М'ясо птиці складає 80% від загального експорту м'яса з України

У межах реалізації Концепції розвитку сільських територій ведеться робота зі створення ефективного ланцюга державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку. Одним із механізмів цієї співпраці є впровадження сільськогосподарської кооперації та агрокластерів.

Про це розповіла заступник аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Про кооперативи говорять давно, проте система, яка утворилася сьогодні, працює не достатньо ефективно. Із різних причин фермери і підприємці різного достатку не мають великого бажання створювати кооперативи. Проте виробники могли б згуртовуватися, щоб, наприклад, мати вплив на ціни, формуючи належні партії, за обсягом та якістю. Щоб успішні кооперативи створювалися по всій території України, Мінагрополітики опрацьовує найкращий міжнародний досвід та розробляє програми, які могли б ефективно реалізуватися в нашій державі», — зазначила Ковальова.

За словами заступника міністра, в питаннях впровадження сільськогосподарських кооперацій, Мінагрополітики тісно співпрацює з міжнародними організаціями, як ФАО і ЄБРР. Окрім того, міністерство спрямовує зусилля на впровадження механізмів розвитку агрокластерів.

«Кластерна модель сільського розвитку може бути економічною платформою сталого сільського розвитку. І навіть більше: у межах кластерів можуть співпрацювати не лише окремі підприємці, а й територіальні громади. Так на сьогодні по Україні налічується близько 400 об'єднаних територіальних громад. Життєздатність сільських громад залежить від самих жителів, які мають зрозуміти та усвідомити перспективність своєї місцевості, розвивати мотивацію в односельців щодо розвитку рідного села», — підкреслила Ковальова.

У результаті проведеної роботи щодо вивчення та аналізу наявних ресурсів сільських місцевостей було визначено пілотні території у п’яти областях країни, де наразі розпочато впровадження агрокластерів як платформи сталого сільського розвитку, а саме: «Медвино» (Київська область), «Фрумушика-Нова» (Одеська область), «Курорт Коблево» (Миколаївська область), «Диканька цілий рік» (Полтавська область), «ГорбоГори» (Львівська область).

milkua.info

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підписав Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням Китайської Народної Республіки та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо співробітництва та сприяння взаємній торгівлі м’ясом птиці між Україною та Китаєм.

Підписання Меморандуму відбулося 7 червня 2018 року у м. Нінбо у рамках перебування Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи у КНР та участі  у ІІІ Діалозі між Китаєм та країнами ЦСЄ зі співробітництва з питань нагляду за якістю, інспекції та карантину, які організовані компетентною службою Китаю.

Як наголосив Володимир Лапа, підписання Меморандуму про взаєморозуміння сприятиме розвитку та зміцненню співробітництва та розширенню двосторонньої торгівлі між Україною та КНР, збільшенню видів імпортних та експортних товарів.

«Даний Меморандум відкриє нові можливості щодо диверсифікації ринку збуту українського м’яса птиці, підвищення конкурентоздатності українських харчових продуктів на світових ринках, що позитивно вплине на імідж України як надійного торговельного партнера та сприятиме розвитку економіки нашої держави», - відзначив Голова Держпродспоживслужби.

Підписання Меморандуму про взаєморозуміння забезпечить взаємний обмін інформацією, документацією, результатами досягнень з питань профілактики та боротьби з грипом птиці та іншими хворобами птиці; проведення оцінки ризиків та переговорів щодо інспектування та санітарних вимог, необхідних для торгівлі м’ясом птиці.

Прес-служба Держпродспоживслужби

У 2019 році зросло надходження сировинного молока ґатунку «екстра» на переробні підприємства до 710,3 тисяч тонн.

Про це, з посиланням, на дані Держстатистики України, повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Підприємствам вдалося збільшити виробництво сировини екстра ґатунку на 124,1 тисяч тонн. Традиційно, постачальником сировини цього ґатунку на переробні підприємства є виключно сільськогосподарські підприємства.

«Зростання загального валу сировини екстра класу є позитивним сигналом і свідчить, що попри складну ситуацію у галузі підприємства працюють над покращенням якості молока, ― каже аналітик АВМ Володимир Андрієць. ― Поточний рік став найуспішнішим в плані зростання виробництва сировини екстраґатунку. Частка «екстра» у структурі молока від підприємств у 2019 році збільшилася до 27,2%, проти 21,6% у попередньому. Виробники молока розуміють: затрати на покращення якості молока окупні. Це особливо вигідно в умовах зростання ціни на сировинне молоко та значної її різниці між ґатунками. Окрім того, до цього спонукає набуття чинності нових норм щодо безпечності молока та молочних продуктів, які вступили в силу минулого року. Згідно них усе молоко здане на переробку має відповідати найвищому класу «екстра». Щоб виробники молока могли адаптуватися до нових вимог, до 2022 року встановлено перехідний період».

Відтепер у загальній структурі якості молока частка екстраґатунку складає 710,3 тис. тонн, а це 20,5%, вищого ― 938,7 тис. тонн, що дорівнює 27,1%, першого гатунку ― 946,3 тис. тонн або 27,3%, другого ― 805 тис. т., а це 23,3%, неґатункового ― 61,1 тис. тонн, або 1,8%.

«Враховуючи, що з усього валу молока, яке надходить на підприємства на екстраґатунок припадає лише 20,5%, то роботу над покращенням якості сировини необхідно активно впроваджувати. Адже потенціал маємо великий і, головне, що в реаліях технології з покращення якості молока є насправді досить доступними», ― підкреслює Андрієць.

Нагадаємо, що при цьому сировинного молока усіх ґатунків у 2019 році на переробні підприємства України надійшло 3,8 млн. тонн молока, що на 9,1% менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Дефіцит сировини сягнув 379,2 тис. тонн.

Група депутатів пропонує встановити нульову ставку ПДВ по операціях з постачання молока на митній території України.

Як зазначено в пояснювальній записці, скорочення доходів тваринницьких підприємств з одночасним зростанням податкового навантаження на них призводить до зменшення поголів'я великої рогатої худоби, обсягів виробництва, випереджаючого зростання цін на молоко, подальшого скорочення споживання та виробництва молочної продукції.

Станом на перший квартал 2018 року середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливається в межах 8,76—9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку — в межах 8−9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок — в середньому по 8,84 грн/кг.

«Висока ставка ПДВ на операції з постачання молока негативно впливає на кінцеву цінову пропозицію на молочні продукти, що не відповідає купівельній спроможності населення та призводить до зниження попиту», — йдеться в пояснювальній записці.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття цього законопроекту зумовить позитивний ефект для виробників, які зможуть забезпечити максимальну інтеграцію усіх етапів ланцюга поставок (виробництво, переробку, торгівлю) молока до кінцевого споживача, сприятиме зменшенню різниці у закупівельних цінах на молоко між сільськогосподарськими підприємствами-платниками ПДВ, представниками малого аграрного бізнесу та господарствами населення, зниженню фінансового навантаження на споживача.

rada