Хто з експортерів свинини змагатиметься за ринок Китаю до кінця 2021-го

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

1 437 сільськогосподарських підприємств утримували свиней станом на початок 2021 г. Це на 114 підприємств або 7,4% менше, ніж рік тому.

Про це йдеться в повідомленні Асоціації свинарів України.

Як зазначається, протягом 2015-2019 рр. галузь щорічно залишали в середньому понад 200 операторів ринку або 9-13% їх сукупної чисельності.

«При цьому в 2021 року кількість поголів'я в промисловому секторі збільшилася майже на 10%», - уточнили в асоціації.

Такий приріст забезпечило нарощування потужностей господарствами з поголів'ям понад 10 тис. свиней. У цьому сегменті кількість тварин, що утримуються зросла більш ніж на 300 тис. гол. - до 2,34 млн гол. Тому на початку року більше 65% промислового поголів'я свиней в Україні «сконцентрувалося» на 77-виробничих майданчиках. У той же час, позитивну динаміку продемонстрували менші оператори: кількість свиногосподарств з поголів'ям від 5 до 10 тис. голів збільшилося на десяток в порівнянні з минулим роком, а частка утримуваного ними поголів'я свиней додала 1%.

«Частка свиногосподарств з поголів'ям менше 5 тис. гол. Одночасного утримання скорочується найбільше протягом останніх років. Тому поки нарощування потужностей промислового сектора забезпечує 144 найбільших підприємства. Значить, вітчизняне свинарство, як і глобальне, продовжує розвиток шляхом укрупнення», - коментують аналітики профільної Асоціації.

agroportal.ua

Світові ціни на сироватку найближчим часом не будуть рости.

Про це в своєму телеграм-акаунті написав провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастеєв.

Експерт представив звіт Pork Quarterly Q3 2021, в якому говориться, що значна волатильність цін на свиней живою вагою і свинину в Китаї відбивається і на трендах світового ринку. Згідно з офіційними даними, показники забою в Китаї в другому кварталі були несподівано високими, в результаті чого виробництво свинини в першому півріччі зросла на 36% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

На думку експерта, дана інформація сповна пояснює падіння попиту на суху сироватку з боку Китаю в другому кварталі 2021 роки (після активізації в першому), що відбилося на і зниженні котирувань ключових експортерів.

«Найбільш яскрава цінова динаміка простежувалася по Білорусії і Україні (обвал в квітні), обсяг сироватки яких в першому кварталі більше ніж на 60% прямував до Китаю на корм, — написав Максим Фастеєв. — Як видно з аналізу, великі обсяги запасів заморозки свинини тиснуть на ціни, нарощування обсягів поголів'я поки нецікаво бізнесу. Відповідно, найближчим часом світові ціни на сироватку також активно не рости. У липні спостерігається синхронне здешевлення на всіх ключових експортних ринках».

DairyNews.ru