Не всі водорості однаково безпечні для годівлі тварин

Через відсутність законодавчого механізму отримання міжнародних експортних сертифікатів, українські експортери тваринної продукції мають обмежений вихід на зовнішні ринки. На прийняття чекають два законопроєкти, які створять новий механізм видачі міжнародних сертифікатів — № 8150 та № 8145. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

Як зазначається, наразі головним арбітром у видачі експортних сертифікатів є Держпродспоживслужба, а виписати новий механізм видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти мало б Мінагрополітики.

«У цьому році було щонайменше дві спроби вирішити дану проблему. Однак обидві були безрезультатними — їх „зарубали“ лобісти збереження старого порядку. Ідеться про внесення відповідних змін у другому читанні до двох законопроектів: 4568 — Про матеріали і предмети, що контактують з харчовою продукцією, 4558 — Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами», — ідеться у матеріалі.

Як зазначив голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнецо, найкращим виходом може бути прийняття нещодавно зареєстрований у парламенті законопроект № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

На сторінці 37, говорить Кузнецов, міститься оновлена версія статті 60 (Умови, які застосовуються до вантажів з харчовими продуктами, що експортуються) Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

На думку Геннадія Кузнецова, якщо депутати приймуть законопроект 8150, то є шанс, що ми почнемо працювати в цивілізованих умовах і в питаннях забезпечення державою експорту харчових продуктів.

Наступний документ, який вирішую цю проблему — законопроект 8145. Схоже, що депутати прихильно ставляться теж збираються допомогти вирішити це питання.

«Треба віддати належне членам аграрного комітету, які на одному з останніх своїх засідань погодились зареєструвати окремий проект. В результаті 21 жовтня 2022 року у парламенті з’явився проект закону № 8145 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сферах забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, а також державного контролю у зазначених сферах“. У наших експортерів харчових продуктів тваринного походження з’явилась надія, що третя спроба буде таки вдала, і процедура отримання відповідних сертифікатів в Україні нарешті таки буде врегульована», — сказав співрозмовник АgroРolit.com в уряді.

Світовий банк вже у листопаді 2022-го може затвердити пакет додаткової фінансової допомоги для України на суму 1 млрд доларів, а також виноситься рішення про виділення коштів на фінансування дефіциту бюджету і відновлення інфраструктури. Про це повідомив заступник Міністра економіки України Олександр Грибан.

«В мене є гарні новини від Міжнародної фінансової корпорації (IFC), що входить до структури Світового банку. Вони планують винести на затвердження ради директорів Світового банку пакет по Україні вже в цьому листопаді. Пакет буде передбачати фінансування на 1 млрд доларів — це буде, як пряме кредитування так і фінансові гарантії та інструменти trade finance. Очікується, що таке фінансування також мобілізує й приватний кредитний капітал, адже IFC зазвичай фінансує не більше 30% вартості проекту, долучаючи до фінансового консорціуму комерційні банки. Таким чином, загальний обсяг проектів українських підприємств, що можуть бути профінансовані, становитиме більше 3.3 млрд. доларів» — повідомив Олександр Грибан.

За його словами, IFC також активно працюють з європейським фондом European fund of sustainable development (EFSD), до якого вони вже надіслали запит на 2 млрд доларів. Ці кошти також планують використовувати для запровадження фінансових інструментів на підтримку України. Крім цього уже в жовтні Світовий банк під час щорічних зборів має презентувати трастовий фонд на підтримку України.

«Я думаю, що вже на етапі створення фонду в них буде певний рівень зібраних зобов’язань, але я не знаю, чи це буде весь обсяг фонду, чи тільки його частина. Але точно знаю, що Мінфін в покритті дефіциту бюджету передбачає 36 млрд доларів на наступний рік. Це дає сподівання, що до кінця року в нас буде розуміння по наповненню цього фонду», — розповів Олександр Грибан.

За його словами, на розгляд ради директорів Світового банку виноситься рішення про виділення 36 млрд доларів на фінансування дефіциту бюджету в наступному році і також 17 млрд дол на відновлення інфраструктури та економіки України.

«Сума в 17 млрд доларів має покрити першочергові потреби у відбудові критичної інфраструктури та у забезпеченні страхування іноземних інвестицій. Ці кошти будуть мати вплив на відновлення української економіки, адже вони стануть мультиплікатором за рахунок задіяних будівельних компаній та виробників матеріалів. Але найбільший мультиплікатор для економіки буде саме від страхування інвестпроектів», — запевнив Олександр Грибан.

Нагадаємо, Мінекономіки України домовилось з Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку, про запуск механізму страхування інвестицій під час війни. Найближчим часом почнеться реалізація пілотного проекту на суму $ 30 млн.

me.gov.ua

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та компетентний орган Республіки Туреччина погодили ветеринарний сертифікат для свіжого, охолодженого, замороженого м'яса великої рогатої худоби, призначеного для постачань до Туреччини з України.

До цього в Україні працювала технічна місія з Туреччини.

Експерти оцінювали систему держконтролю за виробництвом яловичини. Зокрема, турецькі інспектори перевірили ряд господарств і забійних підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції.

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 року (35,09 тис тонн).

Основним покупцем свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на 31,94 млн доларів), якій поставили 12,21 тис тонн продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на 20,12 млн доларів), Казахстан (на 18,61 млн доларів) і Білорусь (на 17,59 млн доларів). Експорт в ці країни становив 18,32 тис тонн, 6,43 тис тонн і 6,08 тис тонн замороженої яловичини відповідно.

milkua.info

Однією з найбільших нереалізованих ніш українського агробізнесу є відгодівля і глибока переробка м'яса яловичини.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці facebook.

«Ми присвятили два роки вивченню даної проблематики. Ми запросили американських експертів з практичним досвідом. Також провели глибоке дослідження світових ринків яловичини. Ми відправили торговельні місії до країн-споживачів, поширювали інформацію в процесі роботи, що вже призвело до стрімкого збільшення експорту живих бичків та кастратів. Ми залучили найкращих українських експертів! Ми отримали величезну кількість запитів та позитивних відгуків про те, що вже зроблено, від представників агробізнесу. Ми підготували два детальні бізнес-плани з відгодівлі та переробки, які будуть публічно доступними під час події Ukrainian Beef Congress», — зазначає пан Андрій.

Також він звернув увагу на причини того, чому цей сегмент й досі не реалізований. Серед них:

1. Брак знань про те, що можна успішно відгодовувати до прекрасних кондицій навіть молочні породи ВРХ.
2. Брак знань про те, як це робити.
3. Брак розуміння того, що пів-туша — це не продукт, це вчорашній день, і що потрібна дійсно глибока обвалка.
4. Брак усвідомлення того, що ми на 10 тис. км ближче до основних ринків збуту, ніж ті, хто зараз його закривають на 90%!
5. Брак розуміння логістики охолодженого м'яса.
6. Брак розуміння того, що переробне підприємство, яке орієнтоване на експорт, повинно мати мінімальну потужність, щоб завантажувати 1 контейнер на день! А це чималий обсяг живої худоби.
7. Брак усвідомлення того, що при реалізації інтегрованої моделі бізнесу (експорт — глибока переробка — відгодівля), собівартість 1 кг приросту ваги на тому ж рівні, що і зараз, і ціна, в перерахунку на живу вагу, зросте з $1,5 до $3,5 доларів! І це гроші, що захищені від девальвації! Але це можливо, лише при реалізації кооперативної моделі відгодівлі. Інакше всю маржу залишить собі переробник-експортер.

milkUa.Info