АЧС у 13-ти областях України

За перший квартал 2020 року Китай імпортував 61 729 голів великої рогатої худоби, що на 31,4% більше ніж за аналогічний період минулого року. Австралія та Нова Зеландія залишаються основними постачальниками живих тварин у країну. Ці держави продали до КНР 44 000 голів та 17 000 голів відповідно.

Невеликі партії великої рогатої худоби також прибувають до Китаю з Чилі та Уругваю, але їх частка на ринку суттєво знизилась протягом кількох останніх років.

Минулого року імпорт живої худоби в Китай досяг 199 тис. голів. Австралія імпортувала 80% (160 тис. голів) усієї ВРХ, купленої Китаєм, а Нова Зеландія займає друге місце з більш ніж 30 тис. головами.

Уже кілька років Китай продовжує велику операцію зі створення національного стада великої рогатої худоби. Імпорт зростав з 115 тис. голів у 2017 році до майже 200 тис. голів минулого року. Наприкінці 2019 року поголів’я великої рогатої худоби в країні перевищило 91 мільйон голів, що на 2,22 млн. голів, або 2,5% більше, ніж у 2018 році. Офіційна статистика за 2019 рік показує, що кількість ВРХ на відгодівлі становила близько 45 млн. голів, що на 1,36 млн. голів, або на 3,1% більше, ніж у попередньому році. Виробництво яловичини в Китаї в 2019 році становило 6,67 мільйона тонн, що на 3,6% більше, ніж у 2018 році. Проте виробництво яловичини в Китаї далеко не покриває внутрішній попит, тому очікується, що імпорт цього м’яса зростатиме.

Meat-Inform

Російські вчені розробили препарат, який здатний зупинити спалах сибірської виразки.

Вчені з Федерального центру токсикологічної, радіаційної і біологічної безпеки (ФГБНУ «ФЦТРБ-ВНІВІ») створили препарат, дія якого базується на визначенні наявності в крові тварин антитіл до збудників хвороби.

Склад препарату включає еритроцитарний антиген — речовину, яка розпізнає наявність антитіл проти збудників захворювання. Для того щоб використовувати препарат, необхідно взяти у тварин пробу крові.

Відзначається, що новий засіб не є простим у застосуванні. Так, на дослідження крові худоби за допомогою нового препарату знадобиться близько 18 годин. При цьому знадобиться багато зусиль, щоб зібрати стадо на перевірку і вакцинацію. Але навіть в цьому випадку іноді виявляється, що не всі тварини щеплені, або навіть інфіковані.

milknews.ru

У липні поточного року порівняно із аналогічним періодом 2016 зросло виробництво замороженої свинини, мороженого м’яса ВРХ та охолодженої курятини.

Про це повідомляє agravery.com з посиланням на Держстатистики.

За даними відомства, замороженої свинини протягом липня вироблено 1,2 тис. т, що на 86,5% більше показників липня 2016, але на 12,1% менше за результати червня 2017.

Крім того, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,2 тис. т, що на 21,8% більше, ніж у липні 2016 року. Порівняно із червнем 2017 виробництво зазначеного продукту зросло на 2,2%

До того ж, охолодженого м'яса свійської птиці у липні вироблено 58,8 тис. тонн, а це більше на 1,4%, ніж у липні 2016, та на 1,7% менше, ніж у червні 2017.

Водночас, протягом липня 2017 року в Україні вироблено 4,2 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 22,9% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з червнем 2017 виробництво скоротилось на 4,1%.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 15,5 тис. т — на 8,1% менше порівняно із липнем 2016. Порівняно з червнем 2017 виробництво зазначеного продукту зросло на 0,3%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із липнем 2016 скоротилось на 4,7%, до 20,2 тис. т, порівняно із червнем 2017 ― зросло на 2,2%.

PigUA.info

Виконання Угоди про асоціацію в частині санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) залишається пріоритетом роботи Мінагрополітики. До кінця року потрібно завершити роботу над імплементацією понад 250 актів ЄС.

Про це заявив Сергій Глущенко, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, передає agropolit.com.

За його словами, у 2020 році міністерство зосередилося на комплексних і системних змінах, замість точкових вдосконалень. В результаті розробили 4 важливих проєкти законів:

• №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами»,
• №4600 «Про захист рослин»,
• №4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами»,
• №4554 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС».

«В цілому в минулому році у сфері СФЗ було розроблено 10 проєктів законів, 16 актів Кабміну і близько півсотні наказів Мінекономіки. З них прийнято 10 актів уряду і 16 наказів Мінекономіки», — зауважує Глущенко.

Крім того, у сфері СФЗ на 2021 рік планується прийняти те, що вже знаходиться у парламенті і завершити розробку ще 4 нових великих за обсягом проєктів законів:

• щодо контролю за ГМО;
• двох проєктів законів в сфері географічних зазначень (один стосується сільгосппродукції, інший — спиртних напоїв);
• щодо комплексного врегулювання сфери СФЗ.
• «Головна наша стратегічна мета до 2030 року — зробити Україну надійним виробником і експортером безпечної, здорової сільськогосподарської і харчової продукції», — додає заступник міністра.

Разом з тим, потрібно створити належні умови в трьох сферах:

• Виробництво і обіг безпечних харчових продуктів.
• Забезпечення здоров’я і благополуччя тварин.
• Забезпечення належного рівня фітосанітарної безпеки.

«Найгостріші проблеми, які потребують системного та комплексного врегулювання: недосконалість державної політики і законодавства; надмірне регуляторне навантаження на бізнес; нестача фахівців та відсутність сучасних IT рішень; непрозорість державного нагляду і контролю, відсутність довгострокової реалізації. Лише комплексно вирішивши ці проблеми, ми зможемо досягти наших стратегічних цілей! Продовжуємо працювати», — підсумував Сергій Глущенко.