Депутати Верховної Ради розглянуть 2 аграрні законопроекти цього тижня

Асоціація «Свинарі України» спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та Державною службою України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснили перше в Україні дослідження щодо застосування антибіотиків у тваринництві в межах проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

Серед представників свинарського сектору до проєкту приєдналось 51 господарство з 21-єї області України. Представники Держпродспоживслужби відібрали зразки гною на фермах-учасниках для дослідження на наявність антибіотикорезистентних штамів. Тестування здійснюватимуть на придбаному в межах проєкту сучасному обладнанні, еквівалентів якого в Україні немає.

Учасники дослідження також взяли участь в опитуванні щодо типових схем застосування антимікробних препаратів. За результатами дослідження було підготовлено «Атлас антибіотиків», що налічує 103 позиції. Найчастіше застосовуваними є препарати на основі амоксициліну, ентерофлоксацину, окситетрацикліну, тилозину та колістину.

Серед опитаних жодне господарство не використовує протимікробні препарати як стимулятори росту. 14 господарств застосовують антибіотики тільки з метою лікування, а 33 респонденти — з метою лікування та профілактики, згідно з технологічними картами.

Загалом до дослідження залучили більше 600 респондентів: представників тваринницьких господарств різних напрямів (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство, дрібна рогата худоба), власників домогосподарств, спеціалістів ветеринарної медицини, фармацевтів та комбікормових заводів з усієї України. 

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».

Експорт молочних продуктів у червні склав 23,9 млн доларів США, що на чверть більше показників минулого року та на 43,7% довоєнного лютого. Основною причиною приросту стало зростання світових цін на молочні продукти.

Про це ідеться у повідомленні аналітиків проекту Сімейні молочні ферми на офіційному Telegram-каналі.

Також експерти зазначають, важливою зміною є орієнтир експорту на країни ЄС: якщо у червні 2021 року менше 6% молочної продукції було реалізовано до ЄС, то за підсумками червня 2022 року вже понад 50%.

«Основними ринками збуту української молочної продукції тепер є Польща (9 млн доларів США), Молдова (3,3 млн доларів США), крім того — Казахстан (1,5 млн доларів США)», — кажуть експерти.

Загалом за останній місяць було експортовано 9,3 тис. тонн молочних товарів, що на 32% більше ніж в травні. А саме:

• молоко та вершки незгущені — 2,7 тис. тонн(більше на 17%)
• молоко та вершки згущені — 3,3 тис тонн(на 71%)
• маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір — 239 тонн,(на 2%)
• молочна сироватка — 1,5 тис. тонн,(на 16%)
• масло вершкове — 897 тонн,(на 12%)
• всі види сирів і кисломолочний сир — 563 тонн,(на 35%).

На європейському ринку ситуація трохи відрізняється: в найбільших європейських країнах-виробниках молока закупівельні ціни не залишаються на місці.

За останні 2 місяці вони зміцнилися та становлять:

• Польща — 47,37 євро/100 кг(більше на 5%)
• Нідерланди — 53,52 євро/100 кг(на 10%)
• Франція — 45,08 євро/100 кг(на 6%)
• Німеччина — 50,10 євро/100 кг(на 3%).

Україна має деяку перевагу перед країнами ЄС — низькі ціни на корми стримують ріст собівартості молока, що робить українську продукцію конкурентною на зовнішньому ринку.

milkua.info

Міністерство аграрної політики та продовольства України має запит на 10 інвестиційних проектів у переробній галузі. Загальний обсяг інвестицій — понад мільярд доларів. Ці проекти наразі перебувають на експертизі.

Про це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, в інтерв'ю agroportal.ua, передає прес-служба Мінагрополітики.

Так, згідно з постанови № 300, яка визначає Порядок надання фінансової підтримки шляхом здешевлення кредитів, аграрії-переробники можуть скористатися програмою державної підтримки. Згідно із документом аграрії отримують компенсацію відсоткової ставки за кредитами (короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими) у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, зокрема, на будівництво об'єктів переробки сільськогосподарської продукції.

«Компанія матиме компенсацію щомісячно протягом бюджетного року — вартість кредиту для позичальників становить близько 5%. Завдяки цій програмі підприємства агропромислового комплексу лише у цьому році залучили понад 37 млрд грн пільгових кредитів. Вона надає можливість також інвестувати в галузь», — коментує міністр.

Крім того, постанова № 107 про держпідтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачає компенсацію вартості до 50% інвестиції в реконструкцію, оновлення чи будівництво переробних підприємств. За цією програмою приймаються документи до 15 листопада.

«Вже ухвалені всі підзаконні акти, які дають змогу новоствореним інвестиційним проектам заходити через механізми отримання відповідних податкових знижок, CapEx, забезпечення супроводу проекту „під ключ“ від імені держави. Наразі є запит на 10 проектів в агросекторі саме з переробки. Загальний обсяг інвестицій — понад мільярд доларів. Наразі ці проекти перебувають на експертизі», — підкреслив урядовець.

Кабінет міністрів схвалив подання на ратифікацію Верховною Радою зміни до Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом про збільшення квоти для українських експортерів м'яса птиці, повідомляє УНН.

Документ передбачає поступове збільшення річної квоти на м’ясо птиці та переробленого м’яса птиці у 2,5 раза, яке експортується з України до ЄС, тобто з нинішніх 20 тис. тонн до 50 тис. тонн.

Джерело: УНН