цьому в оздоровлених пунктах не було зареєстровано жодного випадку повторного захворювання. У відомстві додали, що однією з основних причин поширення вірусу АЧС є відсутність дієвого контролю при внутрішньодержавному переміщення живих тварин і сировини у зв’язку з ліквідацією ветеринарної міліції та відсутністю відповідних повноважень у Національній поліції.

Також поширенню захворювання сприяє торгівля тваринами на стихійних ринках, подвірний забій свиней і реалізація продуктів їх забою, нехтування елементарними заходами біобезпеки, в переважній більшості в особистих підсобних господарствах громадян і дрібних спеціалізованих підприємствах, маленькі штрафи за поширення хвороби і т. д. Прес-служба додала, що, враховуючи динаміку поширення захворювання, у 2017-му році можна очікувати 200 випадків захворювання. Всього з початку поточного року ветеринари зареєстрували в Україні 64 спалахи АЧС проти 91 за весь минулий рік.

Станом на 1 жовтня 2019 року в Україні налічується 3,597 млн. голів ВРХ, з них 1,890 млн. — молочне поголів'я. Загальна кількість ВРХ зменшилася на 5,1% у порівнянні з 2018 роком (3, 790 млн. голів).

Про це повідомляє Державна служба статистики України.

Зокрема, кількість ВРХ у промисловому секторі зменшилась на 6,6% (1,088 млн. голів у 2019 році проти 1,165 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 444,2 тис., що на 5,9% менше ніж у 2018 році.

Приріст ВРХ у промислових підприємтсвах демонструє лише Тернопільська область (+2,3%). Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння спостерагіється в Закарпатській (-17,4%), Луганській (-18%), Одеській (-13,5%) та Донецькій (-11,3) областях.

Станом на 1 жовтня чисельність ВРХ у господарствах населення зменшилась на 4,5% (2,509 млн. голів у 2019 році проти 2,626 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 1,446 млн., що на 4,5% менше ніж у попередньому році.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

MilkUa.info

Цього тижня, 3 вересня, на пленарному засіданні Верховна Рада розгляне два аграрні законопроєкти: «Про пестициди та агрохімікати» та «Про державну підтримку сільського господарства України».

Зазначається, що законопроєкт № 2289 «Про пестициди та агрохімікати» забезпечить українським аграріям можливість використовувати передові технології захисту рослин, що дозволить збільшити врожайність сільськогосподарських культур, зберегти вирощений урожай, покращити його якість та безпечність, а також утримати на світовому ринку продовольства передові позиції стабільного постачальника сільськогосподарської продукції.

У свою чергу законопроєкт № 3295 «Про державну підтримку сільського господарства України» пропонує створення єдиного аграрного реєстру — єдиної державної інформаційної системи, що міститиме відомості про виробників сільськогосподарської продукції та забезпечуватиме ефективне адміністрування державної підтримки. А також:

виключення положень із закону, які стосуються врегулювання питань державної аграрної інтервенції як форми державного втручання;

надання визначень, які необхідні для належного функціонування системи державної підтримки (виробник сільськогосподарської продукції; сільськогосподарська діяльність, сільськогосподарський товаровиробник тощо);

визначення принципів, на яких надається державна підтримка (прозорість, публічність, цільове використання наданих коштів);

запровадження законодавчих підстав для функціонування Державного аграрного реєстру;

виключення положень, які стосуються державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію та державних заставних закупівель зерна;

надання права на отримання бюджетної тваринницької дотації суб'єктам, які займаються козівництвом та аквакультурою;

уточнення положень щодо виправлення помилок Державного земельного кадастру з використанням програмного забезпечення Державного аграрного реєстру.

AgroPolit.com.