Агродотації від держави отримали навіть іноземці

Парламенту пропонують прийняти законопроект 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти», який регулюватиме продаж якісної молочки та продуктів, які її імітують.

Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, автор законопроекту Олег Тарасов.

Законопроект стосується харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти, яким, зокрема, встановлюється жорстка фінансова відповідальність за порушення вимог щодо маркування, реалізації молочних та імітаційних продуктів на рівні закону.

Олег Тарасов повідомив, що потреба у захисті інтересів споживачів молочних продуктів назріла вже давно, ще з того часу, як з’явилися технологій виробництва молочних харчових продуктів з використанням рослинних (пальмових) жирів, білків, замінників лактози тощо.

Проблема масштабної фальсифікації молочної продукції призвела до того, що протягом останніх років в Україні спостерігається значне зменшення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку, яке не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. Громадяни просто не мають можливості відрізнити якісний продукт на полицях продуктових магазинів від замаскованих під них підробок, — зазначив нардеп.

Згаданим законопроектом встановлюються вимоги щодо належного інформування покупця, щоб на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг розміщувався текст: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». При цьому подібний підхід практикується і в державах ЄС. Наприклад, у Польщі такі продукти називають аналогами — «аналог сиру», «аналог фети» тощо.

Імітаційні продукти мають супроводжуватися вичерпною й доступною для споживача інформацією, щоб він міг зробити свідомий вибір. Окрім цього, в інтересах та для зручності покупців вводиться вимога щодо розміщення молочних продуктів окремо від імітаційних.

За порушення вимог до маркування пропонується накладати штраф у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції. Порушення ж вимог до реалізації окремо молочних та імітаційних продуктів штрафуватиметься у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат (для прикладу, за розміром МЗП в цьому році — від 23 615 грн до 37 784 грн), — вважає Олег Тарасов.

З метою забезпечення ефективної та прозорої земельної реформи, Уряд на першому засіданні у новому році оновив Порядок проведення нормативної грошової оцінки сільгоспземель. Це означає, що власники земель отримали можливість оновлення технічної документації з оцінки земельних ділянок.

Про це йдеться на сайті Мінекономіки. 

«Повна нормативно-грошова оцінка земель по всій території України була проведена ще у 2018 році. Але зрозуміло, що з часом стан земель і властивості грунтів можуть змінюватись. Ми почули побажання аграріїв надати їм можливість оновлювати оцінку своїх земельних ділянок і внесли певні зміни, що забезпечить справедливу ціну на землю та ефективну реалізацію земельної реформи», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, проєктом постанови вносяться зміни до:

Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 105;

Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Реалізація постанови передбачає виключення положень щодо обов’язковості використання результатів загальнонаціональної НГО земель с/г призначення для надання відомостей із Державного земельного кадастру. Також надано можливість власнику або землекористувачу замовляти проведення НГО окремої земельної ділянки до спливу строку, визначеного частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель».

GMP+ International запрошує Вас на семінар 23 травня 2019

«Безпечність кормів та харчових продуктів: створення сталого і відповідального ланцюга виробництва в Україні»

GMP+ International у співпраці з Асоціацією «Дунайська Соя» і Міжрегіональною спілкою птахівників та кормовиробників України організовує у Києві семінар для всіх учасників виробничо-збутового ланцюга сектору кормовиробництва.

В контексті регулювання безпечності кормів і харчових продуктів, Україна є дуже важливим і перспективним ринком для міжнародної спільноти, зокрема і компанії “GMP+ International». Як лідер у сфері сертифікації кормовиробництва, ми прагнемо підтримувати  компанії, поширюючи знання про безпечність кормів з метою формування обізнаності щодо зростаючої ролі кормового сектора у виробництві безпечних і якісних продуктів харчування тваринного походження.  В рамках тематики семінару «Безпечність кормів та харчових продуктів: створення сталого і відповідального ланцюга виробництва в Україні" планується обговорити актуальні питання, виклики і перспективи  українського ринку кормів та підкреслити  важливість спільних зусиль усієї галузі.

Повна програма семінару розміщена на веб-сайті GMP+ International. Кількість учасників семінару обмежена, тому просимо Вас реєструватися без затримки.

Додаткова інформація про семінар

Місце:                        Адмірал Хол, вул. Хрещатик 7/11, Київ, Україна

Час:               Реєстрація учасників  09:00- 9:45.  Закінчення семінару о 17:30

Аудиторія:    керівники/технологи/спеціалісти з якості/завідувачі лабораторій компаній у сфері зберігання та перевалки кормової сировини, виробництва/збуту/ транспортування кормових добавок, преміксів і комбікормів, представники профільних організацій та асоціацій, державних органів та усі, хто зацікавлений у питаннях безпечності комбікормів задля безпечності харчових продуктів.

Мова:             українська, англійська з перекладом

Вартість:            1000 грн з учасника.

Кількість місць: 70

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.