Україна отримає додаткове фінансування від Світового банку

Великий виробник яєчної продукції компанія «Овостар Юніон» (Київ) заявляє, що наразі поставки яєчної продукції до Латвії та інших країн Європейського Союзу здійснюються згідно з раніше укладеними договорами після того, як Латвія заявила про бажання призупинити імпорт яєць і яєчних продуктів з України.

Про це повідомила прес-служба компанії, передає ukranews.com.

«Поставки клієнтам з Латвії та Європейського Союзу йдуть згідно з усіма раніше укладеними договорами. Звичайно ж, ми дотримуємося всіх необхідних регламентів, і якщо продовольчо-ветеринарна служба приймає рішення зупинити дистрибуцію до з'ясування або відправити партії на додаткові дослідження, ми виконуємо процедуру», - сказали в компанії.

Зазначається, що через латвійське представництво «Овостар Юніон» реалізує яйця і яєчні продукти в ЄС, тобто більшість партій, які перетинають латвійський кордон, прямують далі до вантажоодержувачів в ЄС.

Так, 26 квітня 2019 року в партії, яка прямувала до Португалії, латвійська служба виявила сальмонелу, проте дозволила подальший транзит вантажу в країну замовника.

Зі слів компанії, в Португалії партія пройшла повторний аналіз на кордоні і у замовника, і за результатами повторної перевірки сальмонелу не було виявлено.

При цьому, за даними RASFF (Європейської системи швидкого реагування з харчової безпеки продуктів харчування і кормів), із 675 випадків виявлення сальмонели в продуктах, що експортуються в країни ЄС з 1 січня по 14 серпня 2019 року, тільки 7 стосувалися України, з яких у 4 випадках її знайдено в яєчних продуктах.

Згідно з повідомленням, в 3 з них є альтернативні аналізи лабораторій, де не було виявлено сальмонелу.

Продовольчо-ветеринарна служба Латвії проводить в середньому 20 перевірок українських яєць і яєчних продуктів на тиждень.

«У період з 1 червня по 14 серпня 2019 року латвійськими службами було перевірено 250 партій яєць і яєчних продуктів, що ввозяться в Латвію. Ці ж партії проходять перевірку українськими службами. І з нашого боку жодного випадку сальмонели не було зареєстровано, а латвійська сторона повідомила про 4 вищезазначених», - прокоментували в «Овостар Юніон».

Після народження телята повинні мати постійний доступ до води. Залежно від температури повітря та здоров’я телята можуть споживати понад 1,4 літра води щоденно. Зі зростанням температури питимуть навіть більше. Потреба у воді також зростає, коли телята починають їсти більше стартерного корму. Примітно, що вони споживають воду частіше порівняно з коровами, тому вона повинна бути доступна постійно.

«Вода має бути біля телят постійно з першого дня життя. На практиці так роблять не всі господарства. На деяких фермах телятам не дають воду до тридцятого дня життя», — зазначає Олександр Назарко, консультант Консультаційного центру Асоціації виробників молока.

Телятам необхідна вода насамперед для кращого розвитку рубця. Вона стимулює споживання стартерного корму, а також сприяє збільшенню добових приростів. Результати американського дослідження показали, що обмеження споживання води зменшило споживання стартерного корму на 31%, а добовий приріст на 38% порівняно з телятами, які мали вільний доступ до води. Слід пам’ятати, що приріст ваги протягом перших двох місяців життя тісно пов'язаний із молочною продуктивністю в першу лактацію. Крім того, телята, які п’ють воду вволю, менше ризикують захворіти на діарею.

Споживання води вволю та якісний стартерний корм сприяють розвитку рубця, і теля без проблем переходить на загальнозмішаний раціон. Коли телятам випоюють молоко, воно потрапляє не в рубець, а в сичуг. Під час споживання молока стравохідний жолоб закривається, і молоко минає рубець. Отже вода додана до молока не забезпечує вологе середовище для росту бактерій рубця, які виробляють летючі жирні кислоти, які сприяють розвитку папіл рубця.

Взимку телята питимуть більше води, якщо вона буде теплою.

«В холодний період року для телят старше 30 днів можна воду не підігрівати. Вони все одно споживатимуть її в необхідній кількості», — додає Олександр Назарко.

За словами експерта, крім температури повітря, лімітуючим фактором споживання води може бути відро для випоювання, що піддалось корозії або деформувалось. Важливо мити та дезінфікувати відра для води, щоб запобігти розвитку патогенних бактерій.

MilkUa.info

Відповідно до результатів останніх досліджень Європейського інституту промислового птахівництва використання ферменту глюкозооксидази в годівлі птиці дозволяє істотно поліпшити виробничі показники за рахунок підвищення імунного статусу поголів'я.

Як відомо, в ЄС заборонено використання кормових антибіотиків в профілактичних цілях, тому вчені знаходяться в постійному пошуку нових рішень, що дозволяють вирощувати птицю безпечно і без зниження економічних показників.

Крім застосування традиційних способів контролю патогенної мікрофлори - органічних кислот і прибутків, одним з найбільш перспективних напрямків є використання різних ферментних добавок, і зокрема глюкозооксидази.

Даний фермент набув широкого поширення в тваринництві порівняно недавно. Через високу вартість основним напрямком його застосування були біосенсори, які реагують на рівень глюкози в різних середовищах. Але внаслідок комерціалізації і розробки більш ефективних способів виробництва вартість промислової глюкозооксидази вдалося значно знизити і після ряду експериментів, проведених на найбільших підприємствах по вирощуванню птиці і свиней, фермент був рекомендований в якості ефективної альтернативи антибіотиковмісним препаратам. Механізм дії ферменту полягає в гіперсинтезі перекису водню і виділенню активного кисню, що подавляє патогенну мікрофлору в шлунково-кишковому тракті тварини.

Джерело: ptichki.net

В Україні зникають вітчизняні локальні породи корів. Останнім часом промислові іноземні породи витісняють місцеві породи, тим самим знищуючи цінний генетичний фонд українського поголів'я. Тому Міністерство аграрної політики та продовольства України разом із Академією Аграрних Наук розробляють план заходів підтримки відповідних господарств, щодо збереження локальних та зникаючих порід.

Директор Департаменту аграрного розвитку Ігор Віштак відвідав з робочим візитом підприємства різної форми власності в Полтавській та Сумській областях, з розведення локальної айширської породи великої рогатої худоби, української бурої, та локальної зникаючої лебединської.

«Ми вирішили спершу проїхатися і подивитися який стан справ, поспілкуватися, яка є проблематика. І в подальшому вже будемо розробляти заходи з державної підтримки. Наступного року у нас з’явиться програма підтримки органічного виробництва, на що виділяються кошти з державного бюджету. Ми хочемо популяризувати продукцію від цих порід тварин, оскільки їх молоко смачніше і поживніше, містить бета-козеин А2, який набагато корисніший для засвоєння організмом, не зважаючи на меншу продуктивність» — зазначив Ігор Віштак.

В приватному підприємстві «Павлівське» Охтирського району Сумської області утримується 524 голів великої рогатої худоби лебединської породи, з них 324 голів корів.

В державному підприємстві «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» Сумського району Сумської області утримується 76 голів великої рогатої худоби української бурої молочної породи, з них 45 голів корів.

В державному підприємстві «Дослідне господарство імені Декабристів Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» Полтавської області утримується 985 голів великої рогатої худоби айрширської породи, з них 543 голів корів.

Місцеві локальні породи складають всього близько 10% від загальної кількості поголів'я великої рогатої худоби в Україні, для прикладу в Європі цей показник становить 60%.

Окрім розведення локальних вітчизняних порід, деякі підприємства виробляють крафтову продукцію з молока від цих корів, яка за поживними і смаковими якостями набагато цінніша. В Україні змінюється культура споживання, і крафтова продукція набуває попиту. Українці хочуть споживати якісну продукцію вітчизняного виробництва.

Збереження локальних та зникаючих порід за останні роки стрімко зростає у світі та в Україні. Це пов’язано зі збільшенням питомої ваги промислових порід, які першочергово задіяні у виробництві тваринницької продукції та «витісняють» місцеві породи.

Господарства, що розводять тварин вітчизняних порід, не можуть конкурувати із високопродуктивними зарубіжними генотипами за основними параметрами продуктивності. Але зважаючи на їх унікальні біологічні особливості, ці породи потребують збереження свого унікального генофонду. Тому залишається один важель — це запровадження державної підтримки на їх утримання та збереження.

Наразі подано до Міністерства фінансів України бюджетний запит на 2022 рік, де передбачена дотація за утримання тварин зникаючих та локальних порід.

minagro.gov.ua