Критичною проблемою для аграріїв є відсутність палива, посівного матеріалу та добрив

15-бер-2022

Наразі українським аграріям, які минулоріч зібрали рекордний урожай, не вистачає добрив, пестицидів, гербіцидів, а також дизельного палива.

Про це повідомляє Всеукраїнська Аграрна Рада з посиланням на Reuters.

«Російське вторгнення в Україну загрожує мільйону крихітних весняних паростків озимої пшениці, що мають з’явитися найближчими тижнями. Якщо не підкормити ці паростки добривом якомога швидше, це поставить під загрозу український урожай пшениці, від якого залежать мільйони людей у країнах, які розвиваються. Наразі українським аграріям, які минулоріч зібрали рекордний урожай, не вистачає добрив, пестицидів, гербіцидів, а також дизельного палива», — йдеться в повідомленні.

За словами Олени Нероби, менеджерка з розвитку бізнесу зернової брокерської компанії Maxigrain, врожайність озимої пшениці в Україні може впасти на 15% порівняно з минулими роками, якщо не внести добрива вчасно.

Деякі українські аграрії вважають, що врожай пшениці може скоротитися більше, ніж вдвічі, що матиме негативні наслідки далеко за межами України. Такі країни, як Ліван, Єгипет, Ємен дуже залежать від української пшениці. Війна вже спричинила різкий підйом цін на пшеницю — за останній місяць вони зросли на 50%.

«Поставки України і росії займають майже третину світового експорту пшениці, який майже весь проходить через Чорне море. Я надзвичайно стурбований тим, що мільйони людей відчуватимуть нестачу продовольства через сільськогосподарську кризу в Україні. Справа не в тому, що ми наближаємося до глобальної продовольчої кризи. Важливо, наскільки масштабною буде ця криза», — розповідає Свейн Торе Холсетер, президент норвезької компанії Yara International — найбільшого у світі виробника азотних добрив.

Разом з тим, українські посадовці все ще сподіваються на відносно вдалий рік для країни. Здебільшого за рахунок аграріїв із західних регіонів України, які поки що не зазнають масових обстрілів з боку російських окупантів. Посадовці вживають заходів для захисту внутрішніх поставок, щоб забезпечити продуктами харчування населення України. Це ще один можливий удар по експорту. Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко заявив, що країна забороняє експорт основних продуктів, у тому числі пшениці. Міністр визнав загрозу продовольчої кризи в Україні і запевним, що уряд робить усе можливе, аби допомогти аграріям.

«Експорт зерна є наріжним каменем економіки України. У найближчі тижні аграрії мають почати сіяти кукурудзу та соняшник. Однак, їм вкрай важко отримати потрібне насіння. Наразі критичною проблемою є паливо. Якщо аграрії не отримують дизельне паливо та не почнуть вчасно весняно-польові роботи, врожаї цього року приречені. Аграрії у розпачі. Існує великий ризик, що у нас не вистачить продовольства, щоб прогодувати наших людей», — розповів Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради.

Крім того, Олена Нероба стверджує, що аграрії стикаються з нестачею палива, оскільки військові потреби мають пріоритет.

«На наших полях, приблизно за 200 км на північ від чорноморського порту Одеси, зараз мало роботи. Ми обробляємо 3 тис. га, де вирощуємо пшеницю, кукурудзу, соняшник та ріпак. Навіть при наявності палива, щоб вивезти свою техніку на поля, у нас недостатньо добрив і гербіцидів для старту посівної. Зазвичай маю урожай 6−7 тон пшениці з гектару. Думаю, якщо цього року отримаємо 3 тонни з гектару, це буде дуже добре», — розповів Олександр Чумак, український аграрій.

Разом з тим, фермер сподівається, що українські аграрії знайдуть спосіб виростити достатньо, щоб прогодувати своїх співвітчизників. Однак, великого експорту не очікує. На півночі України аграрії змушені були збирати паливо з канави після того, як російські війська обстріляли потяг з цистернами. Інші аграрії в окупованих районах на Херсонщині збирають паливо з потрапивших у засідку або покинутих російських танкерів.

