Нова технологія зберігає свіжість молоко протягом 60 днів

Експерт свинарського ринку Джон Страк в публікації для PigProgress зазначив, що у 2021 році на галузь свинарства буде впливати сукупність обставин: ситуація з COVID-19, поширення африканської чуми свиней, відновлення поголів’я свиней у Китаї.

Центральним фактором невизначеності та ризику є позиція Китаю, вважає пан Старк, оскільки ціни на свинину та загальна ситуація у світовому свинарстві залежать від найбільшого ринку — КНР.

«Усі сходяться на думці, що свинарський сектор Китаю досить помітно постраждав від АЧС у 2019 році - племінне поголів'я скоротилося приблизно на 40%. Але головним питанням для західних експортерів свинини є те, як ми оцінюємо швидкість і масштаби відновлення Китаю? Рік тому консенсусна думка полягала в тому, що Китаю знадобиться кілька років, щоб повернути виробництво свинини до рівня, який фіксували до АЧС. У своєму останньому звіті Rabobank зазначає, що „виробництво свинини в Китаї нормалізується до 2024 року“ із збільшенням виробництва у 2021 році щонайменше на 10% порівняно з рівнем 2020 року та „повним відновленням кількості свиней, яке повинно відбутися в 2023 або 2024 роках“. Влада Китаю налаштована ще більш оптимістично», — говорить експерт.

Через відновлення свинарської промисловості в Китаї попит дещо зменшиться. Утім, вдала кампанія вакцинації від COVID-19 та подолання пандемії призведе до активізації туризму та ресторанного бізнесу, що стимулюватиме збільшення попиту. Якщо ситуація розвиватиметься так, а африканська чума свиней продовжить поширюватись, то світові ціни на свинину вже в другій половині 2021 року будуть зростати. Однак, у першому кварталі помітного збільшення котирувань очікувати не варто, вважає Джон Страк.

pigprogress.net

Днями на засіданні підкомітету (аграрного комітету) з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі ми вирішили звернутися до колег із бюджетного комітету та спільно ініціювати збільшення держпідтримки АПК до 8,4 млрд грн. Про це заявив депутат «Слуги народу», голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець в інтерв'ю AgroPolit.com.

«Ми запропонували розділити цю суму видатків на такі напрями:

• фінансова підтримка заходів в АПК (страхування та кредитування) — 2,25 млрд грн,
• підтримка виробництва нішевих культур, таких, як гречка, просо, овес, жито — 295 млн грн,
• підтримка фермерства — 727 млн грн,
• розвиток садівництва, виноградарства, хмелярства — 414 млн грн,
• виробництво картоплі — 160 млн грн,
• підтримка тваринництва — 3,63 млрд грн,
• компенсація вартості сільськогосподарської техніки — 957 млн грн.

Виділення видатків та їхнє збільшення за напрямками держпідтримки аграріїв пропонуємо здійснити за рахунок надходжень від приватизації підприємств агропромислового комплексу, зокрема за рахунок приватизації підприємств спиртової галузі та інших кроків», — пояснив Богданець.

Протягом останніх років Україна впевнено входить до ТОП-5 найбільших постачальників органічної продукції до ЄС. Зокрема, у 2021 році наша країна посіла 5 місце у світі із 126-ти країн за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою 6,6% від загального обсягу. Про стан українського органічного законодавства та функціонування реального органічного сектору економіки розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час свого виступу на міжнародному онлайн В2 В заході Online Organic Export Days — Україна, Албанія, Сербія.

«За даними моніторингу, який ми провели у 2021 році, загальна площа наших сільськогосподарських угідь з органічним статусом становила 370 тис. га. Останні роки ми впевнено входили до ТОП 5 найбільших постачальників органічної продукції до ЄС. Зокрема, у 2021 році посіли 5 місце у світі із 126 країн за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою 6,6% від загального обсягу», — зазначив Тарас Висоцький.

Він додав, що за інформацією Дослідного інституту органічного сільського господарства Швейцарії (FiBL), Україна у 2020 році посіла 21 місце у світі та 13 — у Європі саме за площею органічних сільськогосподарських угідь.

Також перший заступник Міністра наголосив, що виробництво органічної продукції в Україні здійснюється переважно з дотриманням законодавства ЄС та США. Сертифікують таке виробництво понад 20 органів іноземної сертифікації.

За його словами, усі законодавчі ініціативи в контексті органічного виробництва, розробляються та ухвалюються з урахуванням положень регламентів ЄС № 834, 889, 1235, визначених Угодою про асоціацію. А на виконання Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» затверджено вже всі необхідні підзаконні нормативно-правові акти. Крім того, Мінагрополітики забезпечує впровадження прийнятого національного законодавства. 31 інспектор вже підтвердив свої знання у сфері органічного виробництва та отримали відповідні свідоцтва.

Органи сертифікації, в яких працюють зазначені інспектори, розпочали процедуру акредитації в Національному агентстві з акредитації України (наразі це 2 органи сертифікації), проходження якої є обов’язковою умовою включення їх до Реєстру органів сертифікації.

«Запуск Реєстру органів сертифікації означатиме старт роботи українського законодавства у сфері органічного виробництва, адже саме з цього моменту у виробників з’явиться можливість сертифікувати свою діяльність відповідно до вітчизняного законодавства», — зауважив Тарас Висоцький.

Наразі Міністерство працює також над завершенням формування правових засад контролю у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

Міжнародний онлайн В2 В захід Online Organic Export Days — Україна, Албанія, Сербія триватиме до 2 грудня на платформі B2Match. Мета цієї конференції - презентувати імпортерам потенціал органічного сектору України та налагодити співпрацю між органічними виробниками України, Албанії, Сербії та іноземними покупцями.

Організатор заходу — Офіс з розвитку підприємництва та експорту спільно із Органічною ініціативою та швейцарсько-українськими програмами «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), «Органічна торгівля заради розвитку у Східній Європі» (OT4D) разом з партнерами.

minagro.gov.ua

Для України нині важливо наростити обсяги м’ясного напряму тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби та дрібного скотарства: кіз, овець.

Таку думку висловив засновник ПФ «Богдан і К» Богдан Тимофійчук у коментарі «Голосу України». 

Він зазначив, що блокада портів ускладнює реалізацію зерна, а в Західній Україні немає таких потужностей для зберігання сільгосппродукції, як в інших областях. 

На думку фермера, можна переробляти кукурудзу на біоетанол на спиртових заводах, яких на заході України досить багато. Крім того, варто розвивати тваринництво. 

Богдан Тимофійчук повідомив, що його підприємство торік придбало 300 вівцематок. Окотилися успішно, отара майже подвоїлася. У господарстві будують для них тимчасові польові ферми.

«Нарощування поголів’я овець та кіз важливе ще й тим, що частина вирощеного зерна в нинішніх умовах може бути фуражним, тобто не для експорту, і піде на корм тваринам, — акцентує він. — Як резервний варіант — потрібно відроджувати тваринництво, яке за минулі десятиліття майже знищили. А це ще й органіка, замінник складних мінеральних комплексних добрив, які нині мають фантастичну ціну».

Звісно, з ВРХ складніше, тут важлива вагома державна підтримка. А от розведення свійської птиці цілком доступне дрібним фермерам та, звісно, в одноосібних господарствах, вважає Богдан Тимофійчук.

agroportal.ua