Невизначеність із зерновим коридором опускає ціни на зерно

Аграріям потрібні кошти на завершення жнив та проведення осінньої посівної, підтримання ліквідності та фінансування своєї сільгоспдіяльності. На початку серпня Асоціація виробників молока (АВМ) разом із низкою інших провідних аграрних об'єднань зверталася до влади з проханням пролонгувати терміни пільгового кредитування агровиробників, котре було припинене 31 травня 2022 р.

19 серпня опублікована постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 р. № 916, згідно якої аграрні підприємства можуть отримати кредити, за якими держава компенсує відсотки, до 31 жовтня 2022 р.

Експерти Аналітичного центру «Розумна країна» проаналізували нові умови кредитування.

Щодо Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва:

• кредит на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності сільськогосподарським товаровиробником, за яким держава компенсує відсотки, може бути залучено до 31 жовтня 2022 року(було до 31 травня);
• кредит може залучатися на строк не більше 12 місяців(було до 6 міс.);
• максимальну суму кредиту збільшено до 90 мільйонів гривень;
• банк може збільшити процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків. При цьому держава компенсує тільки базову процентну ставку, що складає Індекс UIRD(три місяці) плюс п’ять процентних пунктів (для суб'єктів малого підприємництва плюс шість). Все, що перевищує таку процентну ставку сплачується самим позичальником. Індекс UIRD у гривні за останній тиждень складав близько 10 відсотків;
• кредит не може бути забезпечений заставою не лише майнових прав за договором банківського вкладу, а й облігаціями внутрішньої державної позики. Виняток щодо кредиту, наданого у період війни, виключено;
• у критеріях до уповноваженого банку доповнено, що якщо НБУ не застосувало до банку санкції, такий банк вважається таким, що відповідає критеріям.

Щодо надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу:

• кредит на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності сільськогосподарським товаровиробником, за яким держава компенсує відсотки, може бути залучено до 31 жовтня 2022 року(було до 31 травня);
• банк може збільшити процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків. При цьому держава компенсує тільки базову процентну ставку, що складає Індекс UIRD(три місяці) плюс п’ять процентних пунктів (для суб'єктів малого підприємництва плюс шість). Все, що перевищує таку процентну ставку сплачується самим позичальником. Індекс UIRD у гривні за останній тиждень складав близько 10 відсотків.

Щодо  Порядку надання державних гарантій на портфельній основі:

• збільшено до двох років строк дії державної гарантії на портфельній основі для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за кредитами, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам;
• банк може збільшити номінальну процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Африканська чума свиней (АЧС) майже знищила свинарство Китаю. Найбільші втрати фіксували серед племінного поголів’я свиней у країні.  

Зараз Китай намагається відновити племінне поголів'я і повернути його на колишні потужності, щоб збільшити внутрішнє виробництво свинини і відмовитися у імпорті продукції з цього виду м’яса у великих кількостях.

Країні не вистачає генетики та селекції. В багатьох випадках виробники тримають будь-яких свинок, які доростають до ринкової маси, утримують їх, і повертають в племінне стадо. Такий підхід може допомогти у відновленні племінного стада, але він не зможе повернути потенціал, який існував до провалу.

Проблемою є знайти достатньо генетики для забезпечення китайського ринку свинини.

«Китайські споживачі все ще віддають перевагу свинині. Це їх вибір номер один,» — зазначає доктор Дейв Пайберн, головний ветеринарний лікар Національної ради зі свинарства.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Члени Глобальної керівної групи по боротьбі з антибіотикорезистентністю, яку створили керівники Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) і Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) заявили про проблему зростання стійких до антибіотиками інфекцій.

Крім неурядових організацій до групи також входять політичні та громадські лідери країн. Очолили організацію прем'єр-міністри Бангладешу і Барбадосу.

Члени групи повідомили, що без стійких заходів щодо зниження використання антимікробних препаратів у тваринництві, настане момент, коли вони перестануть бути ефективними для лікування інфекцій у тварин і людей. Сільгоспвиробники використовують їх для стимулювання росту у здорових тварин, що і призвело до антибіотикорезистентніості.

Нагадаємо, що в Україні триває конкурс на кращий проєкт з метою посилення боротьби з антибіотикорезистентістю у тваринництві. Відмова від антибіотиків чи контрольоване їх застосування у тваринництві, птахівництві, рибництві та бджільництві — одна з обов’язкових складових загальної стратегії боротьби із нею. Встигніть надіслати свою заявку до 15-го вересня 2021-го року!

fao.org

Забезпечення якості та безпечності сирого молока має надважливе значення як для внутрішнього ринку, так і для розширення ринків збуту для українських виробників молочної продукції.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час ХІІІ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2021», йдеться на сайті відомства. 

Наразі відбувається гармонізація українського законодавства до законодавства ЄС у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (зокрема, сирого молока) та практичне впровадження норм, що мають на меті забезпечення високого рівня захисту здоров'я людей та інтересів споживачів. При цьому, за словами Голови Держпродспоживслужби, важливою є тісна співпраця держави та бізнесу.

«Для забезпечення високого рівня безпечності та якості сирого молока дуже важливо об'єднувати зусилля держави та бізнесу. Від цього виграють як українські споживачі, так і споживачі інших країн, до яких постачається продукція українського виробництва», — підкреслила Владислава Магалецька.

Прикладом взаємодії держави та бізнесу є програма контролю сирого молока, що була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській. Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока.

Нагадаємо, з початку року для українських виробників молока та молочної продукції було відкрито вже п’ять експортних ринків у таких країнах як Ліван, Лівія, Аргентина, Японія та Кувейт.