«Незрозуміло, наскільки можливим буде звичайне весняне землеробство — посів і внесення добрив. Високі ціни на природний газ — основний ресурс для добрив — призвели до зростання вартості добрив. Тому більшість аграріїв відтермінували закупівлю. Дехто думає, що ми можемо засіяти половину врожаю. Інші кажуть, що врожаю слід очікувати лише у західних регіонах. А те, що буде вироблятися, буде виключно для потреб України», — додає Вал Сігаєв, зерновий брокер компанії R.J. O'Brien з Києва.

Звернемо увагу, що ситуація особливо важка у південному портовому місті Херсон — першому українському місті, яке Росія захопила після вторгнення 24 лютого. Весняна погода додає аграріям невідкладності. Якщо вони не розпочнуть польові роботи зараз, врожаю не отримують.

Андрій Пастушенко є генеральним директором ферми площею 1,5 тис. га на захід від міста, біля гирла річки Дніпро. Восени минулого року вони засіяли близько тисячі гектарів пшеницею, ячменем та ріпаком. Зараз потрапити на поля не має змоги.

«Ми повністю відрізані від цивілізованого світу та решти України. Крім того, багато з 80 працівників не можуть добратися до ферми, бо проживають за лінією фронту. Проблеми посилюються й через те, що цей регіон є посушливим і потребує зрошення. А це додаткові витрати палива», — зазначає Пастушенко.

На відміну від багатьох, Андрій Пастушенко має 50-тонний запас азотних добрив. Однак, через те, що його господарство знаходить у центрі бойових дій, це становить ризик: добрива дуже вибухонебезпечні. Також фермер побоюється, що врожай буде поганим. Якщо він не внесе вчасно добрива, сумнівається, що отримає третину цих обсягів.

Приблизно за 150 км на захід від ферми Пастушенка знаходиться чорноморський порт Одеси, який залишається під контролем України. У мирний час значна частина українського сільськогосподарського експорту потрапляє на судна в порту найбільш завантаженому в Україні. Сьогодні ж жодне судно не відправляється з порту.

Переважна частина врожаю України експортується до Північної Африки, Близького Сходу та Лівану. За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), Україна постачає до Лівану більше половини імпортованої пшениці, Туніс імпортує 42%, а Ємен — майже чверть. Україна стала найбільшим постачальником продовольства до Всесвітньої продовольчої програми ООН.

У деяких країнах ріст цін може вдарити як по уряду, та і по споживачам через державні продовольчі субсидії.

«Єгипет, який за останнє десятиліття став залежним від української та російської пшениці, у значній мірі субсидує хліб для свого населення. Якщо зростуть ціни на пшеницю, уряд Єгипту буде змушений підняти ціну на хліб», — прогнозує Сікандра Курді, науковий співробітник Міжнародного інститут досліджень харчової політики з Дубаю.

Програма продовольчих субсидій країни зараз коштує уряду близько $5,5 мільярдів на рік. Наразі майже дві третини населення можуть купувати п’ять буханок круглого хліба щодня за $0,5 на місяць. Інші країни, що розвиваються, з подібними субсидіями також боротимуться зі зростанням цін на пшеницю. У 2019 році протести проти підвищення цін на хліб у Судані сприяли поваленню глави держави Омара аль-Башира.

«Для країн, які надають великі субсидії, зростання цін на продукти харчування означатиме, що або їхній уряд візьме більше боргів, або споживачі будуть платити вищі ціни», — підкреслили експерти.

milkua.info

Більше новин
Предки корови — хижаки
14-бер-2019

Геноми парнокопитних в новосибірському Академмістечку вивчають уже близько сорока років. Одна з основних цілей досліджень — визначити генетичні механізми еволюції цих тварин. Відомо, що жуйні тварини мають складну систему травлення. На думку сибірських вчених, вона сформувалася завдяки змінам генів в так званих гарячих точках хромосом.

Йдеться про ділянки, які піддавалися в ході еволюції серйозним змінам, на відміну від холодних точок, тих, що зберігали свою структуру протягом розвитку. Таким чином, жуйні ведуть свій «родовід» від комахоїдних, які мають багато спільного з хижаками.

— У жуйних процес травлення набагато більш тривалий, шлунок складається з чотирьох відділів, і переварювання відбувається в чотири етапи, — пояснюють учені.

— Ймовірно, жуйні тварини колись харчувалися «тим, що бігає». І сьогодні в Південно-Східній Азії мешкає оленек — найменша і найдавніша жуйна тварина в світі — він їсть крабів, мишей.

В ході досліджень фахівці ІМКБ СО РАН порівнюють ділянки хромосом різних видів кітопарнокопитних, до яких відносяться і жуйні тварини. За допомогою методу хромосомного живопису, фарбуючи ці клітинні структури особливими барвниками, біологи навчилися визначати перебудови найважливіших для еволюції представників групи кітопарнокопитних.

Зокрема сибірські вчені досліджують хромосоми альпаки, сірого кита, яванского оленька, сибірської кабарги, жирафа, лані, сибірської козулі, чорної антилопи, вівцебика і корови.

milkua.info

Детальніше
Роман Лещенко: закінчення війни в Україні — це питання глобальної продовольчої безпеки
21-бер-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час брифінгу в Українському медіа центрі розповів про те, як Україна забезпечена продовольством, що буде з посівною та чи загрожує світу продовольча криза.

Наші запаси продовольства

«Із точки зору забезпечення продовольством в Україні - у нас ситуація повністю контрольована. Наша держава є одним із найбільших експортерів продовольства в світі. Увесь цивілізований світ знає, що Україна забезпечила показники врожайності в 2021 році більше 100 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур.

Крім того, країна пройшла успішну реалізацію земельної реформи. Розпочала процес іригаційної реформи. Приріст агросектору в 2021 році становив близько 20%.

«Наша країна сьогодні має запаси пшениці на 2 роки, олії — на 5 років, кукурудзи — на 1,5 роки», — підкреслив Міністр.

Продовольча безпека України

Роман Лещенко повідомив, що в умовах, коли знищені всі ланцюги виробництва у Херсоні, Харкові, Сумах, де були центри виробництва багатьох продуктів харчування, Україна перелаштовується, активізує виробництво через держзамовлення. Уряд ухвалив відповідні рішення, а Мінагрополітики стимулює внутрішню переробку. Станом на сьогодні понад 300 заводів харчової промисловості активно займаються держзамовленням.

Крім того, в найближчі дні будуть ухвалені революційні рішення з точки зору імпорту продуктів харчування, надання гуманітарної допомоги.

Посівна кампанія

За словами Міністра, виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, у найближчі тижні ми розпочнемо активну фазу сільськогосподарських робіт.

«Там, де немає обстрілів, — український аграрій іде в поле і сіє. Навіть на тимчасово окупованих територіях. Беззаконня, яке там діється, — не надовго, Україна поверне собі ці території.

Мало хто розуміє, що для українців, які пережили Голодомор, ментально означає посівна. Це не просто агротехнологічний процес. Ніхто і ніщо нас не зупинить. Це такий самий фронт і дезертирів на ньому немає», — переконаний Роман Лещенко.

За його словами, в цьому році посівна буде гнучкою. Аграрії зможуть адаптуватися, змінити площі культурами, що стоять в забороні на експорт, і держава їх викуповуватиме за максимально ринковими цінами.

«Ми намагаємося наситити аграрія товарними позиціями та оборотними коштами: дати насіння, без грошей відпустили засоби захисту рослин, надати банківське кредитування під 0% на півроку», — зазначив Міністр.

Підтримка аграріїв

«На сьогодні максимально спростили всі процедури, пов’язані з оподаткуванням. На період воєнного стану ми ввели податок із обороту у розмірі 2% від обороту, спростили всю звітність.

Держава надаватиме кредитні гарантії в обсязі 25 млрд грн, щоб забезпечити пільгове кредитування для аграріїв для посівної кампанії.

Окремо провели дерегуляцію стосовно скасування адміністративних процедур ліцензування ввезення пестицидів та агрохімікатів, доступу пального. Крім того, максимально спростили питання реєстрації сільськогосподарської техніки, сертифікації насіння. Мінагрополітики в режимі реального часу здійснює координацію посівної кампанії і забезпечення продовольством українського народу», — підкреслив Роман Лещенко.

