Підписано угоду щодо отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС

росія загрожує продовольчій безпеці світу та України, для чого цілеспрямовано знищує аграрні підприємства. Про це заявив очільник ВАР Андрій Дикун в ефірі телеканалу Київ.

«Ми є досить сильним гравцем у світі, тому росія намагається вистіснити Україну і зайняти нашу позицію. На окупованих територія, агропідприємства в край складній ситуації. Окупанти рейдерять підприємства, призначають нових власників. Тварин розстрілюють, забирають на м’ясо. Вщент знищують тваринні комплекси. Зернові вивозять в Крим. Відновитися за такий короткий проміжок часу буде складно, щоб почати сіятися навесні», — сказав очільник ВАР.

За його словами, українські аграрії цієї осені посіяли на 50% менше пшениці, ніж раніше. Але Україна споживає лише третину від того, що збирає. Тому, для власного споживанння вистачить, але світ не доотримає близько 3 млн тонн пшениці і ячменю. Для деяких країн це може бути катастрофою.

Відновити агросектор Україна буде непросто, але аграрії готові працювати. Ми сподіваємося на підтримку міжнародних партнерів та компенсації завданих збитків.

«Сьогодні всі говорять про „План Маршала“ та відновлення України. Всеукраїнська Аграрна Рада активно працює в цьому напрямку з міжнародними партнерами. Зі Швейцарським урядом допомагаємо молочним фермам з деокупованих територій, надаючи фінансову підтримку. З Програма USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО ми запустили проєкт оцінки збитків. Розробили інтерактивну мапу руйнувань агросектору, на якій можемо побачити втрати підприємств. А також передали першу партію рукавів для зберігання зерна та пакувальну техніку», — розповів Андрій Дикун.

milkua.info

Українські молочні компанії мають намір ініціювати заборону на імпорт молока і молочних продуктів з Білорусі, яка ще в 2016 році ввела ембарго на ввезення молочної продукції з України.

Про це на прес-конференції повідомив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише unian.ua.

«Готуємо заяву про захист від білоруської молочної продукції. У 2015 році Білорусь підтримала ембарго Росії, введене на українську молочну продукцію. І з 1 січня 2016 року жодного кілограма молочної продукції з України на митну територію Білорусі не надійшло. Разом з цим, для експорту в Україну Білорусь відкрила 14 молочних підприємств», — сказав Чагаровський.

Він зазначив, що представники молочної галузі вважають за необхідне вжити заходів для захисту українського ринку від недружніх і дискримінаційних дій інших держав.

Також Чагаровський додав, що Міністерство економіки відмовилося проводити антидемпінгове розслідування щодо масового імпорту молока в Україну.

«У лютому 14 молочних компаній подали заяву про спеціальне розслідування щодо захисту від зростаючого імпорту. На жаль, Мінекономіки відмовило нам у розслідуванні. Ми готуємо повторну заяву, яку подамо найближчим часом», — повідомив він.

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

У вересні УМІ зріс на 3,3% після приблизно такого ж зростання в серпні. До того ж протягом останніх чотирьох місяців УМІ зріс вже на 22,2%.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Фахівець зауважує: 

як і в серпні, близько половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко;

здешевлення кормів теж відбулося, аж «на цілих» 1,0%, правда всередині концентрованого міксу знову дешевшали шроти олійних, а росли ціни на кукурудзу;

прибутки (у кого вони були) в вересні 2021 року вперше були вищими (на пів відсотка), ніж в тому ж місяці 2020 року! Але це не тому, що зараз все так добре, а тому, що минулого року в цей час прибутки стрімко падали;

але, все ж, це був третій найкращий показник прибутковості за останні 5 вереснів;

перші три квартали 2021 року дозволили нашим молочникам заробити на 23,0% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це другий найгірший рік за останні 5 років! Гірше з прибутками було востаннє в 2017 році.

«Як правило УМІ в жовтні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в жовтні становило 10%, але минулого року вперше в жовтні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік. Також зовнішній фактор є досить позитивним. Протягом останнього місяця вартість молочних продуктів на біржах зросла приблизно на 5%, та й в Україні попит тримається високим», — зауважує Андрій Ярмак.