ВАР оскаржує несправедливий механізм державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку

19-вер-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Більше новин
Синбіотики: міф чи реальність?
21-бер-2017

Як відомо, синбіотики — це препарати комбінованого складу, отримані шляхом раціонального поєднання пробіотиків та пребіотиків. Вони чітко проявляють властивості цих складових. Результатом такої взаємодії є покращення властивостей препарату з нормалізації складу мікрофлори кишечника, підвищення її захисних властивостей, у тому числі й імунітету.

Використання синбіотичних препаратів, яскравим зразком якого в Україні є «Ентеронормін», з року в рік набирає популярності. Їм дедалі більше довіряють лікарі ветеринарної медицини.

Зручність у застосуванні, швидкий лікувальний та терапевтичний ефект, відсутність протипоказань та каренції як по молоку, так і по м’ясу, а головне нетоксичність — мабуть, це не повний перелік переваг препарату.

Як відомо, у теляти, яке щойно народилося, шлунково-кишковий тракт «стерильний», тобто не заселений ніякою мікрофлорою. І завдання № 1 — якнайшвидше заселити шлунково-кишковий тракт тварини корисною мікрофлорою. В цьому нам і допомагає «Ентеронормін».

Можливості препарату дуже широкі, але ми б хотіли зосередити увагу на його використанні для телят і практичному досвіді, яким поділилися фахівці агрофірми «Світанок» (Мар'їнський р-н, Донецька обл.). Тут утримують 700 голів великої рогатої худоби, з них 300 корів. Не зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в регіоні і близькість до лінії розмежування, за 2016 рік надоїли 7200 кг молока на корову.

У господарстві використовують «Ентеронормін» для профілактики шлунково- кишкових захворювань у телят майже два роки. До цього змусили майже постійні діареї різного роду в молодняка великої рогатої худоби, збільшення витрат на фінансування ветеринарного блоку, використання та пошук щоразу новіших та «потужніших» антибіотиків. Це у свою чергу призводило до перевищення технологічно допустимого рівня загибелі телят, погіршення приростів, поганого росту та розвитку, затримок із термінами введення ремонтного молодняка в основне стадо.

Чи вдалося позбутись проблеми з діареєю у телят на 100% після впровадження «Ентеронорміну»? Сергій Володимирович Гарбуз, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агрофірма «Світанок»», відповів, що стопроцентно не позбулись, на такий аж надто оптимістичний результат навіть не розраховували. Реальне досягнення — показник збереженості телят у молочний період 98%. «Ми впевнено тримаємось на цьому рівні й дуже задоволені. Більше того, з використанням «Ентеронорміну» нам удалося знизити затрати на лікування загалом майже на 30%. Препарат зручний у використанні. А в питанні ціна—якість «Ентеронормін» можна сміливо назвати препаратом № 1 в Україні», — переконаний Сергій Володимирович.

За інформацією ТОВ "СГП "МБС"

Детальніше
Мінагрополітики та «Укрзалізниця» формують коридори для забезпечення посівної кампанії
16-бер-2022

Зокрема, «Укрзалізниця» у період воєнного стану забезпечує:

  • поставки палива та добрив (партії, з відгрузкою на залізнічних зупинках; підтримка довезень цих позицій);
  • евакуація в більш безпечні місця (складів МТР/запчастей, зерна;
  • переїзд виробництв в технопарк залізничної інфраструктури:
  • земля, виробничий цех, підключення до електроенергії, газу і тд.);
  • розширення експорту-імпорту через західний кордон.

«Ми разом з бізнесом будемо максимально розширювати пропускну спроможність. Повернемось до вас із: терміналами, вже працюючими, площадками, де зможете побудувати мобільні термінали, площадкам, де зможете побудувати стаціонарні термінали», — підкреслюють в компанії.

Якщо для вас актуальний будь-який з пунктів — телефонуйте 937 562 421.

Нагадаємо, «Укрзалізниця» збільшить мінімум удвічі пропускну спроможність залізничних переходів з ЄС.

agravery.com

Детальніше
Експорт продукції тваринництва: відкрито 85 нових ринків
27-лют-2019

Держпродспоживслужба відзвітувала про те, що минулого року українським виробникам м’яса та продуктів тваринництва вдалося розширити експорт на 85 нових ринків. Також було погоджено 20 експортних і 24 імпортні сертифікати, повідомляє shuvar.com.

Повідомляється, що 306 вітчизняних підприємств продають продукцію у країни ЄС. 126 з них поставляють харчові продукти.

“Судячи з абсолютних обсягів торгівлі, за десять останніх років Україні вдалось досягнути прориву в експорті продукції тваринництва за певними товарними позиціями. А у минулому році відбулося розширення географії експортних поставок продукції нашої держави та збільшено кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження”, – зауважив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лампа.

Зокрема, українську продукцію почали експортувати до таких країн: Албанії (м’ясо птиці та продукти з нього); Республіки Гана (м’ясо птиці та продукти з нього); Гонконгу (м’ясо птиці та продукти з нього, яйця та яєчні продукти); Республіки Македонії (молочна продукція, комбікорми); Королівства Марокко (м’ясо птиці та продукти з нього, яєчні продукти); ОАЕ (живі вівці та кози, добовий молодняк свійської птиці, жива птиця, інкубаційні яйця); Республіки Сербія (яйця та яєчні продукти); Республіки Таджикистан (м’ясо, м’ясні та молочні продукти, рибу і рибопродукти, сировина тваринного походження, корми рослинного походження); Туніської Республіки (м’ясо птиці); Туреччини (свіже, охолоджене, заморожене м’ясо в тушах/м’яса обвалки великої рогатої худоби); Чорногорії (яйця та яєчні продукти) тощо.

usba.com.ua

Детальніше
Живі дріжджі в раціоні знижують шкоду від теплового стресу у ВРХ
15-трав-2020

Тепловий стрес є серйозною проблемою для тваринництва, особливо в країнах з жарким кліматом. Недавнє дослідження групи вчених з Європи продемонструвало, що включення ряду живих дріжджів в раціон харчування тварин дозволяє зробити їх організм більш стійким до цієї проблеми.

Зокрема, мова йде про дріжджі Saccharomyces cerevisiae CNCM I-1077 (Levucell SC). В рамках серії досліджень їх включення в раціон харчування тварин дозволяло домогтися поліпшення споживання і конверсії корму в середньому на 7,6% в порівнянні з показниками контрольної групи. В результаті у молочної худоби також збільшилися надої.

За матеріалами AllAboutFeed

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок