Мінфін не підтримав пропозицію АТУ щодо податкових преференцій свинарям

Закупівельні ціни на молоко у вересні традиційно демонструють підвищений тренд. Цьому слугує ряд факторів: сезонне зниження виробництва молока, девальвація гривні, яка дає змогу хоч якось підтримати експорт та незначне пожвавлення внутрішнього ринку з початком холодів.

Середня ціна на екстраґатунок на кінець вересня склала 9,60 грн з урахування ПДВ, що на 1,3% вище ціни фіксованої на початку місяця. Загалом, діапазон цін коливався в межах 9,10−9,90 грн/кг. Середнє значення вересня склало 9,54 грн/кг, що практично відповідає показникам минулого року. Чого не скажеш про решту ґатунків — вони в порівнянні з минулим роком подешевшали.

Середня ціна на вищий ґатунок у вересні склала 8,75 грн, що на 2,8% нижче, показників минулого року. Перший ґатунок коштував 8,14 грн, що на 5,4% нижче ціни вересня минулого року.

Така різниця в ціноутворенні в першу чергу залежить від потреби в молоці найвищої якості.

В першій декаді жовтня варто очікувати продовження росту цін на молоко екстраґатунку до 9,90−10 грн/кг з урахуванням ПДВ за велику партію. Більшого зростання можна буде очікувати лише за умов пожвавлення експортної торгівлі, що наразі малоймовірно.

За підсумками серпня світові ціни на молоко перебувають на рівні 34,4 дол./100 кг ЕСМ (дані IFCN), що на 10% нижчі, ніж в минулому році. В Україні середня ціна на молоко у серпні склала 26,9 дол./100 кг, що на 1,1% нижче ціни серпня минулого року.

Аналітичний відділ АВМ

Російські окупанти нищать сільськогосподарську техніку і ставлять під загрозу початок посівної кампанії в окремих регіонах України.

Про це зазначається у повідомленні  Генштабу.

«Російські окупанти, в порушення норм міжнародного гуманітарного права, не припиняють вогнем артилерії, ударами ракет та авіації цілеспрямоване знищення інфраструктури міст, а хаотичне мінування місцевості та знищення сільськогосподарської техніки ставить під загрозу початок посівної кампанії в окремих регіонах України», — зазначають у відомстві.

У свою чергу генеральний директор FieldBI Євген Кугук наголошує, що аграріям негайно потрібно прикривати GPS тили, блокувати або обмежувати роботу систем Wialon та Cropwise operations, щоб унеможливити виток інформації щодо роботи сільськогосподарської техніки в період важливої посівної для країни.

У розмові з AgroPortal.ua аграрії підтверджують, що окупанти б’ють по скупченню техніки з включеними трекерами. Сільськогосподарські товаровиробники у регіонах, де проходять активні бойові дії у радіусі 5-6 км, радять відключати трекери від живлення, щоб убезпечитися.

agroportal.ua

В Україні вся лікована антибіотиками велика рогата худоба потрапляє на забійний пункт. Це — загальна практика в державі.

На цьому наголосив національний координатор проєкту ФАО Віталій Башинський.

«Говорячи про ВРХ, ми маємо розуміти, що це — ­передусім свідомість виробників. Коли ми зустрічаємося з іноземними місіями — з ЄС, Саудівської Аравії та інших, це питання постає дуже гостро. Наприклад, яким чином виробник яловичини або м’яса дрібної рогатої худоби контролює періоди каренції, — розповів він. — І виявляється, що період каренції по молоку в Україні дотримується не більше, як у 12% випадків, а період каренції по м’ясу хворих тварин, які невдало були ліковані, майже не дотримується. Всі ліковані тварини потрапляють на забійний пункт — 99%, а 1% — це ті, які не доїхали в машині».

Найбільше уваги приділяється тваринам із короткими циклами або відносно короткими циклами вирощування (птахівництво і частково свинарство), де використання антимікробних засобів із профілактичною метою найширше було і нині застосовується в світі.

«Та якщо 50 курей, які захворіли, можна вибракувати, знищивши їх, то 50 корів після того, як вони лікувалися п’ять днів, і лікування було неефективним, швидше за все, відправлять на забійний пункт, — пояснив Віталій Башинський. — І там залишки антибіотиків будуть у надзвичайно великих концентраціях».

За його словами, проконтролювати це точково по всій території України дуже складно, тому що план моніторингу не може відслідковувати навмисні дії. Він відслідковує загальні тенденції.

«Навіть за старим законодавством ми маємо попередити власника про неефективність лікування, але не зобов’язані вилучити таких тварин і знищити, — зауважив Віталій Башинський. — Тому це — також нове законодавство, яке потребує імплементації в Україні. А потім ще необхідно переконати людей: якщо в них є підозра, що лікування не буде ефективним, не треба починати його з антимікробних засобів. У такому разі власники тварин матимуть право здати їх на забій».

AgroTimes

За рішенням Уряду 10 березня тимчасове виконання обов’язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України покладено на Павла Кухту. Про це посадовець написав на своїй сторінці у Facebook.

«Для нашої команди важливо, щоб зміни та реформи, які нам вдалося запустити за 6 місяців роботи (а це ринок землі, запуск приватизації, реформа держпідприємств, створення інструментів для залучення інвестицій та багато іншого), не пропали безслідно та продовжувалися на благо народу України», — написав пан Кухта

За словами урядовця, Мінекономіки докладатиме максимум зусиль для того, щоб процес зміни Уряду ніяким чином не позначився на злагодженості та якості роботи.

Нагадаємо, з 9 вересня 2019-го року Павло Кухта обіймав посаду першого заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова.

agravery.com