Світові ціни на сироватку найближчим часом не зростатимуть — Максим Фастеєв

Минулого року прибутковість аграрних підприємств України зросла майже на 48%, утім відбулося це за рахунок рослинництва. Прибутковість тваринництва у 2020 році, навпаки, – дещо знизилась, повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки». Збитків зазнали як виробники ВРХ та свинини, так і птахофабрики.

«За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, прибутки сільськогосподарських підприємств у 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, тобто на 47,7% перевищать показнику 2019 року. Такий результат досягнуто виключно за рахунок зростання прибутків у рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому прибутки у тваринництві зменшились на 2,9 млрд грн. Найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства одержали на виробництві соняшнику – розрахунково 21,1 млрд грн, пшениці – 19,0 млрд грн, кукурудзи на зерно – 11,9 млрд грн, ріпаку – 6,6 млрд грн, а також молока – 3,8 млрд грн. Найбільші збитки підприємства галузі одержали на виробництві яєць – 4,9 млрд грн, а також вирощуванні: великої рогатої худоби – 1,4 млрд грн, свиней – 0,7 млрд грн, птиці – 0,35 млрд грн, цукрового буряка – 0,28 млрд грн, гороху – 0,25 млрд грн», – зазначив Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

Meat-Inform

Сучасне українське харчове законодавство не зовсім досконале і багато ще потрібно змінювати у ментальних підходах до державного контролю, а також спробувати нові підходи щодо консультування виробництв у правильності імплементації вітчизняного законодавства.

Про це зазначила т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, під час Всеукраїнського молочного форуму-2020, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.  

«На сьогодні у нас взагалі відсутнє поняття, що таке фальсифікат, і навіть на рівні робочої групи ми дуже довго говорили про те, що таке фальсифікат, і питали, ми беремо Європейське визначення, чи ми робимо знову щось своє. Закон про фальсифікат не треба, треба всього на всього лише вести зміни до Закону України № 771 „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“ та передбачити відповідальність і повноваження», — зазначила Ольга Шевченко.

Продовжуючи виступ, вона зауважила, що враховуючи сьогоднішню реальність, тільки спільними зусиллями влади бізнесу та громадськості можливо створити якісно нову молочну галузь, продукція якої стане ще більш безпечнішою, якіснішою та більш конкурентоздатною.

Окрім того, Ольга Шевченко навела статистичні дані щодо проведених Держпродспоживслужбою перевірок виробників даної галузі та наголосила про відповідальність виробників щодо виготовлення та обігу фальсифікованої продукції. Зокрема, вона відзначила, що за останні роки різко зросла громадська активність щодо проведення спільних заходів з державними органами та ефективність роботи проєкту «СТОП фальсифікат» щодо виявлення неякісної харчової продукції. 

З 2001 року після серії спалахів коров'ячого сказу в Європейському союзі були серйозно посилені заходи з контролю якості комбікормів.

Але зараження комбікормової продукції з того часу привело до 60 нових випадків виникнення хвороби, відзначається в звіті Європейського агентства з контролю якості продуктів харчування (EFSA).

За даними EFSA, ні в одному з цих випадків заражене м'ясо не потрапило на продаж. Разом з тим EFSA було доручено визначити джерело зараження в кожному конкретному випадку. І, незважаючи на те що доступні дані по спалахах були сильно обмежені, саме комбікорми були визнані основными «винуватцями» події.

За даними EFSA, в окремих інцидентах джерелом зараження могли виявитися кормові матеріали, імпортовані в ЄС.

В цілому EFSA не очікує, що зазначена проблема в найближчі роки може бути вирішена повністю, оскільки джерела зараження комбікормів і досі зберігаються і, найімовірніше, залишаться ще на протязі декількох років.

MilkUa.info за матеріалами Feed Navigator

З початку 2019 року захворювання на АЧС виявлено на території 13 областей України зареєстровано 21 випадок АЧС (11 випадків – серед домашніх тварин, 7 – в дикій фауні та 3 – інфіковані обʼєкти). На цьому 16 травня наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль під час прес-конференції «Простежуваність і впровадження систем гарантування безпечності свинини та продуктів із неї в умовах АЧС».

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, ФАО та громадськість.

Борис Кобаль відзначив, що порівняно з 2017 та 2018 роками, коли було зафіксовано відповідно 77 та 78 випадків АЧС, у 2019 чітко відзначається тенденція до зниження кількості спалахів хвороби. Водночас, за його словами, це є наслідками посилення заходів контролю, які проводяться службою з метою ліквідації та профілактиці АЧС, а також заходів з біобезпеки, що здійснюються безпосередньо суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами.

Також директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини наголосив, що впродовж останніх років між Держпродспоживслужбою та ФАО налагоджена ефективна співпраця в багатьох сферах та напрямках. Зокрема, відзначаються відмінні результати останнього проекту по удосконаленню підготовки студентів ветеринарних факультетів, за підсумками якого державні лабораторні установи відпрацювали з студентсько-викладацькими групами заходи щодо відбору зразків, навички розслідувань позитивних результатів лабораторних досліджень та проведення власне досліджень на сучасному обладнанні, придбаному за кошти ФАО.

Борис Кобаль відзначив, що Держпродспоживслужба вдячна ФАО за надання експертної допомоги щодо проведення симуляційних вправ щодо АЧС із спеціалістами територіальних органів та операторами ринку, адже це був цінний досвід взаємодії між відповідальними державними органами та бізнесом, який дозволив покращити зв’язок та порозуміння в складних ситуаціях пов’язаних із виявленням та ліквідацією захворювання на практиці.

За його словами, для майбутнього співробітництва Держпродспоживслужба запропонувала ФАО надати Україні на основі світового досвіду експертну допомогу у створенні галузевих стандартів для ефективного вирощування тварин та птиці без застосування антимікробних засобів із профілактичною метою, демонстрації та створення рекомендацій щодо використання найкращих гігієнічних практик утримання тварин та виробництва продукції тваринного походження.

Прес-служба Держпродспоживслужби