Уся лікована антибіотиками ВРХ в Україні потрапляє на бійню

Шок перших тижнів війни змінилися ажіотажем, коментують постачальники товарних поросят. Так, за результатами моніторингу цін на племінні ресурси та товарних поросят, який проводить Асоціація «Свинарі України», попит на тварин для подальшої відгодівлі наразі найдинамічніший.

Так, за відгуками операторів Центральних та Західних областей, у багатьох товарні партії заброньовані наперед, у 4 з 5 випадків вільних об’ємів немає. У відповідь на таке пожвавлення, ціна реалізації тварин масою 25-30 кг підвищилася до 75-85 грн/кг, а поросята у ваговій категорії 9-12 кг коштують 130-180 грн/кг. Епізодично зустрічаються і вищі ціни, а виробники вважають, що посилена конкуренція між відгодівельниками за товарні партії може сприяти подальшому зростанню цін.

Реальні пропозиції та актуальні ціни на племінних тварин, спермопродукції та товарних поросят знайдете у відповідній рубриці.

Асоціація «Свинарі України»

Міністерство юстиції України зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.11.2017 № 606 «Про затвердження Положення про основні вимоги до виробництва ветеринарних препаратів та Правил належної виробничої практики ветеринарних препаратів», розроблений в рамках гармонізації українського законодавства до норм ЄС (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2018 р. за № 106/31558).

Даний нормативно-правовий документ є першим кроком України до створення законодавчої бази із регулювання виробництва ветеринарних препаратів за принципами належної виробничої практики. Тому прийняття цього наказу має важливе значення для забезпечення потреб ветеринарної медицини якісними та ефективними вітчизняними препаратами. Вищезазначений наказ розроблений на основі Європейських правил з належної виробничої практики лікарських засобів для застосування у ветеринарії.

Прийняття нормативного-правового акту має важливе значення для вітчизняної індустрії промислового виробництва ветеринарних препаратів, адже дає можливість українським підприємствам бути конкурентоспроможними на міжнародних ринках.

Належна виробнича практика є частиною системи контролю якості, яка гарантує, що ветеринарні препарати виробляються із забезпеченням їхньої відповідності своєму призначенню, вимогам реєстраційного досьє та із виключенням ризиків для тварин, пов’язаних із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю.

Документ розроблено з метою впровадження галузевої співпраці, зазначеної в Указі Президента України від 11.06.1998 № 615/98 «Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу», відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», на виконання пункту 62 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 228-р.

consumer.gov.ua

Протягом двох місяців 2018 року Україна експортувала в інші країни товарів на $7,4 млрд. Про це на своїй сторінці у Facebook написав прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

Повідомляється, що це — на 17,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

37,6% — а це майже $3 млрд від загального експорту — становить продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості.

Не менше світові ринки зацікавлені в українській продукції металургійного комплексу. Її продали на майже $2 млрд — 26,8% від загального експорту.

За продукцію машинобудування імпортери заплатили українцям $840 млн — 11,4%. Трохи менше експортували мінеральних добрив — на суму $375 млн.

Попитом також користується українська продукція хімічної та легкої промисловості, деревина та паперова маса, різні промислові товари.

Найбільше українських товарів купують країни Європейського Союзу. За два місяці ми експортували до них продукції на суму в $3,3 млрд. Це на 36,2% більше, ніж торік.

Після ЄС найчастіше товари, зроблені в Україні, купують у Росії. Після них у нашій продукції зацікавлена Туреччина, Індія та Єгипет.

Позитивна динаміка у торгівлі спостерігається з Сингапуром, Білоруссю, Молдовою та Іраком. Водночас менше українського стали купувати в Індії, Ірані, Алжирі, Південній Америці та Саудівській Аравії.

Найбільше європейські країни зацікавлені в українських напівфабрикатах зі сталі, рудах та залізних концентратах, пшениці, ізольованих проводах та кабелях, соєвих бобах, кукурудзі, м’ясі свійської птиці та телефонних апаратах й їх частинах. Тоді як українську соняшникову олію, круїзні судна, маргарин та двигуни стали купувати менше.

milkua.info

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні і одразу в цілому прийняла проєкт Закону № 3672 «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України „Про безпечність та гігієну кормів“ з метою стабілізації ринку кормів». Подальші кроки та питання, які потребують вирішення, обговорили під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та представників бізнесу — українських і міжнародних компаній, які займаються виробництвом кормів, а також їх асоціацій.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

На зустрічі було зазначено, що 19 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», який передбачає, що будь-яка особа може використовувати кормові добавки за умови, якщо така кормова добавка зареєстрована в Україні. Однак, на практиці система державної реєстрації кормових добавок, як це передбачено Законом «Про безпечність та гігієну кормів», повноцінно не запрацювала.

Ситуація, що склалася, може призвести до значного скорочення введення нових кормів для домашніх тварин на ринок України та скорочення надходжень до державного бюджету. З метою вирішення зазначених проблем й був затверджений законопроєкт № 3672.

Наступні кроки повинні включати розробку та затвердження підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, рішення щодо визнання Україною системи реєстрації кормових добавок в ЄС еквівалентною відповідній українській, а також безпосереднє створення Державного реєстру кормових добавок в Україні.

Владислава Магалецька підкреслила, що Держпродспоживслужба готова максимально швидко опрацювати необхідні документи разом з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: «Держпродспоживслужба є органом, який реалізує політику. Я можу запевнити, що зі свого боку ми дуже оперативно відпрацюємо необхідні нормативні акти. Це потрібно, щоб бізнес міг працювати, а бюджет — отримувати прозорі надходження. Що стосується створення Державного реєстру кормових добавок, це питання окремо потрібно опрацювати разом із бізнесом».

Голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов, який був присутній на зустрічі, також зазначив, що необхідно швидко рухатись далі, і після затвердження законопроєкту № 3672 для цього є всі необхідні підстави.

Учасники наради домовились про подальші кроки та комунікацію з зазначених питань.