Моніторинг цін на молоко. Вересень

25-вер-2018

Закупівельні ціни на молоко у вересні традиційно демонструють підвищений тренд. Цьому слугує ряд факторів: сезонне зниження виробництва молока, девальвація гривні, яка дає змогу хоч якось підтримати експорт та незначне пожвавлення внутрішнього ринку з початком холодів.

Середня ціна на екстраґатунок на кінець вересня склала 9,60 грн з урахування ПДВ, що на 1,3% вище ціни фіксованої на початку місяця. Загалом, діапазон цін коливався в межах 9,10−9,90 грн/кг. Середнє значення вересня склало 9,54 грн/кг, що практично відповідає показникам минулого року. Чого не скажеш про решту ґатунків — вони в порівнянні з минулим роком подешевшали.

Середня ціна на вищий ґатунок у вересні склала 8,75 грн, що на 2,8% нижче, показників минулого року. Перший ґатунок коштував 8,14 грн, що на 5,4% нижче ціни вересня минулого року.

Така різниця в ціноутворенні в першу чергу залежить від потреби в молоці найвищої якості.

В першій декаді жовтня варто очікувати продовження росту цін на молоко екстраґатунку до 9,90−10 грн/кг з урахуванням ПДВ за велику партію. Більшого зростання можна буде очікувати лише за умов пожвавлення експортної торгівлі, що наразі малоймовірно.

За підсумками серпня світові ціни на молоко перебувають на рівні 34,4 дол./100 кг ЕСМ (дані IFCN), що на 10% нижчі, ніж в минулому році. В Україні середня ціна на молоко у серпні склала 26,9 дол./100 кг, що на 1,1% нижче ціни серпня минулого року.

Аналітичний відділ АВМ

Більше новин
До кінця року уряд озвучить концепти політики в аграрній сфері
05-груд-2019

Вже в грудні будуть опубліковані концепти політики уряду з конкретними планами реалізації з чітко зафіксованими заходами і датами реалізації по всім цілям в аграрній політиці.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».

Наразі є дві цілі з програм уряду для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — земельна реформа та безпечність харчових продуктів.

«За три місяці були проведені аудит та інвентаризація існуючого стану справ. У цих двох напрямках інвентаризація показала, зокрема в земельній реформі, що дані, які озвучувались багато років поспіль, не відповідають реаліям. Було відомо, що в Україні 10,5 млн га державних земель, а наразі налічуємо 7 млн га», — говорить Тарас Висоцький.

Він додає, що фізично ці землі не зникли, але переведені в інші форми, приватизовані. Аналогічна ситуація з державними підприємствами: «Ми провели аудит і передали 493 підприємства з Мінагропроду в Мінекономрозвитку, і 40% з них — у стані припинення, залишилися одні назви. Ті, які не надають сервісні послуги, мають бути приватизовані через Prozzoro на відкритих майданчиках, і цей процес вже почнеться з 2020 року».

Тарас Висоцький відзначив, що в земельній реформі на часі ринок землі, децентралізація, дерегуляція, відкритість і прозорість геокадастру, а також створення сприятливих умов для інвестування і розвитку сільського господарства.

За його словами, принципи в усіх напрямках однакові — максимально спростити та активізувати законодавчу базу.

«Також законодавче оновлення обов'язкове, зараз на розгляді знаходиться вже понад 10 основоположних законів і ще більше 10, які виправляють помилки попередніх часів. Інституційне забезпечення перезавантаження проходить під брендом діджиталізації, адже тезис «Держава в смартфоні» актуальний в тому числі й для аграрного напрямку», — зазначає Тарас Висоцький.

Він наголосив, що всі цілі та напрацювання влади неможливо буде реалізувати на повну без взаємодії з агровиробниками.

AgroPortal.ua

Детальніше
Від державної підтримки має бути максимальний економічний та соціальний ефект, — Ольга Трофімцева
24-трав-2019

Підтримка малого та середнього фермерства залишається серед ключових пріоритетів Мінагрополітики. Саме тому Мінагрополітики розпочинає всеукраїнську інформаційну кампанію з підтримки розвитку фермерства. Про це зазначила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева на прес-конференції на тему: «Мінагрополітики розгортає мобільні інформаційні центри з підтримки розвитку фермерства».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Один з висновків, який ми зробили минулого року це те, що фермери мають не достатньо інформації про можливості підтримки, яку вони можуть отримати від держави. Тому цього року ми вирішити зробити конкретні кроки і максимально посилити комунікацію фахівців Мінагрополітики з фермерами на місцях, безпосередньо в регіонах, а не в Києві», — наголосила Ольга Трофімцева та додала, що в кожній області, протягом червня-липня будуть проведені відповідні семінари, на яких фермери зможуть отримати повну інформацію щодо усієї процедури отримання держпідтримки, а також в подальшому мати постійний контакт з відповідальними людьми в регіонах, які зможуть надавати консультації.

В. о. Міністра повідомила, що перший такий семінар вже відбувся 22 травня в Києві, усі інші семінари будуть проведені згідно з розробленим графіком, який розміщено на сайті Мінагрополітики.

«Сьогодні ми маємо понад 33 тис. фермерських господарств, кожне з яких обробляє не більше 500 га землі. Фермерські господарства становлять майже 70% від загальної кількості сільськогосподарських підприємств, яких сьогодні налічується близько 49 тис. Крім фермерських господарств, сільськогосподарську продукцію виробляють 4 млн особистих селянських господарств», — відзначила Ольга Трофімцева та продовжила, — «Для підтримки та розвитку фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації та стимулювання господарств населення до переходу у фермерські, в тому числі сімейні господарства, Урядом у 2017 році прийнято Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки, одним з напрямів якої є, саме впровадження нових фінансових інструментів підтримки фермерства. Це стимулюючий інструмент для фермерів виходити з тіні і працювати в «білому» економічному полі».

Детальніше
Змінилась процедура реєстрації овець та кіз
23-вер-2020

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затвердило новий наказ, яким передбачено зміни до порядку реєстрації малої рогатої худоби. Зокрема, тепер для ідентифікації овець та кіз буде застосовуватися нова форма бирок, а для тварин, яких експортують також передбачена обов’язкова наявність бирки з електронним чипом, що містить інформацію про худобу.

Відповідний Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03 липня 2020 року № 1266 “Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз” набув чинності з 18 вересня.

“З 18 вересня проводиться ідентифікація овець і кіз бирками нового зразка на одне вухо тварини. За наявності бирок старого зразка ідентифікація овець і кіз проводиться бирками старого зразка на обидва вуха тварини до повного їх використання. Починаючи з 01 січня 2022 року тварини старше 12-місячного віку, а також тварини, що експортуються, повинні будуть ідентифікуватися додатково за допомогою бирки з електронним ідентифікатором, яка прикріплюється на друге вухо тварини. На обох бирках тварини буде зазначатись один і той самий ідентифікаційний номер, що відповідатиме номеру електронного ідентифікатора і даватиме змогу індивідуально ідентифікувати кожну тварину та господарство, де вона була народжена”. – йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

Meat-Inform

Детальніше
Аграрії прогнозують зростання собівартості виробничого циклу в АПК через зростання цін на добрива
07-груд-2021

Вартість мінеральних добрив навряд чи знизиться перед новим сезоном, відтак аграрії прогнозують зростання собівартості виробничого циклу в АПК.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі AgroPolit.com.

Високі ціни на газ і, відповідно, більш дорогі добрива нівелюють частину прибутків аграріїв від врожаю, що змусить уряд та бізнес шукати оптимальні варіанти виходу з ситуації.

Наприкінці листопада 2021 року українські промисловці, аграрії та підприємці звернулися до прем'єр-міністра з листом, у якому попросили забезпечити вітчизняних виробників ресурсами, необхідними для роботи вітчизняного хімпрому, в тому числі і виробників добрив.

«Різке зростання ціни на природний газ у всьому світі вже стало причиною значного скорочення та часткового закриття виробництва мінеральних добрив. Ця ситуація вже типова навіть для країн ЄС, проте в українському варіанті є більш загрозливою. Виробники не мають державної підтримки через подорожчання сировини (природний газ є 80% сировини у хімпромі), відчувають брак обігових коштів, а також тиск імпорту», — йдеться у повідомленні.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок