Названо пільгові умови придбання держземель для фермерів

З 5 по 8 вересня 2017 року відбудеться візит заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової до Латвії з метою вивчення латвійського досвіду у розвитку сільських територій, освоєння ринку ЄС, держпідтримці малих та середніх підприємців та формах співробітництва держави та бізнесу. Захід відбудеться у Латвійському центрі сільських консультацій та освіти в рамках проекту «Зміцнення системи консультацій для інтеграції сільського сектора в загальний ринок ЄС».

Під час робочого візиту планується зустріч української делегації з Міністром сільського господарства Литовської Республіки Янісом Дуклавсом для обговорення української та латвійської політики сільськогосподарського розвитку, а також щодо Угоди про зону вільної торгівлі між двома країнами. Окрім того, передбачаються зустрічі з представниками державних структур та громадських організацій Латвії щодо обговорення питань розвитку сільських територій.

Українська делегація також відвідає продовольчу виставку «Riga Food» та декілька місцевих фермерських господарств.

Нагадаємо, питання поглиблення двосторонньої співпраці між Україною та Латвією були порушені під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом 21 липня 2017 року.

Прес-служба Мінагрополітики

Світове виробництво м'яса за наступні 10 років зросте на 12%. Приріст в основному відбуватиметься в країнах, що розвиваються, таких як Бразилія, Китай, Індія, Мексика, Пакистан та Туреччина.

Про це йдеться у прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку і Світової продовольчої організації, передає асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Очікується, що м'ясо птиці буде основним драйвером зростання загального виробництва м'яса у світі. Прогнозується, що його виробництво зросте на 16% (або 20 млн т), що становить близько половини від загального прогнозу щодо зростання виробництва м'яса.

«Значне нарощення відбудеться в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Латинській Америці, що складе 60% від світового приросту м'яса птиці. Таке зростання пояснюється низкою факторів: низькі витрати на виробництво, короткий виробничий цикл, високий коефіцієнт конверсії кормів та зростання попиту в більшості регіонів», — пояснюють експерти.

В Україні за прогнозований період виробництво м'яса птиці зросте на 20% — до 1,5 млн т. У 2019 році цей показник складав 1,4 млн т, що на 9% більше, ніж роком раніше. За останні п'ять років середньорічний темп приросту становив 5%.

Експорт м'яса птиці за наступні 10 років, як очікується, збільшиться на 13% і становитиме близько 495 тис. т. Але враховуючи те, що за останні 5 років експорт м'яса птиці зріс в 2,5 рази — з 163 тис. т в 2015 році до 416 тис. т в 2019 році, цілком вірогідно, що в 2029 році він подолає позначку в 500 тис. т.

«Зважаючи на вищезазначене, можна очікувати, що експорт м'яса птиці у 2029 році у вартісному вираженні становитиме близько $1 млрд. Минулого року цей показник склав $578,6 млн (на 14% більше, ніж у 2018 році).

Що стосується географії експорту, то основними споживачами української курятини були Нідерланди (14% в загальній структурі експорту м'яса птиці з України), Саудівська Аравія (12%), Словаччина (10%).

Але, скоріше за все, в наступні 10 років структура українського експорту буде дещо змінюватися в бік країн, де наразі спостерігається зростання населення та збільшення доходів (зокрема країни Азії та Африки). На сьогодні Україна займає 5-те місце в світі серед експортерів м'яса птиці», — розповідає аналітик УКАБ Андрій Мартиненко.

agroportal

Біотехнологічна компанія Південної Дакоти планує уже цього літа розпочати клінічні випробування боротьби з COVID-19 шляхом генетичного модифікування корів та отримання в результаті антитіл, котрі допомагатимуть людському організму боротися зі збудником коронавірусу.

«Це багатообіцяюче та перспективно», — коментує Амеш Адаля, лікар-інфекціоніст Центру охорони здоров'я університету Джона Хопкінса.

«По суті, корів використовують як гігантський біореактор», — каже вірусний імунолог Вільям Клімстра з Піттсбурзького університету.

Ці дослідження — це проект, який веде SAb Bioterarapes Sioux Falls, SD (біотехнологічна компанія Південної Дакоти на базі Sioux Falls). Компанія генетично змінює молочних корів, щоб певні імунні клітини несли ДНК, котрі б допомагали людському організму виробляти антитіла. Генетично модифіковані корови, які могли б допомогти боротися з COVID-19, зараз перебувають на утриманні в Південній Дакоті. Така розробка дозволяє тваринам виробляти велику кількість антитіл для людини проти введеного в них патогенного білка, такого як гетерогенний поверхневий білок нового коронавірусу.

«Саме корови можуть надати ще одну перевагу: більшість компаній, які намагаються виробляти антитіла для боротьби з COVID-19, покладаються на масове виробництво однакових копій однієї версії, так зване моноклональне антитіло, яке при потраплянні в організм щільно прикріплюється до певної частини вірусу. Замість того, щоб створити лише один різновид антитіл, корови створюють поліклональні антитіла — цілий ряд молекул, які розпізнають кілька частин вірусу, а це природний спосіб боротьби з патогенами», — говорить Едді Салліван, президент і генеральний директор SAb Biotherapeutics.

Науковий журнал з молочного скотарства «Hoard's Dairyman» повідомляє, що біотехнологічна фірма сподівається розпочати клінічне випробування протягом найближчих двох місяців. Чекатимемо результатів та сподіваємося що корови не лише нас «годуватимуть», а й врятують від пандемії нового COVID-19.

avm-ua.org

У Львівській області є ферма, на якій вирощують пивних свиней. Львівський ресторан-пивоварня придумав цікаве економічне рішення — відходи від виготовлення пива повертаються на кухню закладу через рік у вигляді стейків.

Все, чим харчуються свині на незвичній фермі — це макуха від пива. Фермери кажуть, що такий підхід надає м’ясу особливий м’який смак.

Крім того, працівникам ферми заборонено голосно кричати, лаятися або палити біля свиней. Тварини весь час проводять на свіжому повітрі: у них є пасовища. Такий рухливий спосіб життя збільшує кількість м’яса, а не жиру.

Також читайте: Альтернатива традиційним зерновим: жито у годівлі свиней

Особливість львівської свинини ще й у тому, що вона не містить ні грама хімії. Свині не хворіють, тому що немає чужих людей і вільного доступу до ферми і жорстко підтримуються санітарні норми.

Місцевим свинкам навіть ставлять класичну музику — кажуть, тварини на неї добре реагують.

PigUA.info за матеріалами hyser.com.ua