Прогноз: Експорт курятини з України зросте до $1 млрд

У період з 13 по 19 липня 2019-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 221 осередок особливо небезпечних хвороб.

Нові вогнища африканської чуми свиней виявили на території Болгарії (8), Угорщини (13), Латвії (8 осередків), Румунії (164), України (1), а також у Китайській Народній Республіці (1 осередок), Лаосі (2) і в Камбоджі (2).

Осередок високопатогенного грипу виявили на території Тайваню, а губчастоподібної енцефалопатії — в Іспанії. Дев'ять вогнищ інфекційного вузликового дерматиту зареєстрували в Ізраїлі.

У Малаві відзначили спалах ящура типу SAT 2 серед великої рогатої худоби. Два випадки зараження лихоманкою Західного Нілу виявили в Греції.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вірусний артеріїт коней в Польщі (1 осередок), про інфекційну анемію коней у Греції (1) і про контагіозний метрит коней у Данії (1).

Ветеринарна служба Республіки Нігер вперше повідомила про реєстрацію осередків грипу коней (4), виявлених в 2018 році.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Судноплавство стає головною проблемою для експортерів у Європі, оскільки вони вимушені змінювати маршрути, щоб уникнути транзиту через країни із великою кількістю випадків коронавірусу. Це може серйозно вплинути на ланцюг поставок продовольства у країнах Південної та Східної Європи (Румунія, Болгарія та Польща), які вже постраждали від великих втрат у виробництві тварин через спалахи африканської чуми свиней.

«Поки що ми ще можемо доставляти м’ясо в Румунію з наших заводів у Іспанії, але є справжня проблема з транспортерами. Минулого тижня в Іспанії я знайшла 4 вантажівки для перевезення м’яса до Румунії, на цьому тижні шляхів для експорту взагалі немає. Є побоювання, що водіїв переведуть у карантин чи щось подібне, тому логістичні компанії відмовляються від експортних замовлень. Також є проблеми з вибором правильного маршруту для прибуття в пункт призначення. Я знаю, що європейські чиновники говорили про створення спеціальних маршрутів лише для автоперевезень, але ми вже стикалися з проблемами через Словенію та Угорщину. Зараз більшість вантажних автомобілів переїжджають через Австрію. Якщо транспортування через Європу буде заблоковано, Румунія залишиться без м’яса, адже зараз ми імпортуємо 70% свинини, споживаної на внутрішньому ринку», — говорить Вероніка Моє, торговий представник іспанського виробника Hemosa на ринку Румунії.

Логістика також впливає на виробників м’яса у Бельгії.

«Виробникам м’яса коронавірус не обов’язково принесе збитки, адже люди готують сьогодні більше, ніж будь-коли. Якщо, звісно, продукт потрапить до споживача», — прокоментував ситуацію Йоріс Коен, менеджер Бельгійського м’ясного офісу.

meat-inform.com

В Україні посівна кампанія розпочалась в усіх областях країни, у тому числі у Луганській і Донецькій.

Про це заявив Володимир Зеленський, президент України, у своєму відеозверненні у Telegram.

«Міністр аграрної політики і продовольства доповів, що посівна кампанія розпочалась, триває в усіх областях нашої держави, включно, до речі, із Луганською і Донецькою», — заявив глава держави із посиланням на доповідь Миколи Сольського, міністра аграрної політики та продовольства України.

 agravery.com

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua