Названо агропродукцію, яку Україна просуває на ринок Китаю

На українському ринку м’яса спостерігається цінова стабільність. Про це повідомили в АМКУ із посиланням на заяву очільника Комітету Юрія Терентьєва.

Він розповів, що порівняно з вереснем 2017 року зростання цін на м’ясо уповільнилося. А за останні півроку деякі види м’яса навіть подешевшали, додав Ю. Терентьєв.

«Сьогодні ціни не викликають надмірного занепокоєння. Досить важка ситуація була влітку та у вересні 2017 року, коли Антимонопольний комітет України почав активно загострювати увагу інших державних відомств. Адже динаміка цін на основні споживчі товари, зокрема на м’ясо, набувала тривожної форми», — зазначив він.

За словами Ю. Терентьева, наразі ціни на м’ясну продукцію та курятину стабілізувалися.

Нагадаємо, раніше в АМКУ повідомляли, що стрибок цін на продукти харчування відбувся через різке зростання інфляції, нестабільну ситуацію на валютному ринку, високі витрати на виробництво і анонсоване підвищення зарплат.

За даними фахівців, найдовше змогли утримати ціни виробники птиці та ковбас. Свинина пішла в ціновий пік ще в березні, а яловичина стрімко дорожчала з початку року.

milkua.info

Українські вівці романівської породи вразили турецьких фермерів своїми надоями та плодючістю. 50 тварин завезли в Туреччину 3 роки тому. За цей час вони встигли дати потомство у 200 нових голів. Тварин почали розбирати в свої господарства місцеві фермери.

Розведенням займалися науковці Сіїртського університету (SIV). На його базі діє пілотний проект з селекції та поширення романівської породи овечок. Для цього на факультеті ветеринарної медицини створили особливий кампус, де й розводили в спеціальних умовах тварин.

Науковці відзначили, що на вівцях суттєво не позначився переїзд із помірного клімату в більш посушливий. Тобто тварини стійкі до кліматичних змін.

Крім того, вівці почали швидко розмножуватися. Тож фермери виявили бажання взяти потомство від українських овечок у свої господарства. Адже в окремих регіонах Туреччини основною діяльністю є тваринництво.

Турецькі селекціонери також помітили, що вівці романівської породи з кожним роком збільшують кількість приплоду. Після кількох пологів овечка може приводити до 6 дитинчат. Крім того, тварини здатні часто народжувати — по 3 рази за 2 роки.

aa.com

Рентабельність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах у 2018 році зменшилась до 16,1% з рекордного за останні 25 років рівня 2017 року у 26,5%.

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, виробництво м’яса великої рогатої худоби знову стало збитковим (мінус 7,7%), тоді як у 2017 році вперше з 1994 року було рентабельним на рівні 3,4%. Проте молоко, як і у 2016−2017 роках, залишилося найбільш рентабельною продукцією у тваринництві.

«Після різкого обвалу рівня рентабельності виробництва яєць: у 2016 році він склав 0,5%, а у 2017 році — мінус 9% проти рекордного за останні 26 років рівня 60,9% у 2015 році, — торік воно знову стало прибутковим. Рівень рентабельності виробництва цієї продукції становив 5,4%», — сказав Лупенко.

Науковець додав, що рентабельним залишилося і виробництво м’яса птиці — реалізація на переробку без врахування передачі на переробку на власних потужностях, однак рівень рентабельності знизився до 5,7% з 7% у 2017 році.

Єдиним видом тваринницької продукції, рентабельність якого зросла, стало виробництво м’яса свиней. Торік рівень його рентабельності становив 6,9% проти 3,5% у 2017 році.

Традиційно збитковим стало виробництво продукції вівчарства та козівництва, хоча рівень збитковості м’яса овець та кіз зменшився до -16,6% з -39,6% у 2017 році. Рівень збитковості виробництва вовни майже не змінився і склав мінус 69,5%.

«Таким чином, у 2018 році не вдалося закріпити позитивну тенденцію 2017 року щодо зростання рівня рентабельності виробництва молочного і м’ясного скотарства та м’яса птиці у сільськогосподарських підприємствах. Проте знову стало прибутковим виробництво яєць, а рентабельність виробництва м’яса свиней навіть збільшилася», — підсумував Юрій Лупенко.

Аgropolit.com

АНОНС

ГС «Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників України» та щомісячний журнал «Корми і Факти» вперше в Україні 5 жовтня 2017 р. о 10.00 в рамках роботи AGROPORT East Kharkiv 2017 (VI Міжнародна агропромислова виставка і форум розвитку фермерства http://agroport.ua/) проводять інтерактивне свято «Всесвітній День Яйця».

У програмі свята:

• 10:00. Відкриття і вступне слово: БАКУМЕНКО Олександр Борисович - народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, Заслужений працівник сільського господарства України
• 10:15. «Стан і перспективи розвитку птахівництва в сегменті малих і середніх сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств в Україні» - Шиян Вадим Васильович, Голова Ради директорів ГС МСПКУ
• 10:30-12:30. Ділова частина.
• Презентація комплексної програми підтримки птахівництва від Генерального спонсору заходу АТ «БІОФАРМ»: «КОМПАНІЯ БІОФАРМ: 22 РОКИ ДЛЯ ПТАХІВНИКІВ УКРАЇНИ»
• Доповіді компаній-учасників заходу (виробники обладнання для інкубації яєць; постачальники ветеринарної продукції для птахівництва, кормів і кормових добавок).

У конференц-залі під час проведення свята буде працювати виставка підприємств, фермерських господарств, виробників і постачальників товарів для яєчного птахівництва. Усім присутнім роздаватимуть Дайджест «Всесвітній День Яйця-2017» з діловою інформацією, що стосується пропозицій підприємств галузі. Будуть облаштовані зони для переговорів.

• 12.30.-14.30. Розважальна частина. Вікторина з призами від спонсорів заходу; Розіграш лотереї; Дегустація страв з курячих яєць і яєць інших видів птахів, делікатесів з м'яса птиці місцевих виробників; Дегустація горілки на яєчних жовтках від компанії БІОФАРМ. Неформальне спілкування.

Контакти организаторів:

+38 (095) 322-62-62, +38 (044) 454-12-24, elena_ef@ukr.net