Експорт

За словами Міністра, Україна входить в ТОП-5 світових експортерів продовольства, за окремими позиціями — в ТОП-3. Ми забезпечуємо більше 400 млн людей у світі продовольством, не враховуючи населення України.

«Україна та росія забезпечують 30% постачання пшениці та кукурудзи, та 80% постачання олії у світі. Зрив посівної, атаки на аграрні регіони України, а також блокада морських портів нашої держави, зважаючи на налагоджену логістику, перш за все призведе до продуктової кризи у країнах Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Зокрема, Лівія, Сирія, Ємен та Єгипет мають запаси продовольства всього на 3−6 місяців. А брак продовольства може призвести до нового сплеску міграції біженців із цих країн», — зазначив Міністр.

Заблокувавши українську портову інфраструктуру, росія одночасно заблокувала і власний експорт мінеральних добрив, що неодмінно призведе до зниження врожайності у тих країнах, які закуповують ці добрива.

Зараз Україна розробляє можливості налагодити експорт збіжжя залізничними шляхами через західний кордон. З західними країнами-сусідами опрацьовується «обнулення» квот, обмежень, щоб постачати зерно через Молдову та Румунію, відправляти зерно через порти сусідньої країни у Чорному морі, що не знаходяться в зоні окупації, зазначив Міністр.

Проте, за словами Романа Лещенка, вже 20−25% продуктивності втрачено. Частково її можна компенсувати, якщо найближчим часом буде досягнуто миру і Україна зможе логістично забезпечити аграріїв паливом та міндобривами.

«Нам потрібно зараз як мінімум один порт відкрити, і ми зможемо експортувати до 5 млн тонн в місяць. Тоді втрати будуть, але вони не будуть критичними», — підкреслив він.

Глобальна продовольча криза, на думку Романа Лещенка, призведе до економічної кризи в усьому світі. Тож закінчення війни в Україні є питанням глобального порядку, а не проблемою окремо взятого регіону.

minagro.gov.ua

Детальніше
Агродотації від держави отримали навіть іноземці
13-груд-2018

Вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу України цього року внесли не лише вітчизняні виробники, а й іноземні, повідомляє УНН.

На сайті Міністерства агрополітики зазначено, що одним з одержувачів дотацій цього року стало черкаське підприємство "Кищенці", яке належить голландському бізнесменові Корнелісу Хузінхе.

У своїх інтерв'ю іноземець розповідав, що приїхав на Черкащину в далекому 2001 році в складі невеликої європейської делегації. Те, що тоді побачили інвестори, шокувало їх. Підприємства були запущені, а родючі землі простоювали.

І незважаючи на всі мінуси, Корнеліс Хузінх вирішив залишитися в Україні і розвивати українське село.

У цьому році він реконструював і ввів в експлуатацію майже 3 тис. квадратних метрів молочної ферми. Там планує утримувати 4,4 тис. тварин.

Загальний обсяг його інвестицій в галузь сягнув 78 млн грн.

"1 листопада 2018 року "Кищенці" отримало компенсацію з державного бюджету обсягом 23 млн 394 тис. грн (30% від загальної суми інвестицій)", - повідомили УНН у компанії.

Нагадаємо, молочно-виробничий комплекс "Катеринославський" - найбільший в Україні розплідник корів австрійської селекції "Brown Swiss" - отримав цього року державні дотації обсягом 2,1 млн грн.

Ним введено в експлуатацію майже 16 тис. квадратних метрів тваринницького комплексу (160 середніх трикімнатних квартир) для телят віком до 2 місяців. Загальний обсяг інвестицій в нове "житло" для тварин становив понад 7 млн грн.

У межах держпрограми підтримки галузі тваринництва дотації отримала також Вінницька птахофабрика (МХП) за будівництво другої лінії виробництва курятини та удосконалення птахокомплексу до рівня найбільшого в світі. Загальний обсяг інвестицій, вкладених Вінницькою птахофабрикою в аграрну галузь - понад 2 млрд грн.

Джерело: УНН

Детальніше
Підписано угоду щодо отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС
24-лип-2020

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці беруть участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців  і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу  стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС.  Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

Урядовий портал

